Розглянувши мову підлітків – школярів і студентів того періоду, бачимо, що
найважливішим чинником, який визначив смаки й мовні особливості молодогопокоління, – це поп-культура, яка саме й почала творитися в повоєнний період.
Сленгта розмовна лексика, яку ми виявили і в мові Голдена Колфілда, і в мові тогочаснихЗМІ, і в інших документальних та художніх творах складається і з “нейтральних” cленгізмів, і з вульгаризмів, табуйованої лексики, а також специфічнихамериканізмів, які згодом (вже від середини 50-х років) почали вживатися не тільки вАмериці, а й у Великобританії, що вказує на те, що цього періоду американськийстиль життя, проникаючи у Старий Світ завдяки кінематографові, охоплював дедаліширші території.
2.2. ПОРІВНЯННЯ ПЕРЕКЛАДІВ ВІДРИВКУ З ОПОВІДАННЯ
“Над прірвою в житі” – надзвичайна знахідка для поціновувачів художнього перекладу, але в той самий час – значний виклик для перекладача. Це може підтвердити й те, що перекладачі всього світу навіть не сходяться єдиної думки щодо перекладу назви твору.
Італійський переклад назви книги звучить як "Il giovane Holden" ("Молодий Холден"), що досить розпливчасто.
У Данії книгу назвали "Forbandede ungdom" ("Проклята юність"), хоча пізніше з'явився більш близький за змістом переклад "Griberen i rugen" ("Ловець у житі"(?))
Турки переклали як "Çavdar Tarlasında Çocuklar" ("Діти у житньому полі").
Велелюбні французи назвали книгу "L'Attrape-cœurs" ("Ловець сердець").
Угорська назва звучить так - "Zabhegyező" (слово близьке в венгрській мові до понять "малокорисний", "даремний").
Шведська назва - "Räddaren i nöden" ("Рятівник", підрядковий переклад - "Рятуй потребують").
У Норвегії цю книгу знають як "Hver tar sin - så får vi andre ingen" (підрядковий переклад "Кожен бере своє - інші не отримують нічого").
В інших мовах ми не знайшли суттєвої відмінності від звичного перекладу.
"Ловець у житі" ("Der Fänger im Roggen") - німецька / ("Lovac u žitu") - сербська / ("Lovac u žitu") - хорватська
"Рятівник в житі" ("Спасителя в р'жта") - болгарська
"Наглядач/ спостерігач у житі" - ("호밀밭의파수꾼") - корейська / ("El guardián entre el centeno") - іспанська
Найвідомішими на даний момент перекладами даної книги є “Над пропастью во ржи” зразка 1967 року у перекладі Ріти Райт-Ковальової, а також “Ловец на хлебном поле” у перекладі Максима Нємцова. Обидва ці переклади викликали шквал відгуків у прессі та навкололітературних колах. Переклад Райт-Ковалевої звикли сприймати як взірець перекладу іноземної літератури часів Радянської епохи, в той час як Нємцова одні звинувачують у посяганні на “канонінічний” переклад Райт-Ковальової, інші ж підтримують у тому, що він зумисно зробив цей переклад грубим, для того, щоб він відповідав жорсткй мові оригіналу. Тож порівняємо відривок з перекладу кожного автора з оригиіналом та проаналізуємо його.
Наскільки переклад Райт- Ковальоої був "згладженим", "облітературеным", - настільки переклад Нємцова, конкретно в цьому фрагменті, - “загрублений" і підкреслено агресивний. Мабуть, в обох випадках - це все-таки не цілком, не на сто відсотків відповідає духу оригіналу. В тексті оригіналу оповідач - звичайно, підліток; звичайно, у чомусь і десь "протестний підліток"; але надзвичайно добродушна й зворушлива людина. Його стилістика - "розв'язна", розмовна, невимушена, але - настільки ж не "літературна", наскільки і не "гопняцькая". От щось між. На нашу думку Райт-Ковальова намагається уникати занадто різкого прямого перекладу сленгових виразів, таких як “goddamthing”, “dough”, “nutty”, замінюючи їх на нейтральніщі “фигня”, “гроши”, “чеканутая”. Але в той же час використовуює для виразів “takingaleak” та “rearend ” занадто вульгарні еквіваленти “нассали” та “пердак”. До того ж вона Райт-Ковальова часто в мові використовує слова “фигня”, “фиговый”, що мабуть можна пояснити лише тим, що це слово тоді з’явилося на Радянському просторі та було надзвичай популярним. На нашу думку не в повному обсязі до проблеми передачі сленгових виразів поставився Нємцов, який у своєму перекладі уникає використання сленгу, що дуже збіднює мовний портрет Голдена.
Ігноруючи сленг Райт Ковальова та Нємцов проігнорували характер головного героя, який хотів передати автор. В одному випадку його мова стала занадто конформістською, в той же час згрубішала, а в іншому й зовсім збідніла. Ми вважаємо, що треба робити новий переклад книги, з повним вжитком сленгу, який хотів передати автор, але все ж поставити собі за мету – або передавати сленг та мову часу, в яку жив Голден (що виявиться не дуже зрозумілим та прийнятним для нового покоління читачів), або спрямувати вектор перекладу на сучасну молодіжну мову , не цураючись жорстких виразів та сленгу.
ВИСНОВКИ
У нашій роботі ми розглядали художньо-стилістичні особливості та роль сленгу в романі Джерома Д. Сэлінджера "Над прірвою в житі".
Взагалі, сленг - нестандартний вокабуляр, який складається зі слів або їх значення які характеризуються надзвичайною неформальністю і зазвичай відносяться до певного регіону. Сленг складається з неологізмів або змінних слів, скорочених форм, екстравагантних, стриманих або живих символів мови і зазвичай несуть в собі потужну образність. Він походить від жаргону та арго окремих підгруп суспільства. Одиниця сленгу може утворитися в наслідок емоційного вибуху, сатиричного або зверхнього звернення, приводячи до появи сленгових виразів, іноді утворення синонімів та евфемізмів.
Причин вживаннясленгу є багато, і вони різні для певних соціальних груп. Основними причинами є: вправляння у кмітливості, жартах , , для того, щоб відрізнятись, бути оригінальним, щоб бути адекватно сприйнятим у своєму середовищі, для уникнення кліше, для лаконічності, щоб показати свою приналежність до певної професійної групи, соціального класу.
Вивчаючи мовленнєві особливості роману “Над прірвою у житі”, ми застосували суто лінгвістичний підхід. Ми бачимо, Голден Колфілд уживає сленг, відповідну шкільну лексику, нові для того часу поняття –
психоаналіз, ексгібіціонізм тощо. Мовою, яка відповідає їхньому соціальному та сімейному станові та місцю проживання – великий мегаполіс – говорять містер Антоліні, Спенсер, Оссенбергер, Стредлейтер, Фібі, місіс Колфілд.
Отже, мова Голдена Колфілда та інших героїв твору допомагає нам краще
зрозуміти час, вона сама є віддзеркаленням епохи, однією з головних її ознак,
важливим знаком культури. Мова героїв твору – це соціально-історичне явище, якетреба розглядати в рамках конкретного часу, конкретної епохи. І вивчення мови літературного твору з культурологічного погляду неодмінне для вияву цінностей і пріоритетів саме конкретної соціальної групи в конкретну епоху, що є однією х невід’ємних характеристик поняття сленг.
Порівнявши варіанти перекладу роману Ріти Райт-Ковальової та Максима Нємцова ми дійшли висновку що “Над прірвою у житі” є дуже складним для передачі на російську мову у стилістичному плані. Важливо зберегти мовні особливості героїв роману, не втративши їх сутність, підібравши влучні еквіваленти у рідній мові, але в той же час, не відходячи від мови оригіналу.
З іншого боку – мова є занадто плинним явищем, тому коли ми говоримо про “Над прірвою у житі”, ми розуміємо роман, який є актуальним та зрозумілим читачам лише однієї, певної епохи, тож задля повного розуміння художньо-стилістичних засобів та сленгу цього твору треба робити всі нові та нові переклади, які нестимуть в собі сленгові одиниці, зрозумілі читачам цього часу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акимова И. И. Язык писателя как отражение культурной памяти народа // Язык и культура. 4-я Международная конференция. Материалы. К., 1996. Ч. 3.
2. Архіпова Л. Д. Переклад як інтерпретація // Записки “Перекладацької майстерні 2000–2001”. Львів, 2002. Т. 3.
3. Мешков А. В. Творчество Дж. Д. Сэлинджера. Проблемы поэтики. Дис… канд. филол. наук. М., 1996.
4. Grunwald H. A. Salinger. A Critical and Personal Portrait. N. Y., 1962.
5. Тугушева М. П. Дж. Д. Сэлинджер // Тугушева М. П. Современная американская новелла. М., 1972.
6. Шарер Н. Речевая характеристика языка Дж. Д. Сэлинджера в романе “Над
пропастью во ржи” // Вопросы филологии. Т. 2. Ташкент, 1970. Вып. 383.
7. Буковская М. Сравнительная характеристика оценочной лексики в произведениях М. Твена “Приключения Гекльберри Финна” и Дж. Д. Сэлинджера “Над пропастью во ржи” // Научно-методическая конференция преподавателей кафедр иностранных языков. Челябинск, 1975.
8. Федотова Л. В. Образ тинэйджера в английской, американской и отечественной литературе (2-я пол. ХХ в.) Дис… канд. филол. наук. Майкоп, 2003.
9. Попова Т. Г. Национально-культурная семантика языка и когнитивно-
социокоммуникативныеаспекты. Монография. М., 2003.
10. Robertson S. The Development of Modern English. N. Y., 1950.
11. Пеньков Б. В. Жанрово-стилистические особенности субъязыка американской средней школы 2-ой половины ХХ в. Дис… канд. филол. наук. Воронеж, 2003.
12. Федоров А.В. Введение в теорию перевода. – М.: Изд-во на иностр. яз., 1958. – С. 182
13. Harper Ir. J. D. Salinger – throught glasses darkly // Harper Ir. Desperate Faith. N. Y., 1966.
14. Коновал Е. А. Особенности функционирования идеоматики английского языка начала и конца ХХ века. Дис… канд. филол. наук. М., 2003.
15. Cooke Alister The Colonel and the Tribune // America Observed. London, 1989.
16. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка – М.: “Просвещение”, 1990 – 300с.