Зв'язок творчого світогляду і практики дизайну (стр. 2 из 2)

Вальтер Гропіус був асистентом Беренса. В 1910р. вони написали меморандум про типізацію й масове виробництво малометражних квартир. Гропіус потім якийсь час придумував зразки автомобільних кузовів, локомотивів, меблів.

Зовнішній вигляд заводів, фабрик і навіть станцій метро з тих часів обов'язково став виражати їхню специфіку. Стильно оформлялися інтер'єри чотирьох трансатлантичних лайнерів.

Наприклад, зразком голландського декоративного мистецтва став океанський пароплав "Нью Амстердам", в устаткуванні якого брали участь більше ста дизайнерів.

Проходили часи розкішних видань дорогих книг. Нові робилися просто, в обкладинках з декоративного паперу або візерункової матерії й розраховувалися на середнього споживача. Стилістика пробивалася навіть у каюти офіцерів на військових кораблях й у поштові марки.

У Данії, наприклад, між світовими війнами проводилося обстеження більше 600 квартир, що фіксувало невідповідність меблів особливостям житлового приміщення.

По-своєму проявляли себе досягнення промислового дизайну в США. Ідеї використовувалися працівниками рекламних бюро. Вуличні щити, на яких розклеювалися афіші, були як би першими виставочними галереями сучасного мистецтва. Комерційний художній плакат, що при своєму зародженні відчув вплив японського живопису, виник в Англії близько 1895р.

Поступово він перетворився в так званий площинний, або аплікаційний, плакат, до 1910р., що досяг вершини в тій же Німеччині. В основу плакатів Людвіга Хольвайна була покладена психологічно діюча думка про продаж конкретного виробу, що виражалася б просто й доступно з першого погляду, підкреслена яскравими інтенсивними квітами й високим рівнем виконання. В 1912р. у Нью-Йорку відкрилася студія IAS (International Art Service, Міжнародне художнє обслуговування) на чолі з німцями й австрійцями.

Рисунок 1

Студія значно обновила мистецтво реклами, розробляючи загальну форму фірмових друкованих заголовків на офіційних бланках, а також упакування, торговельні ярлики й візитні картки для торговців. Вони наполягали, причому успішно, на тому, щоб усе, що робить дизайнер, забезпечувалося його підписом. IAS через два роки переріс у національну організацію - Американський інститут графічних мистецтв.

Друкарський верстат, легкість пересування, розвиток торгівлі й машинне виробництво робили нову продукцію, схожу по всій Європі. Почали говорити про "міжнародний стиль". Однак національні особливості дозволили відрізняти вироби однієї країни від іншої.

Рисунок 2

Якщо міркувати більш широко, свій дизайн був й у первісній культурі. Поняття краси й зручності, як мова й абстрактне мислення, закладені в людині.

Ось недалека передісторія Веркбунда в трьох подіях. Випуск в 1849р. у Лондоні першого спеціального журналу про естетичні проблеми предметів Journal of Design. У той же час склалося поняття industrial art (промислове мистецтво), а трохи раніше - applied art (прикладне мистецтво).

Рисунок 3

Через два роки на І-й Всесвітній промисловій виставці в столиці Англії Джозеф Пакстон спроектував "Кришталевий палац", будинок з металу й скла. З нього звичайно й починають історію нової архітектури, що зберігає свої традиції й наприкінці нашого сторіччя.

А німецький архітектор Готфрід Земпер у другій половині XIX століття шукав теорію художньої форми, технічної естетики. Це він придумав слово das Kunstgewerbe- "художнє ремесло".

Його погляди будувалися на думці про те, що "живопис, скульптура й архітектура походять від художніх ремесел стародавності; ступінь досконалості монументальної творчості тієї або іншої історичної епохи обумовлений станом її матеріальної культури".

Рисунок 4

Пошуки фантазерів (рис. 1-4) у перші десятиліття XX століття не уникли того, що символом й істиною наступних десятиліть стали вироби масового виробництва.З Веркбунда художників чекали принципово нові завдання: їхні зусилля були спрямовані на руйнування звичайності. Як особливий вид професійної діяльності дизайнерське проектування склалося в 40-60-і роки XX століття.Винаходи промислового дизайну сто років боряться з уявленнями про непрохідну прірву між високим мистецтвом і повсякденною матеріальною культурою. Здається, люди у своїй масі цього не зрозуміли до сих пір. Це своєрідне мистецтво як один з винаходів XX століття повинне було зробити світ розумнішим й добрішим.