Треба зазначити, що точність з якою збудовані піраміди важко оцінити: їх кути абсолютно точно зорієнтовані на частини світу; кути пірамід дорівнюють 89°57´27´´ − 89º59´58´´, що майже дорівнює прямому куту у 90º (наприклад, не один дім збудований у сучасному світі не має таких точних кутів); плити з яких збудовані піраміди настільки щільно укладенні, що між ними не можна просунути й леза ножа. Але саме вражаюче не те, що цивілізація, яка нещодавно з'явилася на світ та не мала у своєму віданні технічних засобів щоб виконувати таку важку працю змогла побудувати піраміди, а те що піраміди Хеопса, Хефрена та Менкаура абсолютно точно відповідають "поясу Оріона" у сузір'ї Оріона.
Діагоналі двох великих пірамід (Хеопса та Хефрена) розташовані по одній прямій. А третя піраміда — Менкаура, що значно поступається за розмірами двом попереднім відхиляється на декілька градусів від прямої проведеної через діагональ пірамід Хеопса і Хефрена. Розташування пірамід повністю співпадає із розташуванням зірок на небі. І тепер можно додати те, що має відношення до Єгипту, але може і не є продуктом його цивілізації.
Сузір'я Оріона поступово обертається у небі протягом тисячоліть; вчені-астрономи прорахувавши та проаналізувавши шлях сузір'я дослідили, що приблизно за 10500 років до н. е. "пояс Оріона" знаходився над комплексом великих пірамід у Гізі. Але це не є єдиним збігом. Сфінкс, збудований за версією більшості вчених у 2500 р. до н. е. за велінням фараона Хефрена, теж має свої особистості. Так, вже був проведений аналіз голови обличчя Сфінкса та обличчя статуї фараона Хефрена, який показав дуже значні розбіжності і довів, що голова Сфінкса не є головою фараона Хефрена. Грем Хенкок у свою чергу вказав на ерозію якою вкрито тіло Сфінкса; після досліджень проведених геологами було з'ясовано, що Сфінкс підлягав впливу проливних "тропічних" дощів.
Виходячи з того, що вже доведено, існування на території Єгипту тропічного клімату у більш ранню епоху: XII — VII тис. до н. е.; факт побудови Сфінкса у 2500 р. до н. е. ставиться під сумнів.
Грем Хенкок постав під вірогідне побудову Сфінкса у період з XI — IX тис. до н. е. Наша Земля обертається навколо Сонця за 365 днів, перебуваючи у межах певних сузір'їв протягом року. А Сонце як і вся Сонячна система обертається навколо центра нашої галактики протягом 25920 років. Кожні 2160 років із цього циклу вона знаходиться (Сонячна система) у межах певного сузір'я. Саме з цього Хенкок вивів збудування Сфінкса у період з 10970 по 8810 рр. до н. е., коли наша Сонячна система знаходилася у Сузір'ї Лева і Сонце у день весняного "рінодення" сходило на фоні сузір'я Лева. Також видається можливим, що людська голова Сфінкса, на якій нема шляхів ерозії була вирізана пізніше вже за часів єгипетської цивілізації, а спочатку у Сфінкса була голова лева, як і тулуб. Адже для єгиптян було характерним зображувати Богів у вигляді людей з головами тварин, а не навпаки.
3. Будівництво пірамід
Виникнення в Єгипті доби Стародавнього Царства централізованої деспотії супроводжувалося будівництвом велетенських царських гробниць, що їх стародавні греки назвали пірамідами. Ці рукотворні кам’яні гори, сам похоронний ритуал мали підтримувати в народі містичний страх перед фараоном, підкреслювати ту соціальну прірву, яка лежала між ним і простим людом, одним словом — служити опорою тиранії та деспотизму. Існує думка, що фараонам потрібні були не так самі піраміди, як процес їхнього будівництва, який сприяв подоланню місцевого сепаратизму і консолідації суспільства.
Будівництво пірамід започаткував засновник III династії фараонів Джосер. Його 60-метрова кам’яна гробниця в Саккара, що її називають "праматір’ю пірамід", мала східчасту форму. Наступний фараон, Снофру, побудував аж три піраміди: східчасту, в Медумі, й дві пірамідальні лжегробниці (кенотафи) в Дашурі. Найграндіозніше піраміди спорудили для себе всесильні фараони IV династії Хуфу (Хеопс), Хафра (Хефрен) і Менкаура (Мікерін). Висота їхніх пірамід сягала відповідно 146,5 м, 138 м й 66 м. Як запевняв Геродот, піраміду Хуфу і дорогу до неї від Нілу будували 100 тис. єгиптян упродовж 30 років. У районі гізійських пірамід (Гізі — передмістя сучасного Каїра) хтось із фараонів, найімовірніше — Хуфу, вирубав у скелі Великого сфінкса — символ царя-переможця . Останній фараон IV династії Шепсескаф побудував собі замість піраміди скромну 14-метрову трапецієвидну гробницю — мастабу.
Єгиптяни влаштовували своїм царям фантастично багаті похорони, нерідко з людськими жертвоприношеннями. В гробницю клали неймовірно велику кількість всіляких речей, потрібних у вічному посмертному житті. Найближчі царські родичі та вельможі зводили біля царських пірамід і свої невеликі піраміди та гробтші-мастаби. Поблизу пірамід жерці ховали в спеціальних гробницях священних тварин. Тому в Гізі поступово виріс велетенський кам’яний цвинтар, справжнє "місто мертвих".
Лише впродовж 174 років царювання III та IV династій будівельники єгипетських пірамід заготовили в каменоломнях, доправили в район будівництва, ідеально припасували одна до одної та склали на запаморочливу висоту мільйони кам’яних плит. За підрахунками єгиптологів, на цьому будівництві була задіяна майже половина трудового люду країни, хоча безпосередньо зводили піраміди бригади спеціально навчених майстрів. Епоха Стародавнього Царства, таким чином, стала для єгиптян справжнім лихоліттям.
Втім, окремі єгиптологи вважають, що такі досконалі пам’ятки архітектури, як піраміди, не могли побудувати підневільні робітники, зі спинами, розмальованими бичем, що насправді їх зводив "працелюбний і щасливий народ", який виконував каторжну роботу з піднесенням, відчуваючи те, що відчуваємо ми, коли зводимо Храм Божий. Така концепція, як на нашу думку, грішить ідеалізацією життя стародавніх єгиптян. Адже їм довелося побудувати вручну не дві-три, а близько сотні кам’яних гір, що могло будь-який народ на віки вічні позбавити відчуття щастя й піднесеного настрою.
Дискутується, хоч як це дивно, й призначення пірамід. У них убачають то царські мавзолеї, то кам’яні пророцтва про ходу світової історії, то засіб зоряного перевтілення фараона, то гігантські водокачки... Мабуть найбільш вдалим є твердження, що піраміда мала забезпечити фараону гарантоване потойбічне життя, захистити його мумію, щоб він міг і після смерті піклуватися про своїх підданих. Людей, імовірно, переконували, що спорудженням пірамід вони забезпечують стерпне власне майбутнє.
Будівництво пірамід фараонами Стародавнього Царства, очевидно, збурило соціальну атмосферу в країні. Діодор переказав легенду, що доведений до відчаю народ повстав і повикидав з гробниць мумії своїх тиранів. Важко сказати, чи є в цій легенді зерно історичної правди, все ж деякі джерела засвідчують, що заміна четвертої династії п’ятою відбулася в Єгипті не без ускладнень.
Фараони V династії (єгиптологи назвали її "сонячною") зводили відкриті "сонячні" храми з кам’яним обеліском у центрі. Вони всіляко підносили культ сонячного бога Ра й першими включили до своєї титулатури частку "син Ра". Наступна VI династія здійснювала будівництво пірамід уже в скромніших масштабах. Остання єгипетська піраміда з’явилася за XIII—XIV династій (вони існували паралельно), тобто напередодні гіксоської навали. Надалі фараони вже будували собі скельні гробниці.
4. Піраміда Хеопса
Розташування Гіза, Єгипет
Координати 29°58′45″ пн. ш. 31°08′03″ сх. д. (G)
Дата побудови ≈2560 року до н. е.
Висота ≈137,8 м (146,6 м початкова)
Кут 51° 50'
Довжина бокової грані 225 м (230,33 м початкова)
Довжина сторін основи ≈ 230 м
Площа основи ≈ 53 000 м² (початкова)
Площа піраміди ≈ 85 500 м² (початкова)
Периметр 922 м
Загальний об'єм 2,50 млн. м³ (2,58 млн. м³ з порожнинами)
Кількість блоків понад 2,3 млн. штук
Кількість ярусів 203 (210 спочатку)
Загальна вага (за підрахунками) 5,7 млн. тонн
Пірамі́да Хео́пса (Хуфу) — найбільша з-поміж єгипетських пірамід, єдине з "Семи див світу", яке збереглося до наших днів. Входить у трійку найвідоміших пірамід на плато Гіза — Хеопса, Хефрена і Мікерина.
Піраміда знаходиться на західному березі Нілу, в некрополі міста Гіза і є комплексом стародавніх пам'ятників, які в часи єгипетських фараонів були частиною стародавнього міста Мемфіс (сьогодні частина Великого Каїру). За монументальністю і обробкою вона перевершує всі інші піраміди на території Єгипту.
Більшість єгиптологів вважають, що піраміда була побудована біля 2560 року до н. е. і є гробницею єгипетського фараона IV династії Хуфу (Хеопса). Проте не вдалося знайти жодного напису відносно дати створення цієї грандіозної споруди, тому існують і інші теорії щодо датування і призначення Великої піраміди.
Загальні відомості
За геометрією споруда є чотиригранною рівносторонньою пірамідою. Грані піраміди чітко зорієнтовані на чотири сторони світу з точністю до 3 мінут. Висота становить біля 138 метрів, хоча її початкова висота була 146,6 м. Нагорі лежав цілісний шматок граніту — пірамідіон. Ймовірно, він впав під час землетрусу. До 13 століття (коли був збудований Лінкольнський кафедральний собор) це була найвища будівля на Землі. За рахунок наступу пустельного піску і вітрової ерозії піраміда стала нижчою майже на 10 м. Зараз на її верхівці є площадка, яку в роки Другої світової війни британський експедиційний корпус використовував у якості поста противоповітряної оборони. Ця площадка є квадратним майданчиком з вапнякових блоків площею 10 м². Кожен блок важить в середньому 2,5 тонни, ширина найбільших — 0,90 м, середня висота — 0,50 м, але були блоки заввишки до 1,5 м. Ними викладено верхню частину піраміди. Сам процес проектування і будівництва такої грандіозної споруди вимагав від давньоєгипетських інженерів неабияких знань і досвіду. До планування і будівництва були залучені найкращі архітектори, і каменярі Стародавнього Єгипту. Піраміда стоїть на спеціально вирівняній скельній площині, яка по горизонталі дає відхилення менше двох сантиметрів. Ця площина зроблена з природного скельного виходу еоценових вапняків, висота якого в центрі близько 9 м. Основа піраміди квадратна з довжиною однієї сторони 230 метрів Початкова площа основи була біля 53 тисяч м². Для будівництва було використано близько 2,3 мільйона блоків середньоеоценового нумулітового глинистого вапняку, укладених в 210 ярусів (нині 203). Середня вага одного блоку становить 2,5 тонни. Найважчий — 7,5 тонн. Загальна вага піраміди — 5,7 мільйонів тонн. Облицювання піраміди із полірованого декоративного білого вапняку не збереглось, так само як і вкрита листовим золотом вершина споруди. У 1168 році араби пограбували і спалили Каїр. Жителі Каїра вимушені були зняти облицювальні камені з піраміди, для того щоб збудувати нові будинки. Архітектором піраміди вважається Хеміун, візир і племінник Хеопса. Він також носив титул "Керівник всіма будівництвами фараона".