Обласна мережа медичних бібліотек на сьогодні об'єднує 38 бібліотек, які нараховують у своїх фондах понад півмільйона книг з медицини.
Завдяки створенню у 2005 році єдиного інформаційного медичного простору, є змога оперативно розповсюджувати інформацію з 18 медичних спеціальностей для медичних закладів Чернігівщини через обласну електронну пошту.
Третє тисячоліття відкрило нову еру — еру комп'ютеризації, коли інформаційно-комунікаційні технології стають одним із важливіших елементів формування нового суспільства — суспільства XXIстоліття, яке все частіше називають суспільством знань. [30]Використовуючи спеціалізований профіль, робітники бібліотеки прагнуть і роблять все залежне від них, щоб знання, отримані насамперед медиками, а також й іншими громадянами через доступність інформації, сприяли створенню в суспільстві таких відносин, коли кожен громадянин був впевнений в якості надання медичної допомоги і компетентності лікаря, а кожен громадянин, у свою чергу, дбав і відповідально ставився до свого здоров'я. [29 ]
Розроблений бібліотекою проект "Через знання — до здорового способу життя" не набув повної реалізації. В бібліотеці постійно діє цикл книжкових виставок "Здоров'я треба добувати самому". Проводяться лекції з учнівською молоддю з показом відеофільмів про шкідливість алкоголю, наркотиків, тютюну. Відбуваються огляди літератури про поширеність хвороб, яких можна уникнути завдяки особистій гігієні, підвищенню культури харчування, побуту.
Але пріоритетним залишається — оперативна, якісна і своєчасна інформація медичного працівника з використанням новітніх бібліотечних технологій. Бібліотеки даного профілю покликані задовольняти наукові, професійні та освітні потреби фахівців медичної галузі, спрямовувати свою діяльність на розширення спектру інформаційних послуг, тим самим забезпечуючи безперервний професійний розвиток лікарів, втілюючи принцип "освіта протягом усього життя".[43 ]
Висновки
Виявлено, що від рівня підготовки медичних кадрів, від інтенсивності наукових досліджень та оперативного впровадження їх результатів залежить покращання якості медичного обслуговування населення України. Високі темпи розвитку медичної науки та практики потребують від спеціалістів оновлення знань, постійної інформованості про досягнення вітчизняної та світової медицини. Тому з кожним роком зростає роль бібліотеки, як центру медичної інформації.
Дослідження діяльності медичних бібліотек різних рівнів є важливою передумовою підвищення ролі і наукового рівня ОНМБ як методичних і координаційних центрів в регіоні і запорукою прийняття оптимальних рішень з метою подальшого покращення бібліотечно-інформаційного забезпечення медичної науки, освіти і охорони здоров'я населення в Україні.
Бібліотеки, як центри знань і інформації реформують свою діяльність відповідно до завдань, які визначені в їх планах роботи.
Одним з основних завдань всі медичні бібліотеки визначають поповнення, використання і забезпечення документальних фондів.
Комплектування бібліотеки – це процес безперервного оновлення документального фонду, тобто планомірного його оновлення новими виданнями на різних носіях. Особливістю комплектування фондів медичних бібліотек на сучасному етапі є постійний пошук оптимальних форм організації цього процесу.
Більша частина надходжень до фондів в 2009 році була за рахунок редакцій, спонсорів, дарунків від авторів, медичних установ і закупівлі через платні послуги, обмінний фонд Національної наукової медичної бібліотеки України і благодійні фонди.
Сукупний фонд медичних бібліотек України на 01.01.2010 р. налічує 25 986 538 прим. Видань. За 2009 рік надійшло 457 780 прим. Документів, вилучено 650 292 примірника. Це на 236 588 прим. Менше ніж у 2008 році.
Для медичних бібліотек України основним завданням є створення власної бази даних, впровадження WЕВ-технологій, які відповідають світовим тенденціям використання WЕВ-середовища. А це передбачає, насамперед:
- розвиток національної нормативно-методичної бази бібліотечної інформатизації (державні стандарти, каталогізація, індексування, нормативні файли, тощо);
- розвиток сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій і систем для бібліотек (розробка вітчизняних програмних документів, технологій корпоративних інформаційно-бібліотечних систем, електронної доставки документів, вдосконалення системи міжбібліотечного книгообміну і т.п.);
- створення системи національних інформаційних ресурсів (електронні каталоги, ретроспективна національна бібліографія тощо);
- розвиток технічної і телекомунікаційної інфраструктури бібліотечної мережі країни (локальні мережі, засоби комунікації, створення Оn-Linе інформаційно-бібліотечних центрів, розробка і створення національного Іnternet-сервера).
На жаль, лише розуміння проблем недостатньо, на реалізацію цих заходів потрібні кошти, зацікавленість і підтримка держави, бо без цього медичні бібліотеки України в єдиному світовому інформаційному просторі не досягнуть належного рівня.
В провідних державах світу інформаційні ресурси бібліотек розглядаються як стратегічні, від яких залежить соціально-економічний і культурний розвиток країни.
Програмою ВООЗ "Здоров'я для всіх в XXIстолітті" передбачено, зокрема, що вся політика, пов'язана з покращанням стану здоров'я людей потребує твердої і солідної бази знань. Задача 19 цього документа передбачає: "до 2005 р. всі держави-члени ВООЗ повинні мати в своєму розпорядженні науково-дослідні, інформаційні і комунікаційні системи, які зможуть більш ефективно сприяти придбанню, використанню і розповсюдженню даних в підтримку здоров'я для всіх".
Не випадково один із пріоритетних проектів, що здійснюється спільними зусиллями країн великої сімки - це створення глобальної мережі електронних бібліотек. Необхідність створення такої мережі в Україні очевидна, а інтеграція українських інформаційних ресурсів в міжнародний інформаційний простір невідворотна.
І це справа державна, бо лікар не може стояти осторонь досягнень вітчизняної і зарубіжної медицини через відсутність фінансування та відключення енергопостачанні бібліотеки. А за останні роки бібліотека відчула на собі всі наслідки економічної кризи Україні.
Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України від 22 березня 2000 р. повинен сприяти створенню національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу та забезпеченню повноцінного функціонуванні мережі бібліотек нашої країни.
Список використаної літератури
1 Академіки про медицину, час і про себе (збірник інтерв'ю). - К.: "Авіцена". 2000, - 146 с.
2.Бібліотечна Україна: Довідник. — К.: "Абрис",І996. - 384 с.
3.Всесоюзная библиотечная перепись 1 октября 1934 года. Т.1 Основные итоги. С предисловием Н.К. Крупской. - ЦУНХУ Госплана СССР, - В/О „Союзоргучет". - М., 1936. - 319 с.
4.Всесоюзная библиотечная перепись 1 октября 1934 года. Т.2. І.Библиотечные работники. 2.Краткая характеристика библиотек. - ЦУНХУ Госплана СССР.-В/О"Союзоргучет".- М., 1936. -240с.
5.Деятельность медицинских библиотек Украинской ССР в XIпятилетке (1981-1985 гг.): (Справка). - К., 1986. -43 с.
6.Здравоохранение и медицинская наука в Украинской ССР (в 3-х томах). ТІ Здравоохранение в Украинской ССР. Пути и итоги развития / Под ред. А.К. Романенко. - К.: Здоров'я, 1987.- 480 с.
7.Зражєвська ТМ. З історії розвитку матеріально-технічної бази Державної наукової медичної бібліотеки // Актуальні питання розвитку бібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф. Київ, 5-6 жовт 2000 р. - К., 2000. - С.103-108.
8.Из резолюции 2-го Республиканского совещания работников медицинских библиотек Украинской ССР 16-18 июля 1956 года//Сб. по обмену опьггом работы б-к Украины. - К., 1957. - 95 с.
9.Клименко О.Г. МБА-эффективная форма обслуживания сотрудников НИИ // Оптимизация библиотечно-библиографического обеспечения медицинской науки и здравоохранения: Тезиси докл. респ. научи, конф. Киев, 18-19 ноября 1980 г. - К, 1980-С. 86-87.
10.« Концепція Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної ситеми « Бібліотека – ХХ1» Схвалено Розпорядженням Каб. Мін.України від 23.12.2009р. №1579-р.// Вища освіта. – 2010. - № 3-4. с.116-119.
11. Кодекс Українського бібліотекаря (затверджений конференцією Української бібліотечної асоціації): Загальні проблеми бібліотечної справи.// Бібліотечний вісник. – 1996. - №6. – с. 5-8
12.Козловський 6.О. Бібліотекознавство в УРСР за період 1917- 1927 років:-К.,1928. -14-е.
13.Коломиец П.Е. Состояние и задачи библиографической работы медицинских библиотек Украины- // Библиографнческая. работа медицинских библиотек Украины / Сб. по обмену опытом работы. Под ред. Хмары Ф.Л, Коломиец П.Е. - К., 1965. -С. З-36. 12. Копанєва В. Бібліотека та мережева інформація // Вісн. Кн. палати. – 2007. - № 2. – с.31-36
14. Козлюк Н. Основні етапи становлення медичних бібліотек Академії медичних наук України / Н. Козлик // Вісник книжкової палати. – 2003. №5.- с.32-37.
15.Корнієнко А.П. Про знищення та вивезення бібліотечних фондів України: факти та наслідки // Історія бібліотечної справи в Україні: 36. наук. ст. // М-во культури і мистецтв України. Нац. парл. б-ка України. - К, 1995. - Вин. 1.- С. 52-57. .
16. Кричун СБ. Історичний огляд розвитку наукової бібліотеки Інституту нейрохірургії Ім. акад. А.П. Ромоданова // Актуальні питання розвитку бібліотечної справи: Матеріали наук.-практ. конф. Київ, 5-6 жовт. 2000.- К, 2000. -С. 121- 122.
17. Лавриненко Л. Чернігівська медична бібліотека: бібліографічний аспект діяльності ( 1930 -2000 роки ) // «Сіверянський літопис». – 2009. - №5. – с. 109-113.
18. Лелехівський В. З вершин і низин // Культура і життя. – 1998. – 4 лют.
19. Міністерство охорони здоров`я України. Державна наукова медична бібліотека. 1930 – 2000. Історичний нарис. – К., 2002. – 178 с.