Верстка – поліграфічний процес виконання друкарської форми, яка зводиться до укладання смуг (сторінок) певного формату гранок набраного тексту, елементів оформлення. В результаті верстки визначається кількість сторінок у виданні, рядків на сторінці, розміщення заголовків, ілюстрацій, титульних елементів, довідкових матеріалів, розміри пробілів (спусків) на початку сторінки. Головною задачею верстки є виявлення логічної структури тексту, забезпечення зручності читання (текст може верстатися в одну, дві, три і більше колонок).
Чисті аркуші – перші ще не зброшуровані відбитки тиражу, по мірі друкування, які друкарня направляє у видавництво для кінцевої перевірки твору перед його виходом у світ. Чисті аркуші передивляються з ціною виявлення помилок, які потребують виправлень в частині тиражу чи передрукування аркуша.
Виправлення в коректурних відбитках повинно бути мінімальним і зводиться до ліквідації. Технічних недоліків набору і помилок, допущених у видавничому оригіналі. Дозволяються також виправлення і по коньюктурним міркуванням, однак текст, що вноситься повинен бути рівносильний тому який заміняється. Свою роботу над коректурними відбитками редактор закінчує підписанням верстки в друк, а сигнального примірника на випуск в світ.
Сигнальний примірник – перший, пробний примірник книги, журналу чи видання який направляється у видавництво, як зразок тиражу для затвердження. Затверджений сигнальний примірник являється документом на основі якого друкарня випускає весь тираж.
Суспільна діяльність будь-якої соціальної організації – комерційної фірми, державного закладу чи громадянського об’єднання – здійснюється в тісній взаємодії з зовнішнім середовищем. Ефективна координація діяльності організації в зовнішньому середовищі реалізується з використанням принципів і механізму маркетингу. Тому заключний етап видавничої справи є маркетинг, яким займається маркетинговий відділ видавництва.
Комплекс маркетингових закладів – це конкретний інструментарій, сукупність прийомів та методів маркетингової діяльності підприємства з метою спричинити бажану реакцію ринку. Заходи маркетингу у видавничій справі можна поділити на 4 елементи: першим компонентом є товар. В видавничій справі товарна політики суб’єктів підприємництва охоплює такі процеси, як прийняття концепції нового видання, рішення щодо маркетингових параметрів зовнішньої форми видання (оправи, обкладинки, суперобкладинки), формування асортименту видавничого репертуару чи (та) книготоргівельних засобів, а також видавничої марки, торгівельних знаків, торгівельного маркування книжкових товарів; другим важливим елементом є ціна (або цінова політика), тобто сума коштів, які покупець готовий заплатити за товар. Книготоргівля бере до реалізації друковані видання на основі цін, сформований у видавництві (витрати на виготовлення видання та визначення рівня його прибутковості). Головними важелями цінової політики у книготоргівлі є система націнок та знижок на відпускну ціну видавництва. Основними ціноутворюючими чинниками у галузі є: читацькі потреби у певних виданнях, характер і рівень купівельного попиту населення, характер державного регулювання ціноутворення, характер системи оподаткування суб’єктів галузі, цінова конкуренція на ринку. Внутрішніми ціноутворюючими чинниками фірми є її загальна стратегія і маркетингові цілі, поточні витрати, умови поставок видавничої продукції в процесі товароруху; наступними елементами є канали розповсюдження або політика розподілу. В сучасних умовах видавництва самі планують і вирішують питання розподілу і доставки видань до споживача. Вони вирішують проблеми оптимального вибору каналів розповсюдження видань через гуртову, роздрібну книготоргівлю, торгівельних агентів, ефективних форм та методів роздрібної, в тому числі через Internet, книжкові клуби, поштово-посилкову торгівлю тощо, а також низку транспортних і складувальних питань; останнім компонентом є просування товару на ринку, що охоплює засоби інформаційного, організаційного та економічного характеру: рекламу, пропаганду, стимулювання продажів, прямий маркетинг та особистий продаж. Інформаційними засобами є реклама: пропаганда товарів. Організаційні заходи охоплюють цільовий добір форм, методів та „ноу-хау” реалізації та стимулювання продажів з орієнтацією на бажану реакцію конкретних груп покупців. Економічні заходи передбачають маневрування системою знижок і пільг за час, обсяг чи періодичність закупівель.
Список використаної літератури
1. Глотова Г. Маркетинг видавничої продукції // Вісник Кн. Палати. – 2003. - № 3. – с. 7-9.
2. Добкін С.Ф. Основи издательского дела и книгопечатания. – М., 1961. – с.
3. Зворський С. Видавнича діяльність київської „Просвіти” в 1917-1919 рр. // Вісник Кн. Палати. – 1999. - № 6. – с. 23-25.
4. Книговедение: Энц. Словарь. – М., 1984. – 663 с.
5. Рудий Г. Добба Української Держави: становлення видавничої справи // Бібл. вісник. – 2001. - № 6. – с. 25-30.
6. Скрипник Т. Висвітлення вітчизняного друкарства в 1917-1920 рр. )за матеріалами часопису „Книгар”) // Вісник Кн. палати. – 1998. - № 8. – с. 30-32.