Показники надійності ланки, яка складається із агрегатів для виконання основної технологічної операції, при умові, що всі агрегати одинакові і працюють автономно, тобто включені в ланку паралельно.
В даному випадку коефіцієнт готовності ланки буде дорівнювати коефіцієнту готовності агрегату.
Виробіток основної ланки за нормативний час виконання технологічної операції без урахування надійності машин:
, га,(4.14) га.де
- нормативний час технологічного процесу, год.;k – кількість агрегатів в ланці;
Фактичний виробіток основної ланки з урахуванням надійності машин, га
.(4.15)Коли фактичний виробіток ланки за нормативний час
буде більший, або дорівнювати , то приймають, що кількість агрегатів в ланці і їх надійність достатні для своєчасного виконання запланованого обсягу роботи.В тому випадку, коли
< , то необхідно підвищити надійність або продуктивність ланки. Для цього необхідно:- проаналізувати розраховані значення коефіцієнту готовності машин, які входять до складу агрегату (колонка 8) і виявити найменш надійну машину;
- для підвищення надійності ланки ввести в агрегат резервну машину (трактор, зчіпка, робоча машина);
- перерахувати показники надійності по формулах (4.10) і (4.11);
- розрахувати фактичну продуктивність агрегату по формулі (4.12);
- визначити фактичний виробіток основної ланки по формулі (4.15)
- порівняти фактичний виробіток із виробітком, який розраховано без урахування надійності машин (формула 4.14) і зробити висновок про надійність нової ланки.
4.4 Визначення необхідної кількості запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей) для безвідмовної роботи технічного комплексу
Складаємо таблицю, в якій приводимо перелік запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей) і їх кількість, а також підготовлюємо колонки для показників безвідмовної роботи с-г машин, які надалі будуть розраховуватися. Перелік запасних елементів с-г машин і показники їх робото здатності заносимо у таблицю 4.3.
Визначаємо показники безвідмовної роботи запасних елементів сільськогосподарських машин (вузлів чи деталей).
Інтенсивність потоку відмов, год-1:
,(4.15)Таблиця 4.3 - Перелік запасних елементів с-г машин і показники їх роботоздатності
Елементи машин | Кількість, шт | Наробіток на вімову Т0, год. | Час відновлення Тв, год. | Інтенсивність | Імовірність | Кількість запасних елементів m | ||
Потоку відмов | Потоку відновлення в | Безвідмовної роботи Рел | Відмови q | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Шланги | 4 | 90 | 2,3 | 0,011 | 0,43 | 0,97 | 0,03 | 1 |
Гідроциліндри | 2 | 90 | 2,3 | 0,011 | 0,43 | 0,97 | 0,03 | 1 |
Ланцюги | 2 | 62 | 2,3 | 0,016 | 0,43 | 0,96 | 0,04 | 1 |
Паси | 2 | 62 | 2,3 | 0,016 | 0,43 | 0,96 | 0,04 | 1 |
де і – елементи машин (вузли, деталі), які працюють одночасно і можуть виходити з ладу при виконанні роботи;
n – кількість однойменних елементів машин (вузлів, деталей).
Розраховані значення
заносимо в колонку 5 таблиці 4.3.Інтенсивність потоку відновлення, год-1:
,(4.16) .Розраховані значення
заносимо в колонку 6 таблиці 4.3.Імовірність безвідмовної роботи (статистично визначається відношенням середнього наробітку на відмову до сумарного періоду, який включає наробіток на відмову і час відновлення, що імовірно може мати місце на протязі нормативного часу тривалості виконання технологічної операції)
,(4.17) .Розраховані значення
заносимо в колонку 7 таблиці 4.3.Імовірність відмови
,(4.18) ,Розраховані значення
заносимо в колонку 8 таблиці 4.3.Визначаємо потребу у запасних вузлах чи деталях (m) для забезпечення безвідмовної роботи машин на період виконання технологічного процесу.
Для цього використовують умову, що імовірність того, що кількість відмов буде меншою від кількості запасних і відновлених вузлів чи деталей за цей період є функцією нормального закону розподілу цієї величини.
Для розв’язання нашої задачі функцією буде імовірність безвідмовної роботи
, аргументом - ,тоді функціональна залежність матиме такий вид:
. (4.19)Значення функції нормального закону табульовані і приведені в таблиці.
Задаємо значення
(із колонки 7 таблиці 4.3) а в таблиці додатків знаходимо значення аргументу Z.Приклад: при
=0,9 маємо - Z= =1,28.Звідси можна визначити кількість запасних елементів (вузлів чи деталей)
приймаємо m=1
Розраховані значення
заносимо в колонку 9 таблиці 4.3.Зменшити потребу у запасних елементах можна за рахунок кращого технічного обслуговування і відповідної технологічної наладки агрегатів [5].
5. КОНСТРУКТОРСЬКА РОЗРОБКА
5.1 Властивості твердих добрив
Фізико-механічні властивості добрив визначають ступінь механізації робіт по їх зберіганню, переробці, завантажуванні, транспортуванні і внесенню. Важливим показником якості добрив є вміст діючої речовини. По його значенню визначають дози внесення добрив під різноманітні сільськогосподарські культури.
Тверді туки поставляють у вигляді гранул, кристалів чешуєк і порошків. Фізичний стан добрив визначає типи технологічних і транспортних машин, їх робочих органів, а також види сховищ. Для пиловидних добрив використовують закриті ємкості машин і пневматичні робочі органи, для гранульованих відкриті кузова і відцентрові розкидаючи диски. Зберігають гранульовані і кристалічні туки під навісами, пиловидні - в закритих спорудах. Гігроскопічність добрив оказує вплив на їх злежуваність, кут відкосу, розсіюванність, скленоутворення. Гігроскопічність і злежуваність визначають період накопичення туків, тривалість і спосіб їх зберігання, вид упаковки, форму і конструктивне виконання ємкостей і робочих органів машин. Високогігроскопічні і злежуючі добрива випускають в тарі, зберігають короткий проміжок часу тільки під навісами або у закритих складах. Для роботи з таким продуктом в кузовах машин монтують різноманітні ворошилки і склепоруйнівники. Кут природного відкосу і об'ємна маса регламентують форму і параметри ковшів і кузовів машин, а також ступінь заповнення складських ємкостей.
Вологість добрив визначає вибір типу робочих органів машин і форму їх кузовів. Чим вище цей показник, тим трудніше вносити добрива в ґрунт. Такий продукт забиває транспортні системи, налипає на робочі органи, порушує чи припиняє технологічні процеси.
5.2 Будова та робота валкувача
Розкидач органічних добрив приводимо на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 - Валкувач органічних добрив
При такій конструкції валкувача перед дозуючим пристроєм 1 не з'являється переущільнена зона добрив. Відсутність переущільнених зон сприяє рівномірному та постійному протіканню процесу валкування та підвищує експлуатаційну технологічність операцій.
Для більш рівномірного протікання добрив у зоні дозуючого вікна 4 встановлюється крильчатка 5 з приводом від опірного колеса 6, як показано на рисунку.
Зміщення формуючих щитів 2, 3 відповідно вісі трактора дає змогу виключити склепоутворення та переущільнення зон, які виникають перед активним дозуючим пристроєм 1.