Смекни!
smekni.com

Відомі мислителі про мистецтво усного публічного мовлення (стр. 3 из 3)

Е. Юнг .

Мовлення, яке я люблю, це безхитрісне, просте мовлення, таке саме, як на папері, так і на вустах; мовлення соковите й гостре, стисле й щільне, не стільки тонке й приглажене, скільки могутнє й сурове; швидше складне, ніж нудне; вільне від усякої набундю-ченості, невимушене, сміливе; кожна частка його повинна вико­нувати свою справу.

М. Монтень

Але хіба не правда, що дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення?

М. Монтень

Є галузі, в яких посередність нестерпна: поезія, музика, ора­торське мистецтво.

Які тортури слухати, як оратор пихато виголошує нудну про­мову або поганий поет з пафосом читає посередні вірші!

Ж. Лабрюйєр

Є такі люди, які говорять раніше, ніж подумають, є й такі, котрі, навпаки, втомливо уважні до того, що вони говорять... Страж­даєш від тяжкої роботи їхнього розуму. Вони начебто навантажені фразами й різними зворотами. У них все продумане, навіть жести й постава; вони не ризикують ні найменшим слівцем, хоча б воно могло справити найкращий ефект, в них не вирветься нічого не­сподіваного, мовлення їхнє не тече вільним потоком: вони гово­рять правильно й нудно.

Д. Дідро

Великі інтереси — великі пристрасті. Ось джерело великих слів, повновагомих слів.

Д. Дідро

Хвилююче питання несподівано пробуджує красномовство у

людині.

Д. Дідро .

Хоч би якою високою була майстерність, без ідеалу немає істинної краси. Краса ідеалу вражає всіх людей без винятку, краса майстерності приваблює лише знавця... Істинне красномовство буде непомітним. Якщо я помічаю вашу красномовність, значить, ви не достатньо красномовні. Різниця між достоїнством майстерності й достоїнством ідеалу в тому, що одне полонить зір, а друге поло­нить душу.

Д. Дідро

Уміння ненароком зробити фразу — один із найважливіших сек­ретів красномовства.

С. Шамфор

Філософія розпізнає доброчинності, корисні з точки зору мо­ральної й громадянської, красномовство створює їм славу.

С. Шамфор

Промова, так само як і наші вчинки, створює сприятливе вра­ження тільки тоді, коли вона сповнена невимушеності, простоти й щирості.

Ф. Вейсс .:

Дбай більше про істину слів, ніж про красу мовлення.

К. Еккартсгаузен

Сказати щось ґрунтовне і водночас дуже гарне — справа не­легка; у крайньому випадку у той момент, коли відчуваєш красу, не завжди вловлюєш ґрунтовність.

. Г. Ліхтенберг

Справжнє красномовство полягає у сутності, але зовсім не у словах.

Ш. Сент-Бев

Доки кожне слово вимовляється правдиво, доти і мистецтво слова удосконалюється.

Дж. Рескін

Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитися думати.

Дж. Рескін

Як часто неправильно вжите слово породжує помилкові суд­ження!

Г. Спенсер

Що може бути кращим за красномовство вченого? Воно спи­рається на істинний стиль — рішучий, цілком відповідний до того, що треба висловити; швидше навіть він спирається на логіку — єдине і вічне підґрунтя доброго стилю. Це красномовство цілком тотожне до красномовства оратора, якому слово служить тільки для вира­ження думки, а думка — для вираження істини.

Е. Ренан

Слово... є певною мірою стимулом розуму. Але коли словом за­надто захоплюються і відривають його від реальності, воно вже втрачає зв'язок з дійсністю і стає сильним засобом сп'яніння розуму.

Перший симптом — це незмірно велика кількість слів для ви­раження пустого й короткого змісту. Скоро постає другий симптом:

базікання, яке не виражає ніякого змісту. У цьому випадку набір голосних і приголосних вражає уяву письменника, оратора, слова ллються потоком, розум збуджує безперервною вібрацією слухових перетинок. За цим настає явне ослаблення розуму... Вживаються слова заради задоволення, яке дається їхнім звучанням, без усякої пова­ги до тої частини людської природи, яка називається інтелектом.

Т. Maйореску

Якою великою є перевага живого слова перед написаним! Люди зачаровуються жестом, голосом, усією навколишньою обстановкою... Якщо вони хоч трохи прихильні до мовця, вони спочатку захоплю­ються, а потім уже прагнуть зрозуміти, що він говорить... У пись­менника немає таких палких прихильників: його твір читають у вільний час у селі чи в тиші кабінету; люди не збираються разом, щоб йому аплодувати... хоч би якою гарною була його книга, її чи­тають із упередженою думкою, що вона є посередньою... це не зву­ки, які тануть у повітрі й забуваються: що написане, того не зггреш. Ж. Лабрюйер

Мабуть, в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне.

Ж. Лабрюйєр

Животворне слово людини справляє на нас таку дію, яку не справляють ні книги, ні роздуми; воно сильніше вражає душу, глиб­ше вкорінює в неї враження.

С. Пелліко

Писемне слово... все ж більше абстрактне й обмежене, менш вільне ніж усне, якому всю його вагомість може надати безпосе­редньо присутня особа.

Л. Фейербах

Написане слово — це бідняк, який пробиває собі шлях у світ власними зусиллями, у той час як усне, живе слово досягає вищих посад завдяки рекомендаціям її світлості княгині фантазії та її ка­мердинерів — очей та вух.

Л. Фейербах

Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового Алі-Баби, словесним ключем.

Ван-Дайк

Усне мовлення — одне з найсильніших знарядь людини... Між книгою прочитаною і книгою переказаною немає ніякої різниці в ідеях; але ці ідеї, які виходять із вуст натхненної ними людини, до­ходять до мозку натовпу за допомогою вуха, яке є широкою доро­гою до чуття... Слово вимовлене має значення переважно апостоличне:

його бачать, його відчувають, воно є животрепетним і схоплюється цілком, просякнуте враженнями й поступом людського духу.

Я. Мантегацца

Слово — єдине, що буде жити вічно.

Гезлітт

Немає нічого сильнішого за слово.

Менандр

Ти постарайся знайти більше, ніж сказане в словах.

Овідіи

Бесіда — мистецтво, в якому суперником людини виступає усе людство.

Емерсон

Гнучкий язик людини: промов у ньому — край непочатий. Цар­ство словесне невичерпне в усіх напрямках.

Гомер

Список використаної літератури

1. Сагач Г.М. Золотослів. - К., 1993

2. Об ораторс­ком искусстве. - М., 1980.

3. Риторика / За ред. Молдован В. – К., 2005.