Реферат
на тему:
"Людина в світі технологічної культури"
Вступ
Культура – це характеристика людського суспільства, його людей, його історії. Природа як така, людини природа без, лежить поза культурою і її не знає. За зовнішнім різноманіттям визначень культури все ж виявляються дві смислові домінанти. У вузькому сенсі під культурою розуміється сукупність створених людиною в ході історії матеріальних і духовних цінностей, перш за все його досягнень у галузі мистецтва, науки і освіти. Звідси виводяться і основні форми культури – матеріальна, духовна і художня культура. У широкому розумінні культура – це форма і спосіб існування людини, штучне середовище, створене людиною.
Технологічна культура – це філософія нового бачення світу. І формування технологічної культури людини в навчальному процесі має бути пов'язане з проблемою відповідальності людини за свої дії в технологічних ситуаціях та відносинах, коли багато що залежить від його культури: моральності, розумності та відповідальності. Виховання технологічної культури у підростаючих поколінь означає прилучення молоді до всіх благ людської культури, включаючи науку, техніку, загальну культуру, соціальні і загальнолюдські цінності, інакше кажучи, орієнтоване на людину нової епохи.
На сучасному етапі розвитку суспільства технологічна освіта звертається до народних традицій виховання підростаючого покоління. Через традиції і звичаї передається історична спадщина народу, розуміння самобутності культури кожної національності. Актуальність проблеми визначається необхідністю посилити навчальний і виховний ефект при навчанні на уроках технології з урахуванням регіонального компоненту, тобто використовувати народні традиції, а також краєзнавчі матеріали.
Процес відродження та становлення національного культурно-історичної спадщини різних етносів в Росії значно активізувався, спостерігається тенденція підвищення інтересу до народних традицій з її багатим багатовіковим досвідом виховання. Вважаємо, що одним з найважливіших засобів формування технологічної культури підростаючого покоління є вивчення традицій народів, що проживають в регіоні. Воно сприяє розвитку творчих можливостей дітей, формування художнього смаку, моральних ідеалів, передачу багатющого художнього досвіду народу, виробленого століттями. З обґрунтованої нами актуальності дослідження логічно випливає проблема дослідження, яка полягає в особливостях впливу національно-регіонального компонента на формування культури технологічної.
1. Технологічне трактування культури
Технологічна культура – ступінь досконалості технологічного.
У живій природі дії біологічних особин є інстинктивними, тобто зумовлені закладеними в них і передаються біологічним шляхом у спадок програмами. Правда, у вищих тварин є й щодо розвинені індивідуальні форми поведінки, які є результатом індивідуального навчання і досвіду, але вони не прогресують, не накопичуються з покоління в покоління. На відміну від цього людська діяльність носить надбіологічний характер. Люди керуються у своїх діях позабіологічно виробленими і соціально закріпленими засобами і механізмами діяльності, які й утворюють культуру. З цієї точки зору культура являє своєрідну «технологію людської діяльності». Як же виникли ці механізми?
Трудова діяльність за допомогою штучних знарядь з необхідністю зажадала не тільки об'єднання зусиль людей і встановлення між ними впорядкованої системи відносин, а й накопичення досвіду виготовлення і використання знарядь праці. Досвід, набутий одним поколінням, тепер вже не міг залишатися лише індивідуальним і зникати замість з ним. Виникла потреба у формуванні принципово нового механізму успадкування, носієм якого стало спільнота індивідів. З іншого боку, сама система відносин у первісному колективі, способи його ставлення до природи осмислювалися і закріплювалися за допомогою різних встановлення, заборон, приписів і т.д. Все це в сукупності і формувало первісну культуру. Тому можна сказати, що і суспільні відносини, і культура не тільки виникли з одного джерела – матеріально-практичного відношення до природи, але й стали необхідною формою діяльності людей.
Надбіологічний характер культури – її найважливіша особливість. У строгому сенсі слова цей підхід до культури є структурно-функціональним. Він може бути вельми корисним для різних конкретних наук, які вивчають культуру (наприклад, соціології, етнографії). І нестача «технологічного» розуміння культури не в акцентуванні значення механізмів людської діяльності, а в тому, що таке розуміння відволікається від суб'єктивно-особистісної сторони культури, яка для філософської інтерпретації останньої має фундаментальне значення. Те, що ця істотна характеристика досить, стає особливо ясним при розгляді співвідношення культури і цивілізації.
2. Види культури
2.1 Технологічна культура
Сьогодні поняття культури охоплює всі сторони діяльності людини і суспільства. Тому розрізняють політичну, економічну, правову, моральну, екологічну, художню, професійну та інші види культури. Фундаментальним компонентом загальної культури є технологічна культура.
Під технологічною культурою можна розуміти рівень розвитку перетворювальної діяльності людини, виражений у сукупності досягнутих технологій матеріального і духовного виробництва і що дозволяє йому ефективно брати участь у сучасних технологічних процесах на основі гармонійної взаємодії з природою, суспільством і технологічним середовищем.
Технологічна культура, будучи одним з типів універсальної культури, впливає на всі сторони життя людини і суспільства. Вона формує технологічне світогляд, в основі якого лежить система технологічних поглядів на природу, суспільство і людину. Складовою частиною її є технологічне мислення, пов'язане з узагальненим відображенням індивідом науково-технологічного середовища та розумової здатністю до перетворювальної діяльності.
Складовою частиною технологічної культури є також технологічна естетика, яка виражається в дизайнерських знаннях, уміннях і здібностях здійснювати перетворювальну діяльність за законами краси.
Технологічна культура справляє свій вплив на завдання і зміст освіти підростаючого покоління. У системі загальної освіти здійснюється і технологічна підготовка учнів, метою якої є формування технологічної культури та готовності до перетворювальної діяльності з використанням наукових знань.
2.2 Людське суспільство
Прояв різних людських якостей, здатних перетворювати навколишнє середовище і покращувати навколишній світ, – це і є те безліч культур, які втілилися в понятті «технологічна культура». З позиції сучасних понять про розвиток людського суспільства, в полі зору якого раціональні здібності людини, його творчий підхід до всього, що його оточує, його творче самовираження, поняття «технологічна культура» уособлює новий шар культури, який вказує на високий рівень здібностей і наукових знань у здійсненні людиною будь-якого технологічного процесу або проекту як у соціальній, так і у виробничій сферах діяльності.
3. Система технологічної освіти у вихованні технологічної культури в навчальному процесі
Однією з найважливіших цілей системи технологічної освіти у вихованні технологічної культури в навчальному процесі є виховання потреби в оволодінні ними системою наукових знань. На основі наукового знання народжуються нові технології, що ведуть до достатку і процвітання суспільства. У свою чергу, стандартософія, спільно зі стандартизацією повинні забезпечити створення і впровадження в практику ефективних інструментів впливу на виробництва, на процеси ресурсокористування та ресурсозбереження, на вдосконалення соціумів і на захист сфер існування від всевладдя техніки.
Безперервність освіти, як явище технологізації суспільства і поширення наукових знань, стали провідним чинником розвитку, розширили сферу застосування технології.
Опанувати технологічною культурою в умовах технологічної освіти означає оволодіти функціональними методами і способами засвоєння технологічних знань, необхідних у всякій діяльності, алгоритмом перетворювальної діяльності. Будучи інтегративної основою технологічної освіти, він включає в себе два основних компоненти – процес проектування і процес виготовлення.
Виховання технологічної культури людини в навчальному процесі пов'язане і з етичною проблемою відповідальності людини за свої дії в технологічних ситуаціях та відносинах, коли багато що залежить від його моральності, розумності та відповідальності. Технологічна культура – це ще й етика, це нова філософія, філософія нового бачення світу. Стандартософія може стати об'єднуючою і централізуючою зусилля наукою про оптимальні взаємодіях різних аспектів технічної цивілізації між собою і з навколишнім середовищем і сприятиме встановленню можливих і необхідних обмежень на технічний розвиток цивілізації між собою і з навколишнім середовищем з встановленням можливих і необхідних обмежень на технічний розвиток цивілізації у взаємозв'язку з атмо-, гео-, біо- і ноосфера. У свою чергу, стандарт стане документом, систематизуючим знання про дійсність, так як гігантські зміни, події з нашою планетою, з часів кам'яного століття стосуються особливо екології, а в останні десятиліття і біології. Наслідки технологічної діяльності людини на планеті (наприклад, парниковий ефект, природні катаклізми, забруднення водойм, внаслідок розливу нафти і ін) Вимагають як встановлення суворих правил, так зважених, розумних дій людини.
4. Людина у світі технологічної культури
культура виховання технологічний суспільство
Для більшості людей щоденна одноманітна діяльність, спрямована на добування «хліба насущного» – це важка, неприємна частина життя, що руйнує розум і особистість. Там, де методи, що допускають практичне засвоєння і вхідні в саму сутність технічної діяльності, в рутину, це засвоєння сприяє вже не збагачення життя (засобами гарантування попередніх ступенів дій), об'єднанню її. Праця без витрат духовних сил, стає самозадовольняючою – відзначає До Ясперс.