До основних принципів проектування підприємств громадського харчування відносять:
1. Забезпечення встановленим набором приміщень, достатність їх площі й кубатури.
2. Розміщення окремих приміщень групами залежно від їх призначення: торговельні, виробничі, складські, адміністративні й побутові.
3. Планування приміщень з таким розрахунком, щоб унеможливити стикання зустрічних потоків харчових продуктів, напівфабрикатів і готової продукції, а також відходів і брудного посуду.
4. Забезпечення поточності технологічних процесів шляхом раціонального планування приміщень і розміщення технологічного обладнання.
5. Достатнє забезпечення підприємств санітарно-технічними пристроями, холодом і гарячою водою.
Приміщення, які повинні бути на підприємстві громадського харчування:
1) складські приміщення: охолоджувальна камера; комора для сухих продуктів, хліба, овочів, білизни, інвентарю; комора для зберігання тари; приміщення для комірника;
2) виробничі приміщення: заготівельні цехи для овочів, м'яса, птиці, риби; варильний цех; холодна заготовочна; кондитерський цех; мийка кухонного посуду; роздавальна;
3) адміністративно-побутові приміщення: кімната завідувача виробництва; гардеробні, душові, убиральні для персоналу.
Обладнання у приміщенні треба встановлювати таким чином, щоб створити найкращі умови для роботи і забезпечити принцип потоковості при переміщенні харчових продуктів і напівфабрикатів відповідно до послідовності технологічного процесу.
Приміщення харчового блоку слід утримувати в чистоті, дотримуючись встановлених санітарних норм. Стелі, стіни необхідно побілити вапном, а панелі пофарбувати олійними фарбами світлого кольору на висоту 1,8-2 м або обкласти облицювальною плиткою. Підлоги роблять водонепроникними, викладають метлахською плиткою або цементують. У вологих приміщеннях, де витрачається багато води, треба зробити водостійкі трапи, які з'єднуються із каналізацією.
Усі дошки і ножі для розробки маркують. Повинно бути не менше 8 дошок і 8 ножів (окремо для сирих і варених м'яса, риби, овочів, холодних закусок і хліба). В усіх приміщеннях має бути природне та штучне освітлення, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, причому всі електролампи треба закрити плафонами. Для освітлення їдалень та інших приміщень рекомендуються люмінесцентні лампи білого кольору.
Варильний цех та інші приміщення повинні мати центральну систему опалення і паливно-витяжну вентиляцію.
Харчовий блок забезпечують гарячою і холодною водою, каналізацією. Харчові відходи можуть бути середовищем для розмноження бактерій та виведення мух. Тому їх збирають у металеві баки або відра із щільними кришками, а сухе сміття - у сміттєзбірники. Тару з-під відходів ретельно чистять, миють і дезінфікують.
Не рідше 1 разу на тиждень у приміщеннях громадського харчування роблять генеральне прибирання з використанням дозволених МОЗ України мийних і дезінфікуючих засобів. Наявність мух, тарганів та гризунів свідчить про незадовільний санітарний стан підприємства.
1.3 Кадровий склад підприємства
Організаційна структура ресторану «Віденська кав’ярня»
Від особистих і ділових якостей керівників та спеціалістів, їх кваліфікаційного рівня, залежить якість прийнятих управлінських рішень та результати їх реалізації, тому можна сказати, що кадровий потенціал підприємств харчування визначає рівень ефективності функціонування їх господарської системи. Кадри підприємства харчування - це основний інструмент, за допомогою якого можна досягти успіху.
Чисельний склад персоналу ресторану «Віденська кав’ярня» – 9 працівників.
Перелік посад:
1. Директор
2. Кухар
3. Помічник кухаря
4. Посудомийка
5. Офіціанти
6. Прибиральниця
7. Бухгалтер
Коефіцієнт плинності кадрів розраховується за такою формулою:
F = N/M
Де, N - середньорічне число звільнень, помножене на 100;
М- середньорічна чисельність персоналу.
В ресторані «Віденська кав’ярня» коефіцієнт плинності становить:
100/9=11,1%
Основними причинами плинності стають такі фактори:
- неможливість просування по службі;
- нецікава робота;
- погані умови праці;
- відсутність почуття усвідомлення себе частиною цілого;
- невисока оцінка необхідності виконуваної працівником роботи;
- відсутність програм навчання;
- поганий колектив;
- відсутність додаткових пільг (пенсії, оплачувані відпустки, тури тощо);
- не зручне місце розташування;
- відсутність допомоги у вирішенні особистих проблем.
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА
Невід’ємним елементом функціонування будь-якого ресторану є його матеріально-технічне забезпечення. Матеріально-технічне забезпечення ресторану залежить від його категорії, але неодмінно повинне відповідати встановленим стандартам. Ресторан «Віденська кав’ярня» має матеріально-технічну базу, яка відповідає категорії ресторану, а насамперед встановленим стандартам.
2.1 Посуд та кухонне приладдя
Скляний посуд для подавання алкогольних та змішаних напоїв
1.Чарка коньячно-лікерна
2.Чарка горілчана
3.Чарка мадерна
4.Чарка рейнвейна
5.Чарка лафітна
6.Бокал для шампанського
7.Вазочка на високій ніжці
8.Фужер для води
9.Стопка коньячно-лікерна
10.Стопка горілчана
11.Склянка мала
12.Склянка звичайна
13.Склянка старомодна (олд-фешен)
14.Склянка тумблер
15. Склянка хайбол
16.Склянка колінз
17.Келих грушоподібний
18.Чарка конусоподібна на високій ніжці
19.Чарка конічна на високій ніжці
20.Дегустаційні бокали для коньяків
21.Чашки скляні з вогнетривкого скла
22.Чашки скляні
23.Кухлі для пива
Скляний посуд для подавання страв та напоїв
1.Полумиски
2.Тарелі округлі
3.Менажниці різні
4. Салатниці (1, 3, 6, 12 порцій)
5. Цукерниці різні
6.Вази глибокі
7.Вази багатоярусні
8.Вази крюшонні
9.Глечики скляні (500, 1000, 1500 мл)
10.Карафи різні (100, 250, 500, 1000 мл)
11.Креманки на низьких та середніх ніжках
12.Десертниці різні
13.Креманки-бокали
Посуд для сервірування столів
1.Тарілка для ікри, діаметр — 150 мм
2.Тарілка пиріжкова, діаметр — 175 мм
3.Тарілка закусочна, діаметр — 200 мм
4.Тарілка десертна, діаметр — 190, 200 мм
5.Тарілка глибока десертна, діаметр — 200 мм
6.Тарілка столова мілка, діаметр — 240—270 мм
7.Тарілка столова глибока, діаметр — 240 мм
Всі ці тарілки входять у попереднє сервірування столів до сніданку, обіду та вечері, різних видів банкетів. За європейськими стандартами розміри цих тарілок дещо більші (на 2—3 см) від прийнятих у нас. Це пояснюється більшою вагою порцій, що споживаються в цих країнах.
8.Таріль округла, діаметр — 350—420 мм, (6—12 порцій).
9.Таріль овальна, діаметр — 350—420 мм, (6—12 порцій).
10.Лоток (різних діаметрів, для різних страв)
11.Менажниці різні (таріль з перегородками)
12.Соусники різні (1, 3, 6, 12 порцій)
13.Хрінничка, гірчичниця
14.Салатниці (1, 2, З, 6, 12 порцій)
15.Супниці (6—12 порцій)
16.Вази для фруктів, салатів, печива, кондитерських виробів.
Посуд для подавання чаю, кави та перших
1.Чайники доливні 1,0—1,5 л, кавники 0,5—1,0 л.
2.Чайники— 350—500 г.
3.Вершківниці (50—100 г)
4.Молочники (100—150 г)
5.Маслянка
6.Склянка 200 г.
7.Цукерничка (350—500 г)
8.Блюдця кавові, чайні
9.Розетки різні
10.Горнятка кавові 90 мл, 100 мл
11.Горнятка кавові (150 мл)
12.Горнятка чайні (190—200 мл)
13.Горнятка чайні (250 мл)
14.Чашки супові з двома вушками (350 мл)
15.Чашки бульйонні високі з одним вушком (350 мл)
16.Блюдця до бульйонних чашок діаметром — 170 мм.
Приладдя має не тільки чисто функціональне значення, красиво оздоблене, оригінальної форми — воно здатне прикрашати сервірування стола та створювати святковий піднесений настрій у гостей.
Столові прибори
Столові прибори поділяють на основні і допоміжні. Основні прибори призначені для індивідуального користування, ними їдять, допоміжні - для колективного, за їх допомогою нарізують, розкладають або перекладають їжу з загального блюда в тарілки відвідувача.
Виготовляють столові прибори з мельхіору і нержавіючої сталі. Прибори з мельхіору використовують для сервірування стола при обслуговуванні бенкетів, а з нержавіючої сталі - при щоденному обслуговуванні.
До основних належать закусочні, рибні, столові, десертні і фруктові прибори, ложки чайна і кавова, виделки для раків, гарячих закусок з риби (кокільна).
1. Закусочний прибор (ніж, виделка) подають до закусок усіх видів. Довжина ножа дорівнює приблизно діаметру закусочної тарілки.
2. Рибний прибор (ніж, виделка) використовують при споживанні рибних гарячих страв. Рибний ніж тупий, нагадує лопатку, виделка має короткі зубчики і більше заглиблення між середніми зубчиками, щоб зручно було відокремлювати м'якоть від кісток.
3. Столовий прибор (ніж, виделка, ложка) призначений для споживання перших і. других гарячих страв. Довжина столового ножа дорівнює приблизно діаметру столової мілкої тарілки, довжина виделки, ложки - трохи менша. Столові ложки і виделки також використовують для перекладання закусок, других страв і гарнірів із загального блюда в тарілку споживача.
4. Десертний прибор (ніж, виделка, ложка) подають до десертів,
5. Десертний ніж має вужче лезо, ніж закусочний, із загостреним кінчиком, довжина його приблизно дорівнює діаметрові десертної тарілки, а десертної ложки і виделки - трохи менша. Десертний ніж і виделку подають до гарячих солодких страв, а ложку до солодких страв, які не потрібно різати на частики - морозиво, десерти, приготовані у фразері, муси, ягоди з молоком або вершками, желе.