Реферат на тему:
Форми фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку
1. Форми фізичного виховання протягом навчального дня
2. Позакласні заняття фізичними вправами
3. Фізичне виховання поза школою
4. Індивідуальні, самостійні заняття фізичними вправами
5. Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей
6. Домашні завдання з фізичної культури та їх характеристика
В даний час в практиці роботи з молодшими школярами склалися i широко застосовуються урочні, позаурочні, позашкільні та індивідуальні форми занять фізичними вправами. Вони спрямовані на вирішення таких завдань:
- зміцнення здоров'я;
- сприяння правильному фізичному розвитку і загартовуванню школярів;
- формування i впровадження в школярів природних рухових навичок i вмінь;
- сприяння вихованню рухових якостей, формування правильної постави;
- виховання морально-вольових якостей;
- формування навиків культури поведінки;
- привиття учням гігієнічних знань i навиків;
- виховання в учнів стійкого інтересу i звички до систематичних занять фізичною культурою i спортом.
Позаурочні форми занять фізичними вправами проводяться як в режимі учбового, так i в режимі подовженого дня школи, а також у вільний час.
До основних форм занять в режимі учбового дня відносяться:
- гімнастика до занять;
- фізкультурні хвилини i фізкультурні паузи;
- фізичні вправи і рухливі ігри під час великих (подовжених) перерв і в режимі продовженого дня;
- години здоров’я.
Позакласна робота з фізичного виховання в школі здійснюється проведенням наступних форм:
- секції за видами спорту;
- групи загальної фізичної підготовки (ЗФП);
- некласифікаційні змагання;
- фізкультурно-художні свята та спортивно-художні ранки;
- дні здоров’я.
До позашкільних форм занять відносяться:
- фізичне виховання за місцем проживання;
- фізичне виховання в таборах відпочинку;
- індивідуальні самостійні заняття фізичними вправами
До індивідуальних форм занять відносяться:
- індивідуальна гігієнічна гімнастика (зарядка);
- виконання домашніх завдань;
- індивідуальні тренування;
Таким чином, для школи характерна велика різновидність форм занять фізичними вправами, які покликані задовольнити потреби учнів у рухах.
Однак слід підкреслити i той факт, що усунення хоч би однієї з форм занять призведе до порушення безперервності педагогічного процесу, до неможливості забезпечити вирішення всіх завдань фізичного виховання, тому що кожна форма занять вирішує загальні i часткові завдання.
Розумне співставлення урочних, позаурочних і позашкільних форм занять дає можливість учителю повноцінно вирішувати завдання фізичного виховання й ефективно сприяє впровадженню їх в повсякденний побут.
Форми фізичного виховання протягом навчального дня
Гімнастика до занять, її завдання, особливості організації, засоби і методика проведення
Гімнастика до навчальних занять є важливою складовою частиною фізкультурно-оздоровчої роботи. Її мета – сприяти організованому початку навчального дня.
Поряд з цим гімнастика до занять сприяє вихованню в учнів звички до регулярного виконання фізичних вправ, формуванню навичок їх правильного виконання. Вона також сприяє здійсненню ряду оздоровчих завдань: активізації обмінних процесів; укріпленню м’язової системи; покращанню самопочуття і настрою; підвищенню працездатності учнів на уроках.
Проведення гімнастики на відкритому повітрі загартовує організм і підвищує його опір до простудних захворювань. Гімнастика до занять доповнює ранкову гігієнічну гімнастику, яка проводиться вдома.
Основний засіб гімнастики до занять – це комплекс фізичних вправ, які впливають на різні групи м’язів. Комплекс складається з 5-7 вправ. У нього необхідно включати вправи для м’язів плечового поясу (рухи руками і головою), для м’язів спини і живота (нахили вперед, назад, в сторони), для м’язів нижніх кінцівок (присідання, випади), вправи стрибкового характеру. Розпочинати і закінчувати комплекс потрібно ходьбою на місці.
Загальне керівництво проведенням гімнастики до занять здійснюється вчителем фізичної культури. Вчителі інших предметів контролюють проведення гімнастики в тому класі, в якому вони будуть проводити перший урок.
Для того, щоб гімнастика до занять проходила більш організовано, вчителю фізичної культури необхідно широко залучати до її проведення фізкультурний актив. Слід мати в кожному класі 1-2 помічників, підготовлених для демонстрації і правильного виконання вправ чергового комплексу. Добре підготовленим помічникам можна довірити і проведення гімнастики до занять. Громадським інструкторам–старшокласникам можна доручати проведення гімнастики в 1-4 класах.
Комплекси вправ вивчаються на уроках фізичної культури. Їх заміну слід здійснювати не рідше одного разу в місяць, краще через два тижні. Якщо школа радіофікована, то гімнастику слід супроводжувати музикою. Музику потрібно підбирати тактами зі знайомих учням мелодій. Для організації гімнастики доцільно об’єднати учнів в групи класів: 1-4, 5-7, 8-9, 10-12. Разом з тим, залежно від умов і на погляд адміністрації школи, педагогів, її можна проводити з кожним класом окремо. Проводити гімнастику необхідно на відкритому повітрі, а за поганих погодних умов (дощ, холод) – в провітрюваних коридорах. Не рекомендується проводити гімнастику до занять в класних кімнатах. Тривалість гімнастики – не менше 6-7 хв., а з молодшими класами – максимум 5-6 хв.
Шикування класів може бути довільним: в колону по 3, 4, 6; в коло; в шеренгу та інше. Так, в колону дівчат слід шикувати в останніх рядах. Хлопці виконують вправи без піджаків, а дівчата – без жакетів (фартушків). Учні повинні стояти на такій відстані один від одного, щоб не перешкоджати сусіду. При відповідних умовах можна застосовувати варіант, коли дівчата шикуються окремо від хлопців. По можливості на площадках потрібно зробити розмітку.
Вчителі (фізорги, помічники, громадські інструктори) розташовуються лицем до класу і виконують вправи разом з класом. Якщо комплекс вправ вивчений, то ведучий лише подає основні команди, повідомляє вправу і веде підрахунок.
При музичному супроводі (тільки музика) також подають основні команди і оповідають вправу, підрахунок вести не обов’язково. Якщо музичний запис має конкретні комплекси вправ з відповідним супроводом тексту, то організатори гімнастики, спостерігаючи за виконанням учнями вправ, виправляють їх, слідкують за правильним виконанням, дисципліною. Якщо гімнастика проводиться на відкритій площадці з декількома групами класів, то залишати площадку після виконання вправ вони повинні організовано і швидко. Для того організатори називають послідовно класи, учні попарно залишають площадку і входять у приміщення школи. Для підвищення інтересу учнів до гімнастики можна застосовувати форму змагань між класами на краще її виконання. Для цього з числа фізкультурного активу виділяються учні, які оцінюють кожен клас за правильним виконанням вправ, дисципліною, активністю та ін. Оцінки для заліку краще підсумовувати за тиждень, а потім вивісити підсумок в куточок здоров’я. Добиваючись якісного проведення гімнастики до занять, учителям фізичної культури слід включити в комплекс найпростіші вправи, які не потребують прояву координації, значних затрат сили (віджимання, упори присівши й ін).
Фізкультурні хвилини і паузи, їх завдання, засоби, методика проведення і особливості організації
Фізкультурні хвилинки на уроках позитивно впливають на відновлення розумової працездатності, перешкоджають зростанню втоми, підвищують емоційний рівень учнів, знімають статичні навантаження, попереджують порушення постави. Вони проводяться в класі під керівництвом педагога, який веде урок, або фізорга і не повинні перебільшувати 1–2 хв. Найбільш доцільно проводити їх в той час, коли в учнів з’являються перші ознаки втоми: зниження активності, порушення уваги, неспокій. Час початку фізкультурної хвилини визначається педагогом, який веде урок.
Вправи на фізкультурних хвилинах виконуються сидячи і стоячи біля парт. Амплітуда рухів повинна бути невеликою, щоби вправи, які виконують учні стоячи коло парти, не заважали сусіду.
По команді педагога черговий класу відкриває кватирку або вікно, учні закінчують виконання завдань, ослаблюють паски, розстібають комірці і починають виконувати вправи. Комплекси фізкультурних хвилин рекомендується підбирати залежно від змісту навчальної роботи на даному уроці. На окремих уроках фізкультхвилини можуть бути виключені – наприклад, в ході контрольних практичних і інших робіт. Фізкультурні хвилини повинні обов’язково проводитись в молодших і середніх класах.
Учителю слід рекомендувати учням використовувати вивчені на уроках комплекси загальнорозвиваючих вправ при виконанні домашніх завдань.
Кожен комплекс фізкультурних хвилин складається, як правило, з 3-4 вправ, які повторюються 4-6 разів. До комплексу підбираються прості, доступні вправи, які не потребують складної координації рухів. Вони повинні включати в роботу великі групи м’язів – безпосередньо ті, які беруть участь у підтриманні пози сидіння під час уроку (вправи на протягування, прогинання, нахили і напівнахили, напівприсіди і присіди з різноманітними рухами рук).
Фізкультурні хвилинки можуть бути скорочені і повні. Скорочені фізкультхвилини складаються з однієї вправи (ритмічне стискування і розслаблення пальців) і використовуються під час письмових робіт в першому класі.
Фізкультурні паузи організовуються під час приготування домашніх завдань в групах продовженого дня, в домашніх умовах.
Тривалість паузи – 10-15 хв. Провести їх слід через 45-60 хв. навчальної роботи.
В зміст комплексу фізкультпаузи включаються загальнорозвиваючі вправи, біг, стрибки, рухливі ігри. Підбір і послідовність виконання вправ комплексу базуються на тих же принципах, що і фізкультхвилини, але кількість вправ зростає до 6–7, повторюються вони 6–8 разів, виконуються в повільному і середньому темпі.