Вивчення декоративно-прикладного мистецтва (стр. 12 из 13)

Вивчення нового матеріалу:

1. Теоретична частина.

- (Перегляд презентації, що супроводжується поясненням вчителя). Сьогодні ми з вами зробимо віртуальну подорож, щоб дізнатися багато нового та цікавого (Слайд 1).

- Отже, перша зупинка «Історія писанки» (слайд 2). Як ви гадаєте, писанкарство притаманне лише українському народові? А от і ні, крім українців, володіють цим мистецтвом і румуни, і поляки, і чехи, ті й інші народи.

- Писанки – це найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва, це своєрідний мініатюрний живопис, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи (слайд 3-4).

- А що ж таке декоративно-прикладне мистецтво? (слайд 5). Це широка галузь мистецтва, яка художньо-естетично формує матеріальне середовище, створене людиною.

- Писанка – важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої давнини і пов’язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу. Для того, щоб перейти до наступної зупинки, необхідно пригадати уривок із поеми Т. Г. Шевченка «Княжа», де село порівнюється із писанкою.(Слайд 6.(Один із учнів розповідає вірш):

Село! – і серце одпочине,

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село,

Зеленим гаєм поросло,

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво.

А кругом. Широколистії тополі,

А там і ліс, і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром.

Сам бог витає над селом…

- Дійсно, писанка використовується як порівняльна ознака чогось винятково гарного. А ми з вами мандруємо далі. Зупинка «Магічний оберіг» (Слайд 7). У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберегу. Керамічні писанки, які постукували при струсі і відганяли злі сили, знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками писанкарства за часів Київської Русі. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, дарували одне одному закохані хлопці та дівчата. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, а найголовніше – розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберегу відповідала змісту дарування. Зараз кожному з вас пропоную взяти до рук писанку та вголос сказати своє заповітне бажання. Але є одна умова, воно повинно мати лише духовний зміст. (Учні по черзі вголос загадують бажання).

- Що ж, пора йти до наступної зупинки. А називається вона «Художні особливості писанкарства» (Слайд 8). Розписування писанки – то ціле дійство. Не можна було писати в той час, коли ти з кимсь посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра і сонця. Старалися писати до сходу сонця. Писанкарка вдягала вишиту святкову сорочку, молилась. Борони боже, аби хтось увійшов до хати, як писали писанки. Писанкарка шепотіла такі промовки, щоб не пошкодили чужі очі писанкам. А ще під час роботи не можна було згадувати про померлих, аби не зашкодити тому, хто дістане готову писанку (Слайд 9).

- Ми підішли до зупинки під назвою «Кросвордна». Пропоную вам відгадати кросворд і дізнатися як називається один із видів оздоблення яєць.

1. Яку сорочку вдягала писанкарка перед тим, як починала розписувати?

2. Яку роль відігравала писанка у дохристиянські часи?

3. До якого виду живопису, наповненого ритуальним значенням, належить писанкарство?

4. Кого не можна було згадувати в під час роботи над писанкою?

5. За віруванням наших предків, що приносила писанка крім достатку та добра?

6. Що символізує писанка в першу чергу?

7. Що шепотіла майстриня, щоб не пошкодили чужі очі писанкам?

8. Важливим предметом якого культу є писанка?

- Молодці, уважно слухали. А які ви знаєте техніки виконання писанок? (Слайд 10).

· крашанка – яйце, пофарбоване одним кольором (Слайд 11);

· крапанка – писанка, на якій ставили цяточки за допомогою воску та писачка (Слайд 12);

· шкрябанка – писанка, яку фарбували в темний колір і видряпували рисунок (Слайд 13);

· мальованка – писанка, яку розписували фарбами за допомогою пензлика (Слайд14);

· власне писанка – писанка, виготовлена за допомогою воску, писачка та фарб (Слайд15).

-Остання зупинка «Моя фантазія про писанку» (Слайд16). Зараз вам доведеться пофантазувати та виготовити ескіз майбутньої писанки. Ми з вами ознайомилися з основними видами виготовлення писанок. Проте на сьогоднішній день існує безліч нових напрямків та способів створити писанку. Наприклад за допомогою бісеру, паперу, паперових смужок (квілінг) і т д (Слайд 17). (Вчитель пояснює послідовність виконання роботи та демонструє це практично). Робота у вас буде в парі, так ви швидше справитеся із завданням. Ви всі сидите по двоє, це і будуть наші творчі пари. На приготованих заздалегідь основах ви за допомогою серветок формуєте квіти, пелюстки і одразу клеїте їх до основи. Вам допоможуть роботи-зразки та таблиця послідовності виконання роботи. Зверніть увагу, починаємо з фону, потім клеїмо великі основні деталі, і завершуємо дрібними елементами. Пам’ятаємо, з дошки не копіюємо, а на основі побаченого створюємо свої композиції! Якщо все зрозуміло, бажаю вам успіху!

- Проведення фізхвилинки.

2. Практична частина:

(звучить музика). (Під час практичної діяльності учитель допомагає учням вирішити проблемні ситуації, проводить індивідуальний інструктаж, допомагає виправити помилки.)

Підсумок уроку:

· Молодці, діти! Гарно справились із завданням. Давайте пригадаємо, що таке писанка? (слайд 18-19);

· Які є техніки виконання писанок? (Слайд 20-21).

· (Учитель із помічниками організовує виставку учнівських робіт, проводить їх короткий аналіз)

· Оцінювання робіт.

· Домашнє завдання: знайти цікавий матеріал про писанки.

Після оцінювання робіт та проведення уроку нами було визначено рівень засвоєння знань учнів про писанку, де було виділено три рівня: високий, середній та низький.

До високого рівня нами було віднесено 10 дітей (39%). Ці діти повністю засвоїли матеріал про писанкарство, як вид декоративно-прикладного мистецтва; відгадали загадку, що прозвучала на початку уроку; уважно слухали легенду про виникнення писанки, а також розгадали кросворд і назвали зашифрований вид оздоблення яєць. Композиції на їхніх виробах – писанках були оригінальними та самобутніми з цікавими візерунками.

До середнього рівня нами було віднесено 16 дітей (61%). Ці діти на достатньому рівні засвоїли знання про писанку та історію її виготовлення. Уважно переглядали слайди та слухали пояснення вчителя, під час вирішення кросвордів дали правильні відповіді більше, як на половину питань. Зі створенням власної писанки справились добре, лише деякі елементи були зроблені не досить акуратно.

У 3-Б класі також був проведений урок на тему “Композиція у декоративному мистецтві. Створення ескізу писанки” без застосуванням інтерактивних методів. В даному уроці взяло участь 28 учнів цього класу.

Хід уроку.

На початку уроку вчителем було проведено вступну бесіду.

Писанці вже понад тисячу років. Звичай розписувати писанки походить ще з дохристиянських часів. Україна здавна славилася самобутнім народним мистецтвом — писанкарством. Удосконалюючись протягом багатьох століть, вона стала надбанням національної культури, тому відома в усьому світі. Разом з нашими земляками, які шукали кращої долі за межами рідної землі, українська писанка потрапила до інших країн. Колекції їх є в Лондонському королівському музеї, Краківському та Празькому музеях. Багато американців, канадців, австралійців, німців теж уважають писанку своєю. А пам’ятник писанці встановлено в канадському місті Едмонтоні (фотографія пам’ятника писанці в підручнику «Усі країни світу»).

Після довгої холодної зими люди завжди чекали на повернення сонця, яке споконвіку давало світло, а тепло сприяло пробудженню природи, розвитку рослинного та тваринного світу. Так найважливішим символом на писанці було й залишається зображення Сонця. Українці споконвіку вірили в магічну силу писанки та були переконані, що вона приносить щастя, добро, достаток, захищає людей від зла. Писанки, мальованки та інші види розписів яєць присвячувались не тільки різноманітним святам, а й порам року, визначним історичним датам і подіям, дню народження.

Практичне завдання

Створення ескізу композиції розпису. Нанесення малюнка на яйце за ескізом.

Завершення уроку.

Після завершення уроку відбувається оцінювання зроблених учнями виробів.

Внаслідок оцінювання виробів нами було визначено рівень засвоєння знань учнями, поділивши їх на три рівня: високий, середній, низький.

До високого рівня ми віднесли дітей, які уважно слухали вступну бесіду та зробили акуратні і з цікавими орнаментами писанки. Таких дітей у 3-Б класі – 6, що становить 21%.

Середній рівень мають діти, що слухали вступну бесіду вчителя і виконали писанку, але не оригінальну зі створенням власного орнаменту, а ідентичну з ескізом розданим вчителем на початку уроку. До цього рівня ми віднесли 12 учнів (43%).

До низького рівня було віднесено 10 учнів (36%), які під час проведення бесіди постійно відволікались розмовляючи зі своїми однолітками, прийшли на урок непідготовленими, не взявши з собою необхідне обладнання для створення писанок, яке постійно позичали у своїх однолітків. Тому, писанки у них вийшли не гарні, розмазані та не акуратні.