Механізація сільського господарства (стр. 2 из 4)

Додаткову заробітну плату знаходимо за формулою:

Відрахування на соціальне страхування визначаємо за формулою:

Відрахування в пенсійний фонд знаходимо за формулою:

Відрахування в службу зайнятості визначаємо за формулою:

Вартість матеріалів, необхідних для виготовлення пристосування зводимо в таблицю.

Таблиця 2 Розрахунок вартості матеріалів

Назва матеріалу	Маса, кг	Вартість 1кг,грн	Загальна вартість,грн
1. Сталь листова товщиною 10мм	96	4,0	38,4
2. Сталь кругла діаметром 28 мм	18,4	4,2	72,28
3. Сталь кругла діаметром 10 мм	10,3	4,2	43,26
4. Фарба	3,0	23,1	6 9,3
ВСЬОГО	Х	Х	568,84

Вартість матеріалів становить В_м = 568,84 грн

Вартість запасних частин, затрачених на виготовлення пристрою зводимо в таблицю.

Таблиця 3Розрахунок вартості запасних частин

Назва запчастини	Кількість,шт	Маса, кг	Вартість 1кг, грн	ЗагальнаВартість,грн
1	2	3	4	5
1. Конічний редуктор	1	65	0,42	27,3
2. Карданний вал	1	10,3	0,42	4,32
3. Вивантажувальний шнек	1	56,7	0,42	23,81
4. Корпус підшипника	1	0,51	0,42	0,21
5. Муфта з’єднувальна	1	1,2	0,42	0,52
6. Підшипник № 11205 К	1	-	-	51,09
7. Скоба	1	0,8	0,42	0,33
8. Болти, гайки, гвинти, гровери	-	12,3	0,42	5,16
ВСЬОГО	Х	Х	Х	112,74

Примітка.

Вартість запасних частин занижена внаслідок того, що вузли й агрегати взяті із списаних сільськогосподарських машин і оцінені за вартістю металолому.

Вартість запасних частин (В_зч) для виготовлення пристрою становить 112,74 грн.

Накладні витрати включають у себе загально виробничі та загальногосподарські витрати господарства і становлять 70...120% від основної та додаткової заробітної плати працівників.

Накладні витрати знаходимо за формулою. Приймаємо Н = 80%.

Отже, вартість пристосування для перевертання валків становитиме:

В_пр = 186,95 +18,70+2,88+68,27+3,29+586,84+112,74+164,52= 1144,19 грн

3. Визначення економічної доцільності і річної ефективності розробленого технологічного процесу

При розробці дипломного проекту необхідно вибрати найбільш раціональну форму та технологічний процес ремонту сільськогосподарської техніки. Для цього необхідно застосувати спеціальні пристрої, які полегшують виконання технологічних операцій.

В економічній частині даних розробок потрібно визначити собівартість, економічну доцільність і річну ефективність розробленого технологічного процесу із застосуванням вибраного пристрою. Економічну ефективність від впровадження пристрою визначають за формулою:

Е_h = С_В1 – С_В2,

Де Е_h – сума економії від впровадження пристрою, грн.;

С_В1 – собівартість відновлення ( розбирання, складання, контроль тощо) складальної одиниці після впровадження пристрою, грн..

Якщо розроблений пристрій призначений для використання в спеціалізованому ремонтному підприємстві, то необхідно визначити річну економічну ефективність від його впровадження у виробництво:

Е_п.р. = 0,01h ( С_В1 – С_В2),

Де Е_п.р.- річна економічна ефективність від впровадження пристрою, грн.;

h - річна програма ремонту деталей (збірних одиниць), які необхідно відновлювати за допомогою пристрою, шт.

Вираз ( С_В1 – С_В2) замінюємо на Е_h. Отже,

Е_п.р. = 0,01 hЕ_h

Річна економія виробничої заробітної платні від впровадження пристрою визначається за формулою:

Е_з = 0,01_h ( Т₁ Т_С1 – Т₂Т_С2)

Де Е_з – річна економія виробничої заробітної платні від впровадження пристрою, грн.;

h- річна програма ремонту деталей (збірних одиниць), які необхідно відновити(відремонтувати) за допомогою пристрою;

Т₁ – норма часу на відновлення деталі або ремонт складальної одиниці без застосування пристрою, год;

Т₂ – норма часу на відновлення деталі або ремонт складальної одиниці із застосуванням пристрою, год;

Т_С1 – годинна тарифна ставка робітника, що виконує роботу без застосування пристрою, грн.;

Т_С2 - годинна тарифна ставка робітника, що виконує роботу за допомогою пристрою, грн..

Термін окупності в роках визначається за формулою:

де Т_п – термін окупності (у роках);

В_пр – вартість пристрою, грн.;

Е_п.р.- річна економічна ефективність від впровадження пристрою, грн.

Вартість пристрою визначається за формулою:

В_пр = О_h + В_уч + В_м + 0,01О_hН;

Де В_пр – вартість пристрою;

О_h – заробітна платня з нарахуванням виробничим робітникам за виготовлення пристрою, грн.;

В_зч – вартість стандартних(куплених) деталей, витрачених на виготовлення пристрою, грн.;

В_{м –} вартість матеріалів, витрачених на виготовлення пристрою, грн.;

Н – відсоток накладних витрат.

Розрахунок вартості розробленого пристрою можна виконувати за укрупненими нормативами вартості матеріалів (готових деталей) і середньої трудомісткості виготовлення типових деталей та складання окремих елементів конструкції:

В_пр = В_б + В_т + В_зч + О_рс + С_н,

Де В_б- вартість виготовлення базисних (корпусних) деталей- рам, каркасів, яка визначається за формулою: В_б= QС_кг,

Де Q – маса матеріалу, витраченого на виготовлення базисної деталі (конструкції), кг;

С_кг – середня вартість 1кг готових деталей, грн.;

В_т – витрати на виготовлення типових деталей, які визначаються так:

В_т = 1,144 Т_н Т_с+ В_рм1

Де Т_н – середня трудомісткість виготовлення окремих типових деталей,

люд-год;

Т_с- годинна тарифна ставка робітників, приймається за середнім розрядом залежно від складності виготовлення деталі, грн.;

В_рм1 – вартість матеріалу заготовок для виготовлення типових деталей, яка визначається за формулою:

В_рм1 = В_кгмQ_з,

Де В_кгм – ціна 1 кг матеріалу заготовки;

Q_з – маса заготовки ( визначається профіль, а потім за об’ємом і щільністю матеріалу її маса), кг;

В_зч – ціна куплених деталей, збірних одиниць згідно з прейскурантом, грн.;

Заробітна платня виробничих робітників за складання пристрою, яка визначається за формулою:

де О_рс – заробітна платня робітників, грн.;

1,08 – коефіцієнт, що враховує залежність між повним і оперативним часом складання;

К_д – коефіцієнт, що враховує доплати до основної заробітної платні,

К_д = 1,124...1,144;

Т_с – годинна тарифна ставка робітників (залежить від розряду складальних робіт) грн.;

Т₁, Т₂,...,Т_і – трудомісткість складання окремих типових елементів;

h_1, h_{2, …,} h_{і –} кількість відповідних елементів або операцій.

Накладні витрати, які визначаються за формулою:

де Н – накладні витрати, грн.;

К_н – відсоток накладних витрат, затверджений для даної ЦРМ або ремонтного підприємства.

Вираз 1,144Т_нТ_с + О_рс – заробітна платня робітників за виготовлення деталей пристрою. Величини О_п і О_рс крім зазначених вище способів можуть визначатися за розробленими нормативами часу або за розробленим технологічним процесом.

4. Визначення прямих експлуатаційних витрат і собівартості виконання технологічних операцій ( посіву 1га кукурудзи)

До прямих експлуатаційних витрат виконання певної технологічної операції (посів кукурудзи) відносяться : затрати на оплату праці з нарахуванням, вартість ПММ, затрати на амортизацію машино-транспортного агрегата, затрати на ремонт і ТО.

Розмір заробітної плати на виконання технологічної операції визначаємо за формулою:

С₁ = Qh,

Де Q– оплата праці за виконану змінну норму виробітку під час посіву кукурудзи по 5 розряду, грн.

Тоді

,

Де h – кількість нормо-змін.

F – площа, на якій виконується дана операція F= 59 га

W– продуктивність агрегата за зміну, W= 37,7 га.

h= 59/37,7 = 1,56.

С₁ = 51,73 х 1,56 = 80,69 грн.

Визначаємо доплату за класність тракториста-машиніста. На підприємстві прийнято за 1 клас – 20%, за 11 клас – 10% від загальної оплати праці. Приймаємо: