2.3 Бібліотеки науково-дослідних інститутів
Наукові медичні бібліотеки в своїй діяльності систематично розширювали спектр бібліотечно-інформаційного забезпечення наукових розробок, впроваджували ефективні послуги і нововведення у практику роботи з широким використанням комп'ютерної техніки, сучасним забезпеченням професіональних потреб спеціалістів, керуючись «Концепцією загальнодержавної програми забезпечення культури і духовності українського суспільства на 2007-2011 рр.», Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.», «Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров'я нації на 202-2011 роки», Законодавством України про бібліотечну справу, директивними документами Міністерства культури України, Міністерства охорони здоров'я України, Академії медичних наук України та керівників інститутів.[20 ]
В грудні 2009 р. Кабінет Міністрів України схвалив концепцію «Державної національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека XXI» 23 грудня 2009 р. № 1579. Метою програми є підвищення ефективності використання та забезпечення доступності документів, які збереглися у бібліотечних архівах та музейних фондах шляхом інформаційної бібліотечної системи. Адаптація цієї концепції саме для бібліотек цього рівня та впровадження нових форм і методів в роботу стало пріоритетним завданням для бібліотек НДІ.
На 01.01.2010 р. в Україні функціонує 42 медичні бібліотеки при науково-дослідних інститутах. До їх числа входять 33 бібліотеки підпорядковані Національній Академії медичних наук України та 9 бібліотек підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України. [21 ]
Формування фонду здійснювалось відповідно проблемно - тематичного плану науково-дослідних розробок та запитів користувачів бібліотеки.
Об'єктивно існуючі труднощі в формуванні довідково інформаційних фондів вимагають в наш час професіоналізму та особистих здібностей співробітників бібліотеки. Створення збалансованого тематичного документального фонду вимагає від них знання контингенту читачів, їх наукових запитів з тим, щоб фонд відповідав інформаційним потребам. Зруйнована повністю сформована за багато років система комплектування. В цих умовах бібліотека змушена шукати свої шляхи поповнення фонду, активно використовувати обмінні фонди інших бібліотек медичного профілю, звертатися до читачів з проханням: «Подаруйте бібліотеці книгу». Велику допомогу надає Національна наукова медична бібліотека України в безкоштовній передачі нових надходжень через відділ організаційної та науково-методичної роботи.
На 01.01.2010 р. сукупний фонд наукових бібліотек налічує 1 503 079 прим., поповнився фонд на 15 422 прим., але у зв'язку з тим, що з фондів бібліотек було вилучено 38 193 прим, амортизованої, дублетної, суспільно - політичної літератури, яка втратила свою актуальність, фонд зменшився на 22 771 прим. [21 ]
Надійшло в фонди наукових бібліотек інститутів 25 422 прим. З них в наукові бібліотеки м. Києва - 2 064 прим. А в 22 бібліотеки регіонів - 4 081 прим. Це на 7 740 прим, менше проти минулого року.
Проаналізувавши надходження періодичних видань за останні роки, бібліотечні спеціалісти прийшли до висновку, що наукові журнали, які сприяють концентрації матеріалів за темами, забезпечують їх оперативність та доступність до користувачів.
В 2009 році бібліотечні працівники вишукували шляхи поповнення фондів бібліотеки за рахунок дарунків вчених, зв'язків з далеким та ближнім зарубіжжям, обмінних фондів ННМБУ.
Бібліотеками НДІ у 2009 році було обслуговано 21054 користувача, із них 12404 користувача у м. Києві.
Видача літератури за звітний період становила 897521 прим, джерел інформації, по м. Києву - 429 581 прим.. Зменшилась книговидача проти минулого року на 8 372 прим, через те, що активно запроваджувались комп'ютерні технології.
3. Чернігівська обласна наукова медична бібліотека
Зародившись у далекому 1933 році, Чернігівська обласна наукова медична бібліотека пройшла дорогу довжиною в 75 років і перетворилася з маленької кімнати-читальні на сучасний інформаційно-бібліотечний центр наукової медичної інформації.
Перше приміщення — чотирикімнатний будиночок у центрі міста — було повністю зруйноване в роки війни фашистськими бомбардувальниками разом з 41-тисячним книжковим фондом, каталогами і всіма довоєнними надбаннями. І тільки після визволення Чернігова бібліотека поновила свою роботу по вул. Любецькій у приміщенні барачного типу з пічним опаленням, яке зовсім не відповідало умовам зберігання книг. Завдяки тодішнім директорам З.М.Каменецькій і, насамперед, М.М.Дулі бібліотеку було добудовано, реконструйовано і в 70—80-х роках минулого століття вона набула великої популярності не тільки серед медичних працівників області, а й серед медичних бібліотек України та Радянського Союзу. 200-тисячний книжковий потенціал відповідав потребам лікарів та медпрацівників середньої ланки. Передплачувалось майже 200 назв періодичних видань, у тому числі й на іноземних мовах. [2 ]
Завдяки вміло підібраним кадрам, за бібліотекою назавжди закріпились слова "одна із перших". У 1956 році вперше в Україні була створена обласна мережа медичнихбібліотек. У 1972 році вперше в колишньому Радянському Союзі бібліотека стала центром науково-медичної інформаційної служби. Першою стала на шлях створення предметного каталогу, який був зразковим для багатьох медичних бібліотек України, і у 1994 році започаткувала електронний каталог за автоматизованою бібліотечною програмою МАЯК. [20 ]
Книгозбірня завжди славилась тим, що високоерудованими бібліотечними фахівцями література підбиралась оперативно, повно та якісно. Не одне десятиліття присвятили улюбленій справі працівники бібліотеки: М.Кукса, О.Костенецька, Г.Старушкевич, С.Бажан, О.Мазко, Л.Гаркава, О.Ященко, Г.Мірошниченко, В.Тимошенко, О.Шейна, А.Шкаранда, О.Новик, С.Єсипенко, Г.Середенко, О.Шулежко, Т.Мартиненко, І. Мельникова, Т.Власенко, Л.Марінова.
На 70—80-ті роки минулого сторіччя припав період найбурхливішого розвитку бібліотеки.
У нелегкі роки перебудови бібліотекою керувала Н. П.Динька. В ті часи асигнування бібліотеки для поповнення книжкових ресурсів декілька років було майже нульовим. Кошти виділялися тільки на мізерну заробітну плату та на передплату періодичних видань. [43 ]
З 2002 року бібліотеку очолює Н. Д. Яременко, яка, зберігаючи надбання і добрі традиції своїх попередників, запроваджує нові методи роботи, що відповідають вимогам сьогодення, завдяки чому в третє тисячоліття книгозбірня увійшла з достатнім науковим потенціалом. По-перше, взято курс на комп'ютеризацію всіх бібліотечних процесів. Перейшли на нову комп'ютерну програму "Ірбіс". З 2004 року бібліотека має доступ до світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет, створила свій веб-сайт, де розміщено електронний каталог, інформаційні списки, новини медицини, календар знаменних і пам'ятних дат з історії медицини Чернігівщини.
З метою створення і використання медичних інформаційних ресурсів і найповнішого оперативного задоволення потреб користувачів у 2007 році бібліотека увійшла до Міжрегіональної корпоративної системи медичних бібліотек України з предметизації статей з медичних періодичних видань, яка створена на базі бібліотеки Вінницького медичного університету. Завдяки цьому є можливість використовувати бази даних семи бібліотек України. Створюється зведений онлайновий електронний каталог на базі Національної наукової медичної бібліотеки, що дасть змогу обмінюватись інформаційними ресурсами з усіма бібліотеками, які працюють за системою "Ірбіс". Передплачується понад 120 назв періодичних видань, але завдяки корпорації можуть використовувати в роботі більше 400 назв журналів. [21 ]
Якісне поповнення книжкових ресурсів залишається пріоритетним напрямом роботи. Комплектують літературу край необхідну практичному лікарю, налагодили тісні контакти з фірмами, що працюють і на ринку Росії, і на теренах України.
Бібліотека продовжує розпочату ще у 1960 році ґрунтовну роботу з медичного краєзнавства. [24 ]. У 2006 році вийшов четвертий випуск ретроспективного покажчика "Охорона здоров'я Чернігівської області", який увібрав книги, статті з журналів, збірників, газет з 1999 по 2005 роки. А взагалі, чотири випуски об'єднують 8 тис. джерел за період з 1783 року й понині. Видано також чотири випуски покажчика "Наукові праці медичних та фармацевтичних працівників Чернігівської області", які включили 1815 праць науковців-медиків і крім того, щорічно видається і розповсюджується по бібліотечній мережі медичних закладів області "Календар з історії медицини Чернігівської області". Побачили світ і персональні покажчики, присвячені видатним лікарям минулого: Івану Буяльському, Миколі Волковичу, Володимиру Бецу. Започатковано і видавництво персональних покажчиків, де представлені наші сучасники: Микола Петрович Дейкун, Василь Сергійович Зуб. У цьому році підготували матеріал для столичного музею "Українці у світі" про видатних медиків — уродженців Чернігівщини, які внесли значний вклад у світову медицину і своєю діяльністю прославилися за межами країни. Взагалі ж, упродовж 78 років у стінах бібліотеки написано більше 50 наукових праць, присвячених краєзнавству, комплектуванню, інформаційній та методичній роботі. [43 ]
Бібліографічний відділ тісно співпрацює із засобами масової інформації. На сторінках газет "Деснянська правда", "Гарт", "Ваше здоров'я" постійно публікуються матеріали, присвячені видатним діячам медицини — уродженцям Чернігівщини, а також, враховуючи демографічну кризу, яка прийняла на Чернігівщині особливо загрозливий характер, постійно надають матеріли з пропаганди здорового способу життя.