У творчості кучкистів переважають вокальні твори — опери і романси. Інструментальні твори їх пов'язані з певним конкретним задумом або сюжетом. Такі, наприклад, симфонічна сюїта «Шехерезада» і симфонічна поема «Садко» Римського-Корсакова, симфонічна картина «Ніч на Лисій горі» і фортепіанна сюїта «Картинки з виставки» Мусоргського, симфонічна картина «В Середній Азії» Бородіна та ін.
Поряд з композиторами Могучої кучки жив і творив П. І. Чай-ковський — глибоко національний композитор, творчість якого нерозривно пов'язана з російською дійсністю, з російською музикою. Як Римський-Корсаков, так і Чайковський своєю творчістю і безпосередньою педагогічною діяльністю справили величезний вплив на розвиток російської музики, створивши в ній немовби два напрями, дві школи — петербурзьку і московську.
Петербурзька музична школа перебувала під впливом Римського-Корсакова. Найбільшими представниками цієї школи були Лядов і Глазунов 1. В їх творчості переважають інструментальні твори. Для творчості Лядова і Глазунова характерні про-трамність, близькість до народної музики і висока майстерність. Особливо визначними в цьому відношенні е 5-а і 6-а симфонії, квартети і концерти Глазунова, обробки російських народних пісень і фортепіанні п'єси Лядова.
Для московської музичної школи, очолюваної П. І. Чайковським, характерні глибокий ліризм і реалізм, інтерес до людини, її переживань і почуттів. У творчості композиторів цього напряму велике місце займає вокальна музика. Найбільшими її представниками були Танеев 1, Аренський 2, Рахманінов 3 і Скрябін 4.
Твори Глінки, Бородіна, Мусоргського, Римського-Корсакова, Чайковського, Скрябіна, Рахманінова, Глазунова і інших російських композиторів виконуються в усьому світі і користуються великою популярністю. На протязі другої половини XIX ст. і першої половини XX ст. російська музика завойовує провідне місце у світовому мистецтві. Цього вона досягла завдяки високій ідейності, гуманізму і народності, завдяки реалізму і високій майстерності музичних творів.
1Передвижники — група демократично настроєних передових художників того часу, що об'єдналися для організації пересувних виставок своїх картин з метою наближення мистецтва до широких народних мас. Найбільш відомі з них — Крамськой, Перов, Ренін, Н. Ге та ін.
2Антон Григорович Рубінштейн (1829—1894 pp.)—видатний піа-ніст-віртуоз і композитор, автор опери «Демон».
Микола Григорович Рубінштейн (1835—1881 pp.] — видатний диригент і піаніст, перший виконавець багатьох творів Чайковського.
1Олександр Миколайович Серов (1820—1871 pp.)—критик і композитор, автор опер «Юдіф», «Рогнєда», «Ворожа сила».
2 Мілій Олексійович Балакірєв (1836—1910 pp.)—великий музичний і громадський діяч, композитор і диригент. Найбільш відомі його романси і «Варіації на три російські теми» для оркестру.
3Цезар Антонович Кюї (1835—1918 pp.) —композитор і критик; найбільшою популярністю користуються його романси і хори.
4 Володимир Васильович Стасов (1824—1906 pp.) —історик, критик, великий знавець російського мистецтва, російської історії і фольклору, палкий пропагандист російського національного мистецтва.
1 Олександр Костянтинович Глазунов (1865—1936 pp.)—великий композитор, диригент і педагог; автор багатьох симфоній і оркестрових сюїт, балету «Раймонда» та ін.
1Сергій Іванович Танеев (1856—1915 pp.)—композитор і теоретик; автор симфоній, опери «Орестея», романсів, хорів, камерної музики.
2 Антон Степанович Аренський (1861 —1906 pp.)—автор романсів, тріо, опер, фортепіанних творів; широко відомі його «Шість дитячих пісень».
3 Сергій Васильович Рахманінов (1873—1943 pp.) — автор багатьох фортепіанних творів, романсів, опер і симфоній; один з найбільших піаністів свого часу.
4Олександр Миколайович Скрябін (1871—1915 pp.)—автор ряду великих симфонічних і багатьох фортепіанних творів.