Серед нових надходжень також були роботи М. Богданова–Бєльського, І.Похитонова, Р. Фалька, А. Мещерського, Є. Волошинова, А. Штекліна, В.Минаєва, С.Васильківського. Колекція українського радянського мистецтва збагатилася творами Ф.Кричевського, П.Волокидіна, І.Кавалерідзе, К.Трохименка, М.Глущенка.
З 1946 р. до середини 1970-х років музей свого приміщення не мав, його експозиції працювали в декількох залах будівлі обласної філармонії.
Другу половину 1970-х і 1980-ті роки в історії музею з огляду на його еволюцію можна порівняти з першим десятиліттям існування закладу. У цей період музею були надані двоповерхові пам'ятки архітектури – в колишній Воскресенській церкві (XVIII ст.) більше двадцяти п'яти років існувала експозиція декоративного мистецтво, а колишній Головний корпус будинків Державного банку (1890 р.) був пристосований під експозиції творів живопису, графіки і скульптури і з того часу є основною музейною будівлею.
Активними темпами йшов процес комплектації музейних фондів, які за цей період збільшилися на 8 тисяч.
З 1989 р. кілька років поспіль у Троїцькій церкві м. Суми на правах самостійного відділу музею діяла скульптурна галерея І.П.Кавалерідзе, яка презентувала художньо-меморіальний спадок видатного уродженця Сумщини, відомого скульптора, драматурга, кінорежисера й актора.
Процеси, які почалися у житті музею після 1990 р., перегукуються з тією ситуацією, у якій заклад опинився після звільнення з нього Н.Х.Онацького.
По-перше, протягом цього періоду музей повернув релігійним громадам культові споруди, а унікальні скарби вітчизняного то світового образотворчого і декоративного мистецтва (більше 14 тисяч експонатів) наразі сконцентровані в основній будівлі музею, де на першому поверсі діє експозиція вітчизняною і західноєвропейського образотворчою мистецтва XVI – початку XX ст. (менше 200 експонатів), на другому – з 2003 р. презентується невелика частина (700 предметів) кращих світових зразків XVII - початку XX ст. з колекції декоративно-ужиткового мистецтва музею за розділами: мистецтво країн Далекого та Близького Сходу, Західної Європи, а також України та Росії.
По-друге, у 2003 р. попередніми владними структурами офіційно було оголошено програму, реалізація якої практично означала ліквідацію художнього музею в Сумах.
Сучасна експозиція образотворчого мистецтва репрезентує мистецтво України та Росії XVIII - початку XX ст. і країн Західної Європи: Італії (XVI - початку XIX ст.), Голландії та Фландрії (XVII - XVIII ст.), Франції (XVII - початку XX ст.).
Показ вітчизняного мистецтво розпочинається з українського та російського іконопису XVIII – XIX ст. Серед творів світського мистецтва цієї доби виділяються картини – портретні зображення козацької старшини: гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, М.Залізняка, В.Кочубея - та портрети О.Корейського, В. Боровиковського і портретна мініатюра. Серед інших жанрів виділяються марини І.Айвозовського, натюрморти І.Хруцького та скульптура К.Клодто.
В експозиції мистецтво кінця XIX - початку XX ст. є твори релігійного змісту художників М.Нестерова то В.Моковського, написані на замовлення мецената П.Харитоненка для соборів міста Суми, картини І.Селезньова, А.Мещерського, Є.Волошина, В.Котарбікського, В.Коровіна, О.Средіна, В.Перепльотчикова, В.Зарубіна та уродженця Сумщини О.Богомозова.
У традиціях реалізму виконані полотна передвижників М. Богданово-Бельського "Горе", О.Моравова "Зимовий спорт", І. Володимирова "Перев'язочний пункт", О.Васнецова "Осіннє листя" із серії "Пори року".
Справжніми перлинами в музейній збірці є психологічно вирішений твір М.Башкирцевої "Горе" та філософського змісту портрет "Три покоління" уродженця Сумщини Ф.Кричевського.
Значну частину західноєвропейського мистецтва складають твори італійських художників, які дають певне уявлення про окремі стильові напрями у художніх процесах Італії XVI - початку XIX ст., у двох залах експонуються твори фламандських та французьких майстрів XVII – початку XX ст.
В музеї представлена одна з кращих робіт видатного російського художника першої половини XIX століття О.Кіпренського «Чоловічий портрет» (1814), виконаний італійським олівцем у вільній, невимушеній манері. Романтичною схвильованістю, притаманною мистецтву початку XIX століття, перейнята динамічна й інтенсивна в кольорі картина О. Орловського «Битва».
Увагу відвідувачів неодмінно привертає натюрморт І.Хруцького «Квіти і фрукти», де зі справжньою майстерністю і великою любов'ю до деталей змальовані соковиті плоди, з великим хистом згруповані на темному тлі, нехитрий посуд і гарний букет квітів. З-поміж чотирьох картин уславленого мариніста І. Айвазовського, виставлених в експозиції, особливо цікава «Місячна ніч в Криму. Гурзуф». Вона полонить навдивовижу гарним відтворенням місячного світла, що міниться на прозорому дзеркалі води.
Творчість основоположника критичного реалізму в українському мистецтві Т.Г.Шевченка представлена офортами «Судня рада», «Старости», «У шинку».Про культурні зв'язки між російським та українським народами свідчать твори російських митців, що працювали на Україні: К.Трутовського, Л.Жемчужникова, І.Соколова. В експозицію включена одна з кращих жанрових картин В. Штернберга, друга Т.Г. Шевченка, — «Біля шинку», написана ним на Україні. Поетичністю хвилює «Портрет дівчини» пензля М.Рачкова, в якому передано чарівність молодості й чистоту мрій дівчини з народу. Витонченістю колориту й великою живописною майстерністю відзначається «Жіночий портрет» І.Макарова. Історичне полотно М.Шустова «Іван III розриває ханську грамоту» втілює патріотичну ідею визволення російської землі від татаромоигольської навали.
Найширше представлена в музеї творчість художників-передвижників та близьких до них майстрів російського та українського живопису. Одна з кращих картин музею – «Дружина-модниця» Ф. Журавльова – відзначається чудовим виконанням і майстерністю психологічної характеристики.
Інтересом до життя простого народу, співчуттям і любов'ю до нього перейняті картини «Дід Василь» М. Неврєва, «Сільська сцена» К.Лемоха, «Старенькі» В.Маковського, «Сільська вчителька» К. Пинєєва, «Зимовий спорт» О. Моравова. Майстерністю у відтворенні світлоповітряного середовища приваблює картина «Ранок поміщиці» К. Маковського.
Пейзажний живопис передвижників представлений чудовими роботами О. Саврасова, І.Шишкіна, А. Куїнджі, І. Левітана, С. Колесникова. В музеї експонуються дві роботи видатного російського художника І.Репіна. Це написаний у широкій живописній манері і стриманих червонувато-вохристих тонах етюд до картини «Запорожці пишуть листа до турецького султана» – «Запорізький полковник», на якому зображено отамана Сірка. До числа кращих жіночих портретів Рєпіна належить полотно «Біля рояля. Портрет Софії Тарновської», що демонструє віртуозну майстерність митця. Картина «Ревнощі» М. Пимоненка, що експонувалася на 30-й виставці передвижників, одна з кращих у творчості художника. З глибокою симпатією зобразив він просту селянську дівчину, невибагливий сільський краєвид.
Широко представлений в музеї український пейзажний живопис XIX – початку XX століття. Емоційністю відтворення буденних, прозаїчних мотивів, тонким чуттям колориту відзначаються твори П. Левченка «Село взимку. Глушина», «Київ. Вигляд з вікна взимку», «Пізня осінь. Глушина».
З-поміж багатьох творів С. Васильківського слід згадати «Літній день», що поєднує в собі епічність і увагу до деталей.
Краєвиди «Дворик», «Весна. Дворик». «Весна. Місток», «Весняна повінь», написані С.Світославським, свідчать про захоплення художника простими мотивами природи, що оточують людину, про його вміння передати м'якість сонячного світла, подих весни.
Про живопис кінця XIX – початку XX століття дають уявлення твори В.Сєрова («Портрет Антоніо д'Андраде», «Дворик. Віз»), А. Богомазова («В гойдалці»), К.Коровіна («Крим. Мигдаль цвіте»), А. Средіна («Зелена вітальня»), С. Жуковського («Інтер'єр»), М. Зайцева («Сумні думи») та ін. Привертає увагу велике декоративне полотно А.Васнецова «Осіннє листя» з серії «Пори року», в якому насичена палітра щільного фактурного живопису переконливо передає красу літньої осені.
Російська скульптура дореволюційного періоду представлена окремими творами видатних майстрів. Серед них – «Здиблений кінь» П.Клодта, «Трійка» Е.Лапсере, «Портрет невідомого» П.Трубецького.
У колекції скульптури є чимало робіт декоративно-прикладного характеру. Приваблюють виконані в фарфорі роботи відомого російського живописця кіпця XIX – початку XX століття К. Сомова «Закохані» і «Дама з маскою».
Досить широкий і різноманітний відділ радянського мистецтва. У ньому експонуються твори художників старшого покоління — А.Рилова, І.Грабаря, Б.Кустодієва, М. Нестерова, І. Машкова, М. Бурачека. Нейтральне місце в експозиції займають твори, присвячені образу В.І.Леніна. Особливо значні живописні роботи Б.Йогансона «Штаб Жовтня», В. Задорожного «У Ілліча», скульптурні роботи М. Андрєєва, М. Манізера, І. Зноби, відома автолітографія Є.Кибрика «Є така партія!», графічні аркуші М. Жукова, В. Касіяна.
Образ активного творця соціалістичного суспільства розкривають «Портрет дівчини-залізничниці» Г.Ряжського, «У колгоспному клубі» К.Трохименка, «Портрет ударниці заводу «Червоний пролетарій» О. Савкіної, «З нагородою» Т. Голембієвської. Героїчна праця радянських людей оспівується в картині В.Полкова «Молодість».