Механізація сільського господарства (стр. 3 из 4)
Визначаємо заробітну плату з нарахуванням за формулою:
Сзп = С1+ Сдк + Сс.с+ Сф.з+ Сп.ф + Са.в
Де С1 – оплата праці за виконання технологічної операції, грн..;
Сдк – сума доплати за класність, грн..;
Сс.с – відрахування на соціальне страхування, грн..; 1,4%
Сф.з – відрахування в Фонд зайнятості, грн..; 1,64%
Сп.ф – відрахування в Пенсійний фонд, грн..; 33,2%
Са.в – відрахування в Фонд нещасних випадків, грн... 0,5-2,5%
Визначаємо відрахування на соціальне страхування за формулою:
де Пс.с – відсоток відрахування на соціальне страхування Пс.с = 1,4%
Відрахування в фонд зайнятості Сф.з, грн.., визначаємо за формулою:
де Фзай - відсоток відрахування у фонд зайнятості, Фз= 1,6%
Відрахування в Пенсійний фонд Спф грн., визначаємо за формулою:
де Ппф- відсоток відрахування в пенсійний фонд, Ппф= 33,2%
Відрахування в фонд від нещасних випадків Сн.в, грн.., визначаємо за формулою:
де Пн.в – відсоток відрахувань у фонд нещасних випадків, Пн.в=0,88%
Заробітна плата з нарахуванням буде становити :
Сз.п = 80,69+8,07+1,24+1,42+29,46+0,78= 121, 66 грн
Визначаємо фонд заробітної плати з нарахуванням на 1 га посіву кукурудзи:
Визначення затрат на паливно-мастильні матеріали
Визначаємо вартість паливно-мастильних матеріалів під час виконання технологічної операції, витрати ПММ у відсотковому відношенні від витрати основного палива
| Маркатрактора | Основнепаливо, кг | Дизельнаолива | Автотракторнаолива | Трансмісійнаолива | Солідол | Бензинпусковий | |||||
| МТЗ-80 | 95,6 | 5 | 4,78 | 1,9 | 1,81 | 1,0 | 0,95 | 0,25 | 0,23 | 1,0 | 0,95 |
| Всього | 4,78 | 1,81 | 0,95 | 0,23 | 0,95 | ||||||
На підставі витрачених ПММ визначаємо їх вартість:
С2= Вд.п+ Вд.м+Ва.м+Вт.м+Всол.+Вбен.,
Вд,п= Qд.п х hд.п= 95,6 х 3,7 = 353,72 грн
Де Qд.п – кількість витраченого дизельного палива, кг;
hд.п – вартість дизельного палива, hд.п = 3,7 грн.
Ціни на ПММ використовувати діючі в момент виконання дипломного проекту,
Вд.м= Qд.о х hд.о= 4,78 х 5,0= 23,90 грн
Де Qд.о – кількість витраченої дизельної оливи, кг
hд.о – ціна 1кг дизельної оливи, hд.о =5,0 грн.
ВА.О.= QА.о х hА.О = 1,81 х 6 = 10,86 грн
Де QА.О. – кількість витраченої автотракторної оливи, кг;
hА.О – ціна 1 кг автотракторної оливи, грн.., hА.О = 7 грн.
Вт.о = Qт.о х hт.о = 0,95 х 7 = 6,65 грн
Де Qт.о – кількість витраченої трансмісійної оливи, кг;
hт.о – ціна 1 кг трансмісійної оливи, грн.. hт.о = 2,4 грн.
Всол. = Qсол. х hсол. = 0,23 х 8 = 1,84 грн.,
Де Qсол. – кількість витраченого солідолу, кг;
hсол. – ціна 1кг солідолу, грн.., hсол = 8 грн.
Вбен. = Qбен. х hбен. = 0,95 х 3,7 = 3,52 грн,
Де Qбен. – кількість витраченого бензину, кг;
hбен. – ціна 1кг бензину, грн.., hбен. = 3,7 грн.
Витрати коштів на ПММ будуть становити :
С2 = 353,72 +23,90 + 10,86 +6,65 +1,84 + 3,52 = 400,49 грн
Витрати коштів на 1 га посіву кукурудзи будуть становити:
Визначення затрат коштів на амортизацію МТА
Визначаємо затрати коштів на амортизацію МТА:
де Бтр – ціна трактора МТЗ-80, грн.., Бтр = 55000 грн.;
амаш. – ціна сівалки СУПН-8,амаш. = 16920 грн;
W– продуктивність агрегата за зміну, га, W = 37,7 га за зміну;
hдн – річне навантаження трактора МТЗ- 80, днів,
hдн = 1200 днів,hдн сівалки = 70 днів;
атр., – норма амортизаційних відрахувань на трактор МТЗ-80 і
СУПН-8 і машину, %; атр. -22%, амаш. – 4%.
Визначення затрат на технічне обслуговування і ремонт
Визначаємо затрати коштів на технічне обслуговування і ремонт:
де атотр. – норма відрахувань на ТО і ремонт на трактор МТЗ-80,
атотр - МТЗ-80-22%; атомаш. СУПН-8 – 12%.
Визначення затрат на посів 1 га кукурудзи:
Визначаємо затрати коштів на посів 1 га кукурудзи:
С= Ф3+ С2 + С3 + С4 = 2,06 +6,79 +2,95 + 3,72 = 15,52 грн.
Отже, затрати коштів на посів 1 га кукурудзи становлять 15,52 грн.
5. Знаходження річного економічного ефекту від впровадження пристрою ( для перевертання валків)
Обмолочування валків повинно бути розпочате в момент досягнення повної стиглості, тобто через 3...6 днів після скошування.
Більш тривале знаходження валків на стерні веде до значного зростання, як біологічних так і механічних втрат зерна з одночасним зниженням його якості.
Необхідно відмітити, що за кожний день знаходження зернових у валках понад встановлений термін, врожайність зменшується від 20 до 30 кг на 1 га, а при дощовій погоді, строки збирання врожаю значно збільшуються і відповідно зростають втрати зерна.
За даними Академії аграрних наук України при порушені агротехнічних строків збирання на 4...7 днів врожайність зменшується на 4,1%, а при 8...10 днів до 9,1%. Тобто, при врожайності 40 ц/га буде втрачатись до 3 ц на одному гектарі.
Під час застосування запропонованого пристосування для перевертання валків, строки підбирання валків при будь-яких погодних умовах скорочуються до одного дня тому, що валок при перевертанні та зворушені лягає на свіжу стерню і продувається зі всіх боків, а значить швидко просихає. Втрати зерна зменшуються до мінімуму.
Суму втрат урожаю зернових і бобових культур без застосування пристрою можна визначити за формулою:
де Сз – сума втрат врожаю, ц.
У – урожайність зернових культур, ц/га.
Приймаємо У= 40 ц/га.
А – площа посіву зернових культур, га.
Приймаємо А= 250 га.
4,1 – відсотки втрат зерна при затягуванні агротехнічних строків збирання.
Тоді втрати зерна становитимуть:
Суму втрат врожаю із застосуванням пристрою знаходимо за формулою:
Економія втрат зерна на площі 250 гектарів становитиме:
Ез = Сз – Сзп= 410 – 170 = 240 ц.
Знаходимо економічний ефект від впровадження пристрою:
Ер = Ез х Ц, грн.
Де Ц – реалізаційна ціна одного центнера зернових культур.
За даними товарної біржі ціна однієї тонни озимої пшениці становить у залежності від класу від 500 до 800 грн.
Тоді матимемо:
Ер = 240 х 80 = 19200 грн.
Визначення терміну окупності пристосування
Термін окупності пристосування знаходимо за формулою:
де Впр – вартість пристосування, грн.
Ер – річна економія від впровадження пристрою у виробництво, грн.
Тоді одержимо:
Отже, пристрій себе окупить за 18 днів роботи, тобто за період збирання зернових культур (за сезон).
6. Методика визначення економічного ефекту від економії праці матеріалів, капітальних вкладень
Економію праці визначають зі ставленням затрат праці на одиницю продукції (роботи) до впровадження накреслених заходів і після них за такою формулою: Еп = (Т0 - Тн) х 0н, де Еп – економія праці, люд.-год; Т0 – затрати праці на одиницю продукції (роботи) в базовому варіанті; Тн - те ж саме після впровадження заходів НОП; Он – обсяг продукції (роботи), що одержують або виконують після впровадження запланованих заходів.
Економію матеріальних витрат і коштів розраховують за формулою:
Ер = (Сб – Сн) х Он, де Ер – річна економія від зниження собівартості продукції або експлуатаційних витрат, грн.; Сб – собівартість одиниці продукції або експлуатаційні витрати на одиницю роботи в базовому варіанті; Сн – собівартість одиниці продукції чи експлуатаційні витрати на одиницю роботи в запланованому варіанті; Он – обсяг планової продукції.
Для визначення загального ефекту, що включає як поточні, так і капітальні витрати, тобто річного економічного ефекту, користуються формулою:
Ее = (Сб + Кб х Е) – (Сн + Кн х Е ) х Он ,
Де Ее – річний економічний ефект від впровадження заходів НОП, грн.;
Кб і Кн – питомі капітальні вкладення, грн., відповідно у базовому і новому варіантах; Е – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (0,15).