Згладжування сезонності в туризмі дає великий економічний ефект, дозволяючи збільшити терміни експлуатації матеріально-технічної бази, підвищити ступінь використання праці персоналу протягом року, збільшити надходження від туризму.
1.4 Функції туризму в суспільстві
За своєю сутністю туризм – явище багатофункціональне. Він активно впливає на життя людей організацію їх праці та відпочинку, а відтак – на економічний і соціальний розвиток суспільства. Роль туризму в сучасному світі визначається передусім тим, що він є частиною соціальної сфери, виконуючи функції соціального характеру.
1) туризм являє собою вид відпочинку, сприяє відновленню сил і працездатності людини і відповідно психофізіологічних ресурсів суспільства;
2) туризм сприяє раціональному використанню вільного часу людини;
3) важливу роль туризм виконує у сфері зайнятості й підвищення життєвого рівня місцевого населення;
4) туризм можна вважати екологічно безпечною сферою діяльності людини;
5) туризм збагачує соціально-економічну інфраструктуру і міжрегіональну співпрацю країн, держав і народів.
Головною соціальною функцією туризму є оздоровча, або рекреаційна. Суть її в тому, щоб відновлювати сили й внутрішні ресурси людини, витрачені під час праці та виконання повсякденних побутових обов’язків. При чому оздоровчий ефект поділяється на лікувальний і профілактичний. Відпочинок при цьому має активний характер, включає різноманітні розваги, які допомагають змінити вид діяльності, оточення, познайомитися з іншими людьми, новою культурою, традиціями, звичаями, узнати невідомі природні особливості і явища.
Ритми сучасного життя більшості індустріально розвинених держав супроводжуються збільшенням виробництва, урбанізацією, нерідко погіршенням екологічного становища, ізоляцією мешканців міст від природи, надходженням значного обсягу інформації. Вищевказані фактори сприяють тому, що людина відчуває стомленість, яка має фізичний і психологічний характер, що, у свою чергу, призводить до збільшення конфліктних ситуацій в побуті і на виробництві, погіршення здоров’я, знижує життєву активність. Подолати ці негативні наслідки допомагає туризм, який є ефективною формою повного і всебічного оновлення, бо людині надається можливість тимчасово покинути місце постійного проживання, трудової діяльності, змінити оточення і спосіб життя.
Ця функція туризму є пріоритетною з точки зору туристів.
Соціокультурна функція туризму впливає на суспільне життя країни, яка приймає туристів. Інтерес туристів до історії та культури країни викликає в її громадян зосередити увагу на власних історичних традиціях, досягненнях національної культури, почуття гордості за свою країну. Туризм сприяє культурному обміну між різними народами, релігіями та культурами
Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва сприяють збільшенню вільного часу працюючих, проблема його раціонального використання також належить до числа соціальних. Вирішити цю проблему можна за допомогою туризму, бо громадяни можуть провести своє дозвілля на екскурсіях, у походах, подорожах.
Розвинена туристська галузь дозволяє вирішувати таке важливе завдання, як зайнятість місцевого населення. Розвиток туристської інфраструктури сприяє залученню трудових ресурсів, спрямовуючи їх на обслуговування туристів. Туризм, який має відносно швидку окупність і високу прибутковість, вирішує ще одну проблему соціального плану – сприяє підвищенню життєвого рівня місцевого населення як прямо так і побічно.
Близькою до соціокультурної є освітньо-виховна функція туризму, яка дозволяє розглядати його як форму розумового та фізичного виховання. Туризм сприяє всебічному розвитку особистості, формуванню почуття патріотизму, колективізму, моральних та естетичних якостей, закріпленнюта розширення знань з краєзнавства та країнознавства, природознавства, топографії, історії, знайомство з культурою та традиціями країн і народів світу; створення бази загальної фізичної підготовки.
Економічна функція Окрім функцій соціального характеру, туризм має велике значення у вирішенні економічних проблем суспільства. Туризм впливає на економіку в таких аспектах:
- є джерелом доходу для місцевого населення туристських центрів; стимулює розвиток галузей, пов’язаних з випуском предметів народного вжитку, бо приплив туристів підвищує попит на багато видів товарів, завдяки чому виробництво розвивається;
- сприяє розвитку пізнання і розважального бізнесу, бо зі сторони місцевої влади приділяється велика увага “ресурсам гостинності”, збереженню культурної спадщини (пам’ятників, музеїв, архітектурних ансамблей), побудові різноманітних атракціонів для розваг;
- дає прибуток і сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій;
- стимулює розвиток підприємств зв’язку, бо підтримуючи контакти з місцем постійного проживання, туристи використовують пошту, телеграф, телефон;
- обумовлюють зростання попиту на вироби місцевої промисловості, сувеніри, які є рекламою для туристського центру;
- сприяють припливу до країни іноземної валюти.
Економічне значення туризму в масштабі держави полягає в можливості надходжень до державного і місцевих бюджетів через податки, а також поповнення позабюджетних фондів.
Політична функція туризму проявліється в тому, що він став формою «народної дипломатії». Засобами туризму здійснюється активнее спілкування зі світом. Суспільство стає відкритішим, вільніше інтегрується у світову співдружність. Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвитку взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв'язків між народами. Міжнародні туристичні зв'язки є однією із форм міжнародних відносин, що активно впливає на політику держав світу. «Туризм – шлях до миру».
Проте не слід забувати і негативну сторону розвитку туризму У наші дні масовий туризм породжує цілий ряд проблем.
У багатьох країнах під масовим напливом відвідувачів поступово руйнуються цінні історичні пам'ятки (Тадж-Махал, єгипетські піраміди, наскельні розписи і фрески тощо).
Туризм призводить до забруднення довкілля, вилучення цінних земель під об'єкти інфраструктури, витоптування рослинності, грунтової ерозії, скорочення чисельності флори і фауни.
Спілкування з іноземними гостями інколи згубно впливає на місцеву культуру та систему цінностей. Наплив туристів може призвести до втрати культурної самобутності та зруйнувати традиційний спосіб життя місцевого населення. Місцеві жителі часто зіштовхуються з негативною стороною туризму, оскільки туристи роблять те, чого вдома, серед родичів та друзів, ніколи б собі не дозволили. Аморальна поведінка туристів породжує чималі проблеми.
Багаті туристи, котрі приїздять у країни, що розвиваються, прямо чи посередньо призводять до негативних змін у житті місцевих громад. Нерідко задля власного комфорту туристи привозять зі собою різні дорогі речі, про які місцеві мешканці можуть лише мріяти. Бажання мати такі речі змушує багатьох людей робити великі зміни у своєму житті й інколи навіть штовхає до злочинів.
Місцеві жителі часто незадоволено зустрічають туристів, особливо великі групи, а, інколи, і вороже. Причина в тому, що за рахунок місцевого населення туристам створюються найсприятливіші умови. Шум, перенаселеність, забруднення навколишнього середовища, втрата особливостей місцевої культури, пошкодження історичних, архітектурних та релігійних об’єктів – все це виникає внаслідок масового напливу туристів.
З огляду на все це при плануванні та розвитку туризму в конкретних країнах необхідно правильно розуміти можливі негативні екологічні та соціальні наслідки і здійснювати таке планування виключно на засадах стійкого розвитку туризму.
1.5 Туристські потреби і мотиви туризму
Вважається, що при класифікації туристичних подорожей вирішальне значення має їхня ціль (мотив). Подорожуючи, турист має перед собою не одну мету, але в залежності від індивідуальних потреб туриста одна з них стає головною і домінуючою.
За своїм змістом туристичні потреби включають необхідність у психо-фізіологічному і духовному розвитку сил. Психофізіологічні потреби людини реалізуються через харчування, сон і рух, а духовно-інтелектуальні – через пізнання, спілкування і оздоровлення.
Задоволення потреб вимагає певного арсеналу засобів. В туризмі засобами для задоволення потреб виступають різноманітні блага – туристичні об’єкти, які мають позитивну суспільну користь, а також туристичні продукти і послуги.
Під терміном «мотиви туризму» розуміють ті спонукальні причини, які визначаються біологічними і соціальними потребами і примушують людей задовольняти їх, купуючи туристичний продукт
До основних мотивів туризму відносять:
1. Природні та кліматичні мотиви. Ці мотиви туризму переважно є визначальними для туристів. Вони визначаються природними об’єктами, явищами (клімат, повітря, вода, рослинність, гори, ліси), властивостями місцевостей та територій. Такими елементами, наприклад, є природні фактори. Усі вони відіграють важливу роль у розвитку різних видів туризму (зокрема спортивного, гірського, лижного і.т.д.).
2. Культурні мотиви. До даного виду мотивів туризму належать об’єкти, які складають культурну спадщину країни. До таких елементів відносяться історичні місця, археологічні пам’ятники, музеї, картинні галереї, театри, народне мистецтво та ін.