Для прикладу: у "Пісні про школу" М. Дремлюги осмислюємо слова: "Найсвітліший край у нас, найсвітліша школа." - Діти мають зрозуміти, що головне тут - не тільки саме світло у школах, а світлий, мажорний настрій, який там панує, щасливе і радісне дитинство дітвори. Слід розібрати і пояснити деякі слова та вислови з жартівливої пісні Л.Кніппера "Чому ведмідь взимку спить "(сл. О. Коваленкова, переклад В. Бичка), яка вивчається у 2 класі:
Здійняла лисиця крик
Зашумів темний ліс.
Тут можна сказати так: від галасу, який зчинила лисиця, навіть темний ліс прокинувся і невдоволено зашумів; або:
На сосні веселий дятел
Білці хатку конопатив.
Часом діти не розуміють слова "конопатив" і дивуються, дізнавшись, що воно означає - шпаклював, тобто замащував щілини, крізь які дме вітер.
За програмою з музики в кожному класі вивчаються пісні обрядового циклу. Розучуючи їх, необхідно розповісти дітям про призначення цих пісень, їх роль в житті, а саме праці людей.
Отже, перед розучуванням кожної з пісень необхідно проводити з дітьми бесіду: яке він має спрямування, які він викликає почуття.
Щодо вивчення музичної грамоти, то тут варто пояснювати матеріал на конкретних прикладах, вдаючись до зіставлення і порівнянь, у доступній дітям формі. Вчитель пояснює так:
1 Під час читання або переказування оповідань, після розділових знаків необхідно зупинятись, щоб не тільки набрати повітря в легені, а й для того щоб краще передати і зрозуміти зміст прочитаного. У музиці у певних місцях теж є зупинки - перерви, які називаються паузами. В такий спосіб першокласники краще запам’ятовують невідоме їм слово пауза та її значення в музичних творах.
Щоб учні мали конкретне уявлення про тривалість нот, у 2 класі прикладом слугуватиме здобування і порівняння частин з математики. Малюємо 3 однакових прямокутники, ділимо половину ноту і другий - на чотири частини і поряд - четвертну ноту; третій - на вісім частин поряд - восьму ноту.
Так учні одержують наочне уявлення про співвідношення тривалості.
Важливу роль у вихованні дітей відіграє слухання музики.
Третьокласники слухають гімн України. Подання цього твору сприяє розвитку у дітей відчуття патріотизму, любові до рідної України і ненависті до ворогів.
Слухаючи "Пташка" Є. Гріга. і "Ведмідь" Рєбікова, пригадується з дітьми, яких птахів і тварин вами знають, котрі із них проживають у їх місцевості.
Музика надзвичайно тісно пов’язана з образотворчим мистецтвом. На закріплення пісні чи прослуханого твору ставиться домашнє завдання намалювати те, про що говориться у музичному твору ставиться домашнє завдання намалювати те, про що говориться у музичному творі. Із цих малюнків вчитель у класі робить виставку на дану тематику під назвою "Як ми бачимо музику?"
Але не слід захоплюватись надмірно міжпредметними зв’язками. На уроці музики має домінувати спів і слухання творів (в залежності від теми уроку).
Застосування міжпредметних зв`язків сприяє розширенню кругозору, формуванню вмінь і навичок самостійного мислення, розвитку уявлення.
1.3. Музикування - необхідний етап формування активної музичної діяльності.
Одним з важливих засобів самостійної творчої діяльності є музикування на дитячих інструментах-іграшках. Так одні діти грають на металофонах, а інші – виконують поспівки «Співаймо», «Слухайте нас», «Стоїмо на місці», «Вгору ми йдемо», «Ми крокуєм вниз». Учні музикують на дитячих інструментах, імпровізуючи різні ритми, музичні звороти; вони відтворюють сприйняте, підбирають розучені мелодії, ритмічний супровід до виконуваних пісень.
Перший період розвитку самостійної музично-ритмічної діяльності визначається у п’яти етапах, поєднаних у логічній послідовності з урахуванням відповідних дидактичних принципів і методів. Ритмічний супровід, організований на слуховому контролі, що має місце в роботі з дітьми ще в до нотний період, не тільки дає змогу вчителю залучати молодших школярів до активної діяльності, а й сприяє розвитку відчуття музичного часу – «переживання» змінюваних тривалостей, рівного темпу і метричної пульсації.
У 1 етапі занять з формування чуття ритму в дітей доцільніше проводити як ритмічні ігри, які б мали конкретну мету і чіткий магічний зв'язок. Так, повторення на слух ритму, що пропонується вчителем або учнями, ритмічна гра «Запитання – відповідь»; закінчення ритмічних фраз, спеціально обірваних учителем на слабких долях такту.
У 2 етапі – навички відтворення ритмічного тексту бажано здійснювати на логічно – закінчених ритмічних мотивах, оскільки такі заняття на елементарних ударних інструментах через слухо-зоровий контроль створює додаткову опору закріплення слухо-ритмічної уяви і прискорюють музичний розвиток дітей.
Перенесення графічного зображення ритмічних структур на елементарні інструменти, що відбувається в 3 етапі, і водночас самоконтроль за якістю виконання є суттєвим фактором розвитку самостійної музичної діяльності.
Він стимулює розвиток музично-слухових здібностей учнів, допомагає їм зосередитись, без чого важко навчити дітей стежити за музичними мотивами і нотним записом. Оскільки молодшим школярам відтворення на ударних інструментах нотного тексту дається важко, на початковому етапі можна вдавати до відтворення ритмічних малюнків за предметно-графічними партитурами. Принципи кількісного співвідношення малюнків і відтворення тривалості (четвертних, восьмих) залишається той самий:
В 4 етапі це забезпечує функцію плавного переходу зорового сприйняття від художньо зображеної партитури до загально прийнятої нотної: Якщо в першій фазі рухову реакцію викликав ритм, відтворений на слух, то в четвертій при ритмізації по графічному зображенню – це фіксований на плакаті графічний запис.
5 етапі розвитку самостійної музичної діяльності передбачає ритмічний супровід на нотному записі. Від попередніх вона відрізняється двома напрямками:
-По-перше, навчальна мета такої діяльності визначає не лише закріплення самостійних навичок гри за нотними знаками, а й концентрацію всіх умінь і навичок у єдиний комплекс, що забезпечує самостійність виконання музично-ритмічних завдань.
-По-друге, внаслідок використання на уроці ударних інструментів на спеціально розроблених партитурах для супроводу у молодших школярів формується відчуття долей такту, музичних фраз, кульмінаційних моментів у фразах, тих музично-практичних навичок, які ще недостатньо розвинені.
Впровадження етапно-фазової послідовності використання на уроці музики ритмічних і звуковисотних інструментів уможливлює органічне поєднання теоретичних знань учнів з музично-практичною діяльністю, підвищуючи якість уроків музики.
У процесі музикування діти вчаться елементів музичної грамоти, в них розвивається слух (звуковисотний, ритмічний, тембровий, динамічний, творчі музично-сенсорні здібності.)
1.4. Активізація сприймання музики – важливий фактор розвитку музичних здібностей та творчої активності учнів.
На сучасному етапі у зв’язку з розвитком і розповсюдженням засобів масової комунікації, сприймання музики стало важливою формою задоволення духовних запитів школярів. Адже музика сьогодні дуже поширена, фактично духовний розвиток молоді відбувається під безпосереднім її впливом.
Молодший шкільний вік – це період нагромадження естетичної інформації, появи перших навичок естетичної культури, сприймання і діяльності.
Сприймання музики нашими вихованцями, як і інші види музичної діяльності, охоплює широке коло понять (пізнання, творення, перетворення, відтворення, оцінювання, спілкування).
Важливими умовами розвитку сприймання вважають такі:
· слухання високохудожніх музичних творів;
· багаторазове їх прослуховування з наступним аналізом – від виявлення загального характеру до усвідомлення музичних засобів виразності;
· постановка питань, що загострюють і спрямовують слухову увагу, акти “впізнавання”;
· порівняння і зіставлення музичних творів і формування системи ключових знань у галузі музичного мистецтва;
· співвідношення на основі цих знань соціального досвіду, закладеного у музичному творі, з індивідуальним досвідом учнів;
· співвідношення узагальнених знань дітей з музичними вміннями і навичками.[3,с.46]
Необхідно підтримувати активність учнів під час слухання музики. Донедавна цей вид музичної діяльності вважався пасивним. Для того, щоб діти були активні під час слухання необхідно створити проблемну ситуацію: запропонувати дітям вслухатися в музику і спробувати визначити її характер, про що вона розповідає, які думки і почуття викликає, за допомогою яких засобів музичної виразності. Доцільно практикувати колективні відповіді за диригентським жестом учителя, якщо вони нескладні, однослівні (жанр твору, його характер). Це економить час і подобається дітям.
Перш ніж привчати дітей слухати музику у виконанні симфонічного оркестру, треба продемонструвати їм зблизька скрипку, віолончель, флейту, трубу, фагот, показати їх звучання, розповісти про кожен із них. Це збуджує у дітей інтерес. Їм і самим хочеться послухати симфонічний оркестр, спробувати відрізнити звучання інструментів. Тому доцільно проводити екскурсії у філармонію, театр оперу та балету, ляльковий (якщо є можливість), щоб послухати концерти, виступи майстрів художньої самодіяльності. Щоб розвивати естетичне почуття дітей слід не втрачати можливості безпосереднього спілкування з природою, а особливо слухання голосів птахів, впізнавання їх, розуміння.
Розділ II.Практична частина.
2.1.Методика використання наочності на уроках музики як шлях розвитку творчої активності.