Т.В. Засуха (1999) та ін. вважають, що голштинізовані тварини центрально-східного внутріпородного типу мають вим’я ванно подібної чи чашоподібної форми з великим запасом.
В.Ю. Недава, М.Я. Єфименко (1987) вказують, що у первісток вітчизняної чорно-рябої породи швидкість молоковіддачі становить 1,35 кг/хв., імпортних тварин голландської породи – 1,63, голштинської – 1,64, у корів датського відріддя – 1,93, німецького – 1,95 кг/хв.
Дослідженнями, проведеними науковцями УкрНДІ розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби, встановлено переваги голштинських корів першого і другого поколінь над ровесницями вихідної материнської породи за технологічними властивостями вим’я. Бажані ванно – і чашоподібна форми зустрічаються у 70-75% корів голштинської і у 63-67% корів чорно-рябої породи вітчизняної селекції. Голштинізовані тварини першого і другого покоління переважають також своїх ровесниць місцевої чорно-рябої породи за показниками швидкості молоковіддачі.
Г.О. Соколова з співавторами (1999) вважає, що селекцію української чорно-рябої молочної породи потрібно проводити з урахуванням морфо-функціональних властивостей вим’я. При цьому доцільно використовувати голландську та німецьку худобу, яка позитивно впливає на покращення якості вим’я корів цієї породи та пристосування їх до машинного доїння.
Таким чином, із результатів інформаційних джерел випливає, що тварини української чорно-рябої молочної породи характеризуються високим генетичним потенціалом продуктивності та придатності їх до промислової технології виробництва молока.
II. Характеристика господарства
2.1 Загальні відомості
Приватне сільськогосподарське підприємство “Правда” розташоване в с. Підгайці Млинівського району Рівненської області.
Центральна садиба знаходиться в селі Підгайці. На території господарства розміщенні дві ферми: молочно-товарна та для відгодівлі великої рогатої худоби. Господарство спеціалізується по вирощуванню зернових та технічних культур та виробництва продуктів тваринництва – молока і м’яса.
2.2 Природно-кліматичні умови
Дане господарство розташоване в зоні Лісостепу Рівненської області з помірно-континентальним кліматом на території господарства поширені такі види грунтів:
а). сірі опідзолені легкосуглинкові - 55%;
б). ясно-сірі опідзолені легкосуглинкові – 20%;
в). темно-сірі опідзолені легкосуглинкові – 15%;
г). дерново-підзолисті – 10%.
Вміст гумусу в межах 1,6-2,4%, за кислотністю грунти нейтральні або близькі до нейтральних. За хімічними властивостями вони найбільш придатні для вирощування коренеплодів, пшениці, кукурудзи на силос, а системне внесення органічних добрив сприятиме поліпшенню фізичних властивостей грунту.
Середньорічна температура коливається в межах 4,1-8,20С. Середня кількість опадів 600-650 мм. Біля 70% всіх опадів випадає у вегетаційний період і причому найбільша кількість у червні і липні, що може негативно відбитися на сходах сільськогосподарських культур.
Кліматичні умови місцевості в цілому сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур, однак малосніжні з частими відлигами зими приводять до вимерзання чи вивітрювання озимих та багаторічних бобових трав, а зливні дощі влітку спричиняють ерозію грунтів, а на рівнинних зниженнях накопичуються ділянки води, які обумовлюють вимокання рослин.
2.3 Економічні умови господарства
Забезпеченість таким основним засобом як земля є однією з економічних умов діяльності господарства. Експлікація земельних угідь господарства приведена в таблиці 1.
Таблиця 1. Експлікація земель господарства на 1.Х1.2009
Види земель | га | Структура, % |
| Загальна земель площа З них сільськогосподарських угідь В тому числі: рілля сінокоси пасовища Багаторічні насадження Інші угіддя Ставки і водойми | 1841 1647 1414 139 94 68 73 53 | 100 89,5 76,8 7,6 5,1 5,7 3,9 2,9 |
Як видно з таблиці 1. господарство має не дуже велику земельну площу, сільськогосподарські угіддя становлять 89,5% від загальної земельної площі, а. ріллі 76,8%. Певну частину сільськогосподарських угідь займають сінокоси і пасовища і тим самим створюють умови для забезпечення тварин кормами.
Наявні земельні угіддя, трудові ресурси, виробничі фонди господарство використовує з метою збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Добрі природно-кліматичні та економічні умови дозволяють вирощувати основні сільськогосподарські культури і виробляти продукцію тваринництва.
Інтенсивне використання землі нерозривно зв’язане з правильною організацією земельних угідь, з впровадженням і освоєнням сівозмін. Структура посівних площ господарства наведена в таблиці 2.
Таблиця 2. Посівні площі, га
Культури | Роки | ||
2007 | 2008 | 2009 | |
Озима пшеницяОзиме житоЯчмінь ярийОвес Горох Цукровий буряк Картопля Овочі Кормові коренеплоди Кукурудза на силос Однорічні трави Багаторічні трави | 28035 100 100 10 - 20 39 40 249 80 240 | 25020 130 120 10 40 18 26 40 364 90 150 | 28025 100 90 20 80 5 27 40 380 86 180 |
Найбільшу питому вагу в посівній площі займають озима пшениця і ярий ячмінь із зернових культур, велику площу займає кукурудза на силос, багаторічні трави та цукровий буряк. Господарство з кожним роком досягає вагомих успіхів у вирощуванні зернових і кормових культур, зростає їх врожайність, підвищується валовий збір (таблиця 3).
Таблиця 3. Динаміка врожайності і валового збору сільськогосподарських культур
| Культури | Роки | |||||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||||
| ц/га | всього,т | ц/га | всього, т | ц/га | всього, т | |
Озима пшеницяОзиме жито Ячмінь ярийОвесГорохЦукровий буряк Картопля Овочі Кормові коренеплоди Кукурудза на силос Однорічні трави Багаторічні трави | 40,7 42,2 36,9 25,3 47,2 - 204,2 161,7 524,2 218,9 248,7 23 | 7711 16679 8496 - 472 - 4084 6306 20966 54500 - - | 43,6 39,7 38,4 27,4 22,8 486,5 115 179 349 259 - - | 5677 15511 9605 - 228 19460 2068 4660 13967 94339 - - | 45,5 55,8 43,2 30,1 24,9 - 92 101,9 476,4 259,3 - - | 18185 55,82 12105 - 498 - 460 2737 19058 77800 - - |
Одним із головних шляхів дальшого піднесення тваринництва є внутрішньогосподарська спеціалізація і концентрація і переведення його на індустріальну основу.
В ПСП “Правда” є молочний комплекс на 300 голів.
Господарство має всі можливості для збуту тваринницької продукції. Отже, розвиток скотарства повинен іти у напрямі молочно- м’ясному, щоб питома вага корів у стаді становила біля 45-47%.
Витрати кормів на виробництво 1 ц молока та на 1 ц приросту великої рогатої худоби досить високі за останні роки вони збільшились на одиниця тваринницької продукції.
Таблиця 4. Витрати кормів на виробництво 1 центнера продукції
Показники | Роки | |||||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||||
| всього | в т.ч. комбікорм | всього | в т.ч. комбікорм | Всього | В т.ч. комбікорм | |
МолокоПриріст великої рогатої худобиПриріст свиней | 1,68 30,92 152,37 | 0,38 6,81 101 | 1,52 37,10 114 | 0,31 6,54 84 | 1,70 39,25 261,1 | 0,23 8,77 196,60 |
III. Матеріал, умови і методика виконання роботи (проведення дослідження).
За матеріалами зоотехнічного обліку нами проведено аналіз племінних і продуктивних якостей корів господарства за останні три роки (зміну надоїв, живої маси, породності, класності, відтворних та технологічних якостей тварин).
Для дослідження за придатністю корів до промислової технології виробництва молока було відібрано 4 групи корів:
1 група – 20 корів з ванноподібною формою вим’я;
2 група – 25 корів з чашоподібною формою вим’я;
3 група – 25 корів з округлою формою вим’я;
4 група – 10 корів з козячою формою вим’я.
Нами використовувались записи племінного зоотехнічного обліку, а також власні дослідження по вивченню форм вимені і властивостей молоковіддачі. Для роботи були враховані дані молочної продуктивності корів з різною формою вимені.
Умови догляду, годівлі і утримання дослідних груп були однаковими. Оцінку продуктивних якостей проводили за такими показниками: надій (кг), вміст жиру в молоці (%), вихід молочного жиру (кг).
Крім цього вивчали морфо-функціональні властивості вим’я, зокрема форму вим’я, швидкість молоковіддачі та індекс вим’я.
Форму вим’я визначали шляхом окомірної оцінки за 1-1,5 години до наступного доїння. Швидкість молоковіддачі визначали шляхом ділення кількості надоєного молока (кг) на затрачений при цьому час.
Проведено також економічну оцінку продуктивності корів з різною формою вим’я. При оцінці економічної ефективності використовували загально прийняті методи.
Біометричну обробку даних досліджень проводили за Л.Ф. Лакіним (1990).
IV. Результати досліджень
4.1 Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи
В приватному сільськогосподарському підприємстві “Правда” Млинівського району Рівненської області розводять українську чорно-рябу молочну породу. Більша частина тварин у стаді чистопородні та помісі IV покоління (таблиця 6).
Таблиця 6.
Розподіл корів за породністю і класністю