де, Оср – коефіцієнт охвату обладнання середнім ремонтом.
Середня річна трудомісткість визначається по формулі:
Теср = [Ккр]•Тср (2.14)
де, Тср – нормативна трудомісткість одного середнього ремонту, люд. год.
Річне число ТО-1, ТО-2, ТО-3 по кожній марці тракторів, землерийних машин визначена по формулі:
(2.15) (2.16) (2.17)де, Вто-3 = 960 мото.-год.
Вто-2 = 240 мото.-год.
Вто-1 = 60 мото.-год.
Нормативи проведення ТО.
Сумарна річна трудомісткість для ТО-1, ТО-2, ТО-3 тракторів і землерийних машин визначається за формулою:
Тето-3 = [Кто-3]•ТО-3 (2.22)
Тето-2 = [Кто-2]•Тто-2 (2.23)
Тето-1 = [Кто-1]•Тто-1 ( 2.24)
де, Тто-3; Тто-2; Тто-1 - трудомісткість одного ТО для господарства, люд.-год.
Річне число ТО-2 і ТО-1 по кожній марці автомобіля, причепа і напівпричепа визначаємо за формулою:
Сумарна річна трудомісткі для ТО-2, ТО-1 автомобілів і причепів визначається по формулі:
Тето-2 = [Кто-2] Тто-2•П3•П4 П5 (2.25)
Тето-1 = [Кто-1] Тто-1•П3•П4 П5 (2.26)
де, Тто-2 і Тто-1 – трудомісткість одного ТО для господарств, люд./год.
П3, П4, П5 – поправочні коефіцієнти враховуючи
П3 = 1,15 – категорію дорожніх умов;
П4 = 1,15 – склад автопоїзду;
П5 = 0,91 – природньо-кліматичні умови експлуатації.
Річне число ТО-1 і ТО-2 по кожній марці зернозбиральних комбайнів визначається по формулі:
Кто-1 = Км•3 (2.27)
Кто-2 = Км•П9•П12 – [Ккр] (2.28)
Сумарна річна трудомісткість визначається по формулі:
Тето-2 = [Кто-2]•Тто-2 (2.29)
Тето-1 = [Кто-1]•Тто-1 (2.30)
де, Тто-2 , Тто-1 – трудомісткість одного ТО для складних машин.
Річний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт ДП ”Коростенський ЛГ” може бути виконаний аналітичним, графічним і вірогідним способом. В дипломному проекті річний об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт визначають за методикою кафедри ремонту машин. Результати розрахунку зведені в таблицях 1 (додатків) та таблиці 1.1.
Об’єм ремонтно-обслуговуючих робіт по господарству складає 28000 люд. год. При цьому найбільше обсяги робіт припадають на ремонт і технічне обслуговування тракторів – 7559 люд. год., автомобілів і причепів – 7527 люд. год. Для виконання вказаних робіт, на рік необхідно мати в господарстві 13 ремонтних робітників, складне ремонтно-технологічне обладнання.
Працездатність тракторів та автомобілів потрібно забезпечувати на протязі року, а ряду лісогосподарських машин та агрегатів – сезонно. Виходячи із вказаних особливостей лісогосподарського виробництва, ремонтно-обслуговуюча база господарства повинна створюватись з урахуванням, забезпечення працездатності машинно-тракторного парку в задані строки і при мінімальних затратах матеріальних і трудових ресурсів.
Успішне вирішення цього завдання може бути дише при раціональному плануванні технічних обслуговувань і ремонтів машинно-тракторного парку, розподілі праці і кооперуванні ремонтних підприємств.
Ремонтно-обслуговуюча база лісового господарства має необхідні підприємства для виконання всіх видів робіт і ТО і ремонту. Але великий об’єм і широка номенклатура робіт викликає необхідність постійно розвивати і проводити удосконалення структури потужності і взаємозв’язку ремонтно-обслуговуючих підприємств.
Капітальний ремонт тракторів, автомобілів, а також роботи по централізованому відновленню деталей виконують по спеціалізованих ремонтних підприємствах та заводах. Всі інші види ремонту – в ремонтній майстерні.
В ремонтній майстерні планується проводитись поточний ремонт повнокоплектної техніки, ТО тракторів, агрегатів, стендів та верстатів майстерні.
Остаточний розподіл об’єктів робіт по ТО і ремонту лісогосподарської техніки між ремонтними підприємствами повинен проводитись із урахуванням місцевих умов, в залежності від стану наявних в господарствах машин, перспектив розвитку ремонтної бази. Розподіл річного об’єму ремонтних робіт проведено в таблиці 2 додатків. Із таблиці 2 додатку бачимо, що трудомісткість ремонтних робіт, які потрібно виконати в ремонтній майстерні складає 14218,3 люд.-год. Планується виконати роботи, загальною трудомісткістю 4058 люд.- год. виконати в спеціалізованих підприємствах та на ремонтних заводах.
Таблиця 2.1 - Результати розрахунку річного об’єму робіт по типа машин
Типи машин | Ремонт | Технічне обслуговування | Всього по типам | ||||||
ТСКР | ТССР | ТСТР | ТСТО3 | ТСТО2 | ТСТО1 | ТСТО | ТСТОХ | ||
Трактори | 1255 | 0 | 3299 | 767 | 705 | 958 | 406 | 169 | 7559 |
Автомобілі і причепи | 920 | 0 | 4754 | 0 | 1090 | 763 | 0 | 0 | 7527 |
Крани | 513 | 0 | 1862 | 0 | 35 | 162 | 0 | 435 | 3007 |
Ліс. машини | 0 | 0 | 2135 | 0 | 0 | 26 | 0 | 479 | 2640 |
Обладнання РМ | 1177 | 463 | 716 | 0 | 0 | 199 | 0 | 0 | 2554 |
Обладнання нафтоскладів | 0 | 0 | 0 | 0 | 297 | 186 | 0 | 0 | 483 |
Машини складів | 84 | 0 | 710 | 0 | 0 | 3436 | 0 | 0 | 4330 |
Всього | 3949 | 463 | 13476 | 767 | 2127 | 5730 | 406 | 1083 | 28000 |
На основі аналізу стану ремонтно-обслуговуючої бази ремонтної майстерні ДП ”Коростенське ЛГ” Житомирської області, виникає доцільність в удосконаленні схеми тех. процесу поточного ремонту лісогосподарських машин.
При розподілі заходів будемо спиратись на останні досягнення в галузі ремонту машин, взявши на озброєння агрегатно-вузловий метод ПР (поточного ремонту) машин і обладнання механізації лісового господарства. Технологічний процес ремонту починається із очищення машин від бруду біологічних решток, зливу відпрацьованого масла.
Після миття та часткового під розбирання, машина поступає в ремонтно-монтажне відділення. В цьому відділенні організовано два потоки. Один проходить вздовж РМ, інший – з тупиковим розміщенням машин і вузли миються в мийних ваннах та з допомогою машин та розбираються.
Помиті вузли та деталі направляються на відповідні дільниці для дефектування, ремонту, випробування.
Тобто, перед ремонтом оцінюється технічний стан. деталей, порівнюється з технічними вимогами, робиться висновок про їх подальше використання. Для випробування та регулювання вузлів та агрегатів в ремонтній т и передбачається встановити стенди, придбати інструмент, пристосування.
Після цього проходить розбирання машин із вузлів і агрегатів. У відповідності яприйнятої організації, передбачається ремонт окремих агрегатів в РТП. Відремонтовані машини надходять до дільниці заправки та обкатки машин.
Проходить заправка техніки пальним, оливами та іншими технічними рідинами.
Проходить перевірка та регулювання всіх агрегатів, вузлів та систем об’єкта, що виходить з ремонту.
Далі, при необхідності, проходить дозаправка машин та їх обкатка на майданчику біля приміщення ремонтної майстерні.
Структуру ремонтної майстерні та склад виробничих і допоміжних дільниць приймаємо виходячи із технологічного процесу ремонту машин і вже існуючих типових проектів ремонтних підприємств.
Як правило, ремонтні майстерні для колгоспів і радгоспів включають дільниці: зовнішнього очищення та миття, ТО та діагностування, ремонтно-монтажну, ремонтну двигунів, ремонтну і регулювання паливної апаратури, ремонту електрообладнання, зарядки АКБ, ремонту лісогосподарських машин, ковальсько-зварювальну, слюсарно-механічну.
Розроблений проект включає також шиномонтажну та фарбувальну дільницю. Передбачене приміщення для складу запасних частин та інструменту. Для визначення складу основного технологічного обладнання, за основу візьмемо:
- технологічний процес ремонту;
- трудомісткість виконання окремих видів робіт або операцій.
До основного технологічного обладнання слід віднести: діагностичні стенди, зварювальне обладнання, мийні машини, металорізальні верстати, стенди для розбирально-складальних робіт. Для визначення трудомісткості певного виду ремонтних робіт скористаємось формулою:
Ті=0,01Трт×Хі; (2.31)
де Трт – річна трудомісткість ремонтних робіт РМ, люд.-год.;
Хі – процент даного виду робіт від річної трудомісткості.
В таблиці 3 додатків приведено розподіл річної трудомісткості РОР (ремонтно-обслуговуючих робіт) по видах.
Як видно з таблиці, найбільш трудомісткими являються ремонтно-монтажні – 2275 люд.-год., складально-регулювальні – 4194 люд.-год., обкаточно-випробувальні – 953 люд.-год.
Всі працюючі ремонтної майстерні, в залежності від роботи та обов’язків, які виконують, поділяються на слідуючи групи: виробничі робітники, допоміжні робітники, інженерно-технічні працівники.