Велике значення під час навчання надається новим медіа, таким чином РАМІ старанно вивчають Інтернет, бази даних та мультимедійні новації. Після закінчення навчання вони працюють у наукових та громадських бібліотеках, у різноманітних сферах, закуповують книги, журнали та інші медіа, систематизують їх у каталогах, видають літературу, консультують читачів та здійснюють для них простий пошук. Завдяки таким спеціалістам, навіть на найнижчому рівні, німецькі бібліотеки можуть покластися на добре кваліфікований персонал із «середньої служби», у той час як в інших країнах у цій галузі працюють некваліфіковані помічники.
На наступному щаблі - на «вищій службі» - перебувають бібліотекарі, які закінчили вище професійне училище. Навчальні курси у цій сфері мають назви: «Бібліотечний та інформаційний менеджмент», «Бібліотечний та медіа-менеджмент» або ж «Управління знаннями та інформацією».
Бібліотекарі, які закінчили професійне училище, на відміну від кваліфікованих співробітників, відповідають за складну каталогізацію. Значно більшою мірою вони залучені до предметизації і приймають, передусім у громадських бібліотеках, рішення щодо придбання літератури, їхньою першочерговою справою є надання інформації. Вони максимально обізнані й орієнтуються в різноманітних базах даних, здійснюють у них розширений пошук для користувачів бібліотеки. Працівники з такою освітою також частково працюють над розробкою відповідних баз даних. У деяких громадських бібліотеках невеликих міст вони можуть здобути керівну посаду.
Бібліотекарі на найвищій службі, як правило, здобувають свою спеціальність в університеті й після цього проходять дворічне стажування. Як референти-експерти вони працюють у наукових бібліотеках і зазвичай відповідають за змістове наповнення їхніх ресурсів, залежно від того, що вивчали - природничі, економічні науки, історію тощо. До завдань цих працівників належать самостійне комплектування фонду і наукові розвідки щодо нього.
Стажування вважається чимось на зразок підвищення кваліфікації. Це час для одержання потрібних актуальних знань, знайомства з найновішими сучасними технологіями, зокрема такими, що наразі є взірцями на міжнародному рівні. До того ж стажерів готують до здійснення функцій управління, що їх виконують, наприклад, директори бібліотек.
У деяких федеральних землях нещодавно з'явилася альтернатива такій моделі освіти. Так, у Північному Рейні-Вестфалії випускники магістратури за напрямом підготовки «Бібліотечний та інформаційний менеджмент» без додаткового стажування мають змогу працювати на найвищій службі. Такий курс магістратури є також у Берлінському університеті ім. Ґумбольдта - навіть із можливістю захисту дисертації.
З приводу освіти бібліотекарів нині точаться дискусії не тільки з огляду на Болонський процес. Заплановано підвищення кваліфікації до рівня керівника служб медіа та інформації. В такому випадку підготовлені кваліфіковані керівники зайняли б позицію між кваліфікованими співробітниками служб медіа та інформації і бібліотекарями вищої служби.
Так званий Болонський процес став рушієм реформ та змін. Він передбачає, у першу чергу, запровадження міжнародних освітніх ступенів - бакалавра (Вachelor) і магістра (Маstег), а також введення кредитів. Кожного навчального року, як правило, можна дістати 60 кредитів, відповідно З0 -за семестр. Один кредит вимагає робочого навантаження (WorkLoand) у З0 годин аудиторного і самостійного навчання. Для отримання ступеня бакалавра потрібно, як мінімум, 180 балів ЕСТS, а для подальшого ступеня магістра - в цілому 300 балів ЕСТS. Це з урахуванням отриманих балів під час попереднього навчання.
Бакалаврська і магістерська програми потребують акредитації. Завданням процедури акредитації є забезпечення професійних стандартів спеціальності та перевірки здобутих знань, що відповідають даній професії. Процедура акредитації проводиться зазвичай спеціалізованою або ж регіональною акредитаційною комісією.
Навчання у магістратурі може бути орієнтованим як на практичну, так і на дослідницьку роботу. Така освіта задумана як безпосереднє продовження бакалаврату чи навчання на спеціаліста або ж як післядипломна. Для вступу до післядипломної магістратури необхідним є проходження професійної практики (не менше одного року). Зазвичай таке навчання є платним. Також у післядипломній магістратурі можна навчатися за вільним графіком відвідування. Передумовою вступу до магістратури, як правило, є певний - середній бал. Період навчання триває від одного до двох років. Ступінь магістра, отриманий у професійній школі, є запорукою, за рішенням конференції Міністерства внутрішніх справ у грудні 2007 р., посади у вищій службі. Такий ступінь дає ті самі права, що й диплом спеціаліста чи магістра, отриманий в університеті або у відповідному вищому навчальному закладі. Це означає можливість отримання титулу кандидата наук. [16] Очікується поява ширшої пропозиції магістерських програм.
Отже, у системі освіти бібліотекарів здійснено наступну диференціацію, що сприятиме стрімкому розвиткові кваліфікаційної характеристики цієї професії. Бібліотекарі сьогодні - на відміну від середньовічних героїв Еко - на різних рівнях дбають проте, щоб доступ до інформації став вільним для всіх, вони як інформаційні брокери забезпечують демократизацію знання. [16]
3.2 Основні центри підготовки бібліотечних кадрів у Німеччині
Вища освіта бібліотечного спрямування у Німеччині останніми роками суттєво змінилася на організаційному та змістовому рівні. Деякі вищі навчальні заклади (наприклад у Бонні – Райнський університет Фрідріха-Вільгельма заснований у 1818 році) закрилися або ж об'єдналися з іншими (у Франкфурті, Штуттґарті). Франкфуртське бібліотечне училище було закрито й інтегровано до професійного училища Дармштадту.
Інститут бібліотекознавства та інформації м. Штуттґарту об'єднався з професійним училищем медіа та друкарства і став Інститутом засобів масової інформації, землі Баден-Вюртемберг, який користується міжнародним визнанням в галузі технічних та природничих дисциплін.
Тут на факультеті інформатики, електротехніки та інформаційних технологійготують висококваліфікованих спеціалістів бібліотечної справи.
Деякі спеціальності, які раніше були самостійними, увійшли до складу інших галузей чи факультетів (наприклад у Кельні, Гамбурзі, Лейпцигу).
Однозначною є подальша диверсифікація спеціальностей. Поряд із класичними бібліотечними спеціальностями з'явилися нові, подібні за змістом, але інші своєю суттю, наприклад, інформаційний дизайн чи економіка інформації.
Вища освіта бібліотечного спрямування традиційно здійснюється у вищих професійних училищах. Наразі можна обирати поміж восьми професійних училищ та одного університету. Разом з тим, є велика кількість спеціальностей, пов'язаних з інформаційними науками.
Більшість ВНЗ пропонують вже зараз навчання на бакалавра замість спеціаліста або перебувають на стадії переходу до ступеня «ВА». Переважна більшість ВНЗ затвердили шести або семи семестрове навчання на бакалавра, яке включає, як правило, піврічну практику. Тільки у Берлінському університеті ім. Гумбольдта практика триває сім тижнів. Гумбольдтський університет Берліна (Humboldt-Universität zu Berlin), колишній Берлінський університет – найстарший з чотирьох університетів Берліна. В 1828 році одержав назву Університет Фрідріха Вільгельма на честь прусського короля Фрідріха Вільгельма III, під час правління якого його було засновано.
Заняття в університеті почалися в 1810 році, на той момент було зараховано 256 студентів, заняття проводили 52 викладачі. У 2009/2010 роках кількість студентів складає 28.239, кількість співробітників університету – 3967 (без Шаріте, 2008).У XX столітті університет був одним з найбільших наукових центрів Європи.
Бібліотекарів навчають на I факультеті філософії (філософія, історія, бібліотекознавство, інформатика, європейська етнологія).
Зміст освіти бібліотечного спрямування орієнтований на інформаційні технології, інформаційні дослідження, організацію знань, інформаційний та медіа-менеджмент, паблік менеджмент, інформаційні товариства та структури, послуги для цільових груп і надання інформації, роботу в галузі культури та медіа.
Під час навчання велика увага приділяється проектній роботі. Здебільшого йдеться про великий міждисциплінарний проект. У рамках проекту чи то у команді розглядаються теми професійного сьогодення (часто із колегами по професійній практиці). Така робота передбачає формування провідних якостей студентів, як-от вміння працювати у команді, використовувати здобуті знання, виявити гнучкість, творчий підхід тощо.
Наразі у Німеччині реалізовано або заплановано ряд магістерських програм. Професійне училище Кельну пропонує спеціальність «Магістр бібліотекознавства». Щоправда на неї поки що не зараховуються випускники професійних училищ. Ця додаткова магістерська програма найближчим часом має змінитися відповідно до нових рамкових умов. Особливо це стосується формальних структур Болонського процесу, а також професійно-правових змін у Північному Рейн-Вестфалії. Ця автономна магістратура є безкоштовною, оскільки, згідно з професійним правом, йдеться про необхідність другої освіти. Університет ім. Гумбольдта пропонує післядипломне дистанційне навчання за спеціальністю «Бібліотекознавство» (Library and Information Science), яке коштує 1 250 євро на семестр. Університет пропонує стаціонарну магістратуру за спеціальністю «Бібліотечні та інформаційні науки» (в зимовому семестрі). Штуттґартський інститут ЗМІ (в зимовому семестрі), а також Гамбурзький інститут прикладних наук (в зимовому семестрі) пропонують кожного зимового семестру магістерські програми з бібліотечного та інформаційного менеджменту. Професійне училище Ганновера пропонує післядипломну магістратуру з управління знаннями й інформацією із частковим відвідуванням занять. Навчання триває три семестри і коштує 1 500 євро на семестр. Набір відбувається раз на два роки.[10]