Реферат на тему:
Світле свято Великдень
· День Воскресіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну.
- Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від журбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
- Великдень всіх нас на гостини просить
Малює сонце полотно небес,
І крашанки, як усмішку підносить,
Христос воскрес!
- Воістину воскрес!
І дзвони засріблитися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
(Всі разом) Христос воскрес!
- Як Ісус Христос, Син Божий,
Вмер за всіх нас на Хресті,
Вся земля засумувала
Й небеса були сумні.
З жалю й болю затремтіли
Стопи й шпилі синіх гір,
А з-за хмар не було видно
Ані сонця, ані зір.
- Так два дня було й дві ночі, -
Аж дивись, на третій день
Блисло сонце і заграла
В небі музика пісень.
А з небес малі ангели
Роєм злинули в просторі,
Ясні квіти побудили
В долинках на стопах гір, -
Ниточки та золонит
Зачепили на квітки.
- Потягнули й задзвонили
Білі й сині голівки!
- Дивувалися всі люди,
Вибігли діти з хат
І казали: “Що за диво!
Квіти дзвонять, гомонять!”
Їм же в відповідь ангели
Заспівали із небес:
“Світ радіє, бо Син Божий
В третій день з метрових воскрес!”
- І від тоді отак щороку,
В Воскресіння Світлий День,
Гомонять земля і небо
Звуком дзвонів і пісень
І весняні перші квіти
Дзвенять в досвітній порі,
Тягнуть їх за злоту нитку
Ті небесні дзвонарі.
- Христос Воскрес,
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп’яв,
Вже три дні, як Він, Син Божий,
За всіх нс терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо
На могилі приплакнем...
Але що там? Що за дво?
Гріб увесь горить вогнем.
Гляньте, діти! Гріб порожній!
Хтось той камінь відвалив!
Ангел – Це вчинив Господь всеможнй! Він воскрес!
Діти. О, диво, див!
Ангел Не лякайтесь! Приступайте! Я посланник із небес!
Дівчинка: - То є Ангел з неба, діти!
Ангел – Так! Я є! Христос Воскрес!
Діти: О, Воістину воскрес
Той, що був і є з небес!
Ангел. Чудо це добро віщує:
Правда в світі запанує!
Всі: Всіх нас нині звеселяє
Дво див святе, чудесне!
Вже нас горе н здолає
Наша доля ще воскресне!
· Пісня “Христос Воскрес”
· Свято Воскресіння багатий на народні звичаї. Існує також чимало прикмет і прислів’їв пов’язаних з цим днем.
- Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
- Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
- На Великдень перший раз зозуля закує.
- Якщо на Великдень удень спить господар, то вилиже пшениця, а якщо господиня – льон.
· Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим або Вербним.
У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують піч. Прикрашають хату вишивками, писанками. За образи кладуть засушені квіти, а н “покутті” вішають прикраси з соломи “павуки”.
Виходять два хлопчики і дівчинка з запаленими свічечками.
- Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Його називають Страсним, Чистим. До цього дня в кожній хаті викочують, виливають з воску свічки – трійцю.
Одна свічка – сонцю, друга – покійним роду, а третя – на здоров’я і щастя живим.
- Запалену на відправі такі свічку несуть додому. Вона має велику чарівну силу.
У п’ятницю чи суботу печуть паску – великий, гарно випечений хліб, який символізує вічність.
- Цього дня господині хвилюється особливо. З хати не можна нічого позичати. Коли печеться паска, треба, що б нікого чужого не було в хаті. В піч паску садовлять з молитвою.
· Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській хаті.
· Назва “писанка” походить від слова писати. Крашанки – одного кольору, а писанки – “писані” малюнками, орнаментам.
- Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема,
Мама тільки помагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних.
В малесенькі ялинки,
І поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала –
Зіпсувала п’ять яєць.
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: “Молодець”
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Ще дві кращі напишу.
Хто народ свій щиро любить,
Рідну землю, хто кохає,
Писанкою сяє.
Хто свою любов покаже
Не словами, а ділами,
В того серденько найкраще –
Писанки над писанками!
А яка вона прекрасна,
Най з вас кожен поміркує:
Чудні квіти на Великдень
Сам Христос на ній малює?