Тож акценти, розставлені Блейком у своїх роботах можна трактувати як такі, що розкривають його антропоцентричний з одного боку і дуже близький до канонічного християнського з другого, світогляд.
У рефераті було розглянуто ілюстрації до поеми Джона Мільтона «Втрачений рай» таких відомих художників, як Гюстав Доре і Вільям Блейк. Акценти їх ілюстрацій дуже різняться. Вільям Блейк вдало поєднує християнську систему пропорцій та символіку кольорів із антропоцентричним, іноді близьки до портретного, зображенням персонажів. На противагу йому Гюстав Доре використовує чорно-білу гамму кольорів із деталізованим зображенням пейзажів, що явно домінують на зображенням героїв.
Ілюстрації до творів Мільтона дуже різняться своїми акцентами, колористикою, технікою виконання та змістом, який у них було закладено. Хоча джерелом для написання картин обох митців слугувала поема Мільтона «Втрачений рай», та дивлячись на ілюстрації, зроблені до неї, можна зробити висновок що у розумінні мистецьких творів не можу бути однієї правильної точки зору. Це залежить від багатьох факторів: характеру читача, його релігійних поглядів, настрою у момент сприймання твору, рівня освіченості та багатьох інших чинників. Саме сприйняття поеми є суто суб’єктивним і створюючи ілюстрації автор відображає суто особисту точку зору на цю поему. Різноманітність акцентів, зроблених художниками дає нам змогу скласти своє власне враження щодо поеми та краще зрозуміти ії у контексті власного ставлення до поеми та ілюстрацій.
1. Доре Г. Гравюры к поэме Джона Мильтона «Потерянный рай».// Репринтное издание. — СПб.: Альфарет, 2006. — 40 с.
2. Степовик Д. Іконологія і іконографія.// Івано-Франківськ, 2003. – 256 с.
3. Некрасова Е. А. Творчество Вильяма Блейка // Изд-во Московского университета, 1962. – 181 с.
4. Мильтон Дж. Потерянный рай; Возвращенный рай; поэмы. // Эксмо, 2009. – 605 с.