Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі (стр. 5 из 8)
У відношенні рівневого режиму за роки існування водосховищ можна виділити три періоди. Перший – з 1955 по 1959 р.р., коли, крім Каховського водосховища існувало тільки одне порівняно невелике руслоподібне водосховище Дніпрогесу, що не грало істотної ролі в регулюванні стоку ріки. Другий період почався з 1960 р., після будівництва Кременчуцького (основного регулятора стоку), Дніпродзержинського (1963 р.) Київського (1965 р.), у результаті чого саме нижнє водосховище – Каховське стало одержувати багаторазово зарегульований стік. Нарешті, третій період почався після 1965 року, коли Каховське водосховище стало водосховищем переважно ірігаційного призначення, у зв'язку з чим, були різко зменшені як зимово-весняні, так і особливо літньо-осінні відпрацьовки рівня, і останній став підтримуватися на високих оцінках в інтересах забезпеченні водою потужних водозабірних систем.
Тепер лише наприкінці зими здійснюється невелика відпрацьовка зі зниженням рівня на 1-1,5 метра, але до кінця травня рівень знову підвищується до нормального підпорного.
Такий режим рівня несприятливий для розмноження багатьох видів риб, у першу чергу фітофільних, для яких велике значення має осушення мілководь улітку, відновлення на них рослинного нерестового субстрату з наступним заливанням навесні в нерестовий період.
Таким чином, як для реофільних риб (відсутність річкових умов і припливів), так і для фітофільних – основних у складі промислової іхтіофауни (порівняльна сталість рівня, невелика площа мілководь із глибиною до 2 метрів) умови відтворення запасів у Каховському водосховищі виявилися малосприйнятливими, особливо в останні роки [33.34].
2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Предмет та матеріали досліджень
Предметом дослідження цієї роботи є знаряддя та засоби промислового та любительського рибальства на Каховському водосховищі.
Власні спостереження проводилися в верхній та середній частинах Каховського водосховища протягом 2009 року під час науково-дослідних ловів в весняно-літній період на КСП Інституту рибного господарства УААН, контрольних ловів на КСП іхтіологічної служби Головного державного управління рибоохорони в Запорізькій області, а також під час іхтіологічних спостережень та перевірок органів рибоохорони протягом промислового періоду на рибоприймальних пунктах рибодобувних підприємств, що здійснюють промислове вилучення водних живих ресурсів на Каховському водосховищі (рисунок 2.1). Аналіз наукових джерел проводився з використанням фондів Запорізької обласної Бібліотеки ім. Горького, бібліотеки Інституту рибного господарства УААН, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.
Основна частина роботи виконана на базі Головного державного управління рибоохорони в Запорізькій області у 2006-2007 роках. Під час написання роботи використовувалися наступни матеріали:
- результати власних спостережень;
- дані звітів рибодобувних підприємств про обсяги вилову водних живих ресурсів;
- данні актів перевірки промислового лову інспекторами Головнго державного управління рибоохорони в Запорізькій області;
- результати аналізу документів для реєстрації промислових талонів на здійснення промислового лову у 2009 році.
2.2 Методи дослідження
Іхтіологічні спостереження проводилися систематично впродовж 2009 року. Збір і опрацювання матеріалу проводилися згідно "Методики збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України" (1998 р.) та у відповідності зі стандартними методиками І.Ф. Правдіна, викладеними в "Посібнику з вивчення риб", 1966 [35, 36].
Збір проб в весняно-літній період здійснювався стандартним набором сіток з розміром вічка а=30, 36,40, 50, 60, 70, 75, 80, 90, 100,110, 120 мм. впродовж 30 діб.
Математичне опрацювання даних проводилося на ПК ІВМ з використанням стандартних наборів статистичних програм Місrsоfоt Ехсеl, Word, 2003.
2.2.1 Вивчення видового та розмірного складу промислових уловів
Під час аналізі видового й розмірного складу улову керувалися Методичними рекомендаціями Тюріна [37]. Проби відбиралися в усі промислові сезони й, по можливості, із всіх основних типів знарядь рибальства в кожному сезоні. У всіх випадках аналізувалися промислові улови з найбільш типових у конструктивному відношенні знарядь лову (по довжині, висоті, розмірам вічка, товщині нитки, густоті посадки полотна й т.п.). Більшу частину аналізів у кожному сезоні варто робили в найбільш уловисті періоди, коли виконується основна частина плану по видобутку риби в даному сезоні. Всі дані аналізу записували у спеціальний бланк.
При аналізі промислових уловів з метою встановлення їх дійсного видового й розмірного складу аналіз промислових уловів поширювали на всю рибу, що враховується промисловою статистикою.
2.2.2 Вивчення вікового складу промислових уловів
Матеріал для визначення розмірно-вікового складу уловів риб збирався протягом весни-літа 2007 року на КСП Інституту рибного господарства УААН. Відбиралися проби луски не окремо за статтю не менш ніж у 10 представників кожного розміру певного виду риб. Вік риб визначався відповідно до методики Чугунової [38]. На кожній лускі добре помітні кільця росту. Тому відбирали якісну луску При цьому виконувати певні правила збору. Записати назву риби, місце й час збору, розмір і вага риби. Указати промислову довжину. Визначали також ступінь зрілості полових продуктів.
На підставі таких визначень можна судити, на якому році самці й самки стають статевозрілими, а також про строки їхнього нересту. У більшості риб луску для визначення віку відбирали із середини боку риби, вище або нижче бічної лінії. Вік безчешуйних риб визначали за кістками. Зібрані луски зберігали в сухому місці. При визначенні віку луску промивали у розведеному нашатирному спирті або в простій воді і очищали м'якою щіткою (або між пальцями) від покриваючого їх слизу.[40, 41].
Вік визначали за передньою частиною луски.
Перш ніж приступити до визначення віку рекомендується ретельно ознайомитися з формами луски різних віків риб, зображеними в Атласі Г. Г. Галкіна [39]. Світлі кільця вважаються літніми кільцями, що визначають літній ріст риби, а кільця темні - зони вповільненого росту, що називають зимовими кільцями. Отже, у кожному річному кільці потрібно розрізняти ці дві частини
2.2.3 Дослідження любительського рибальства
З метою визначення стану любительського рибальства дослідження проводили відповідно до "Методичних вказівок з вивчення впливу любительського рибальства на стан рибних запасів внутрішніх водойм", розробленими Науково-дослідним інститутом озерного і річкового господарства модифікованих нами з урахуванням особливостей Каховського водосховища та сучасних технічних можливостей [41]. Для визначення кількості рибалок, обсягу і якісного складу уловів любителів о використовувалось анкетне опитування, та безпосередній облік рибалок і їхніх уловів на водосховищі. Облік риболовів любителів на водоймі здійснювався в будні та вихідні дні не менш ніж один раз на сезон. Одночасно з обліком здійснювався збір інформації з якісного та кількісного складу уловів з заповненням індивідуальної риболовної картки. Для одержання статистично достовірних даних бажано проводився індивідуальний облік уловів в день спостережень не менш ніж у 25 рибалок.
Кількість риби визначається по формулі:
(2.1)де С – кількість риби, що виловлюється, (кг.);
h – середня тривалість завершеної риболовлі (година .);
R – середня інтенсивність лову даного виду (шт/людино-година )
nб – Середнє число рибалок на водосховища (його ділянці ) у будній день;
xб – число будніх днів у місяці;
nв – те ж для вихідного дня;
xв – число вихідних днів у місяці.
2.3 Статистична обробка результатів
Статистичну обробку інформації проводили за загальноприйнятими методиками [55].
Помилка репрезентативності середнього значення розраховувалась за формулою 2.1:
(2.1)де m – помилка репрезентативності;
δ – середньоквадратичне відхилення.
Середньоквадратичне відхилення визначали за формулою 2.3:
(2.3)де V – абсолютне значення признаку (см);
М – серед неарифметичне значення ряду вибірки.
3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Знаряддя та засоби промислового рибальства на Каховському водосховищі та їх ефективність
На Каховському водосховищі у 2008-2009 роках здійснювали промисловий лов 39 рибодобувних підприємств, з них 23 зареєстровані в Запорізькій області, 10 – в Дніпропетровській, 6 – в Херсонській. Таким чином більшість рибодобувних підприємств базується та фактично здійснює промислове вилучення водних живих ресурсів на території Запорізької області – 59 % (Рисунок 3.1).
Рисунок 3.1 – Розподіл рибодобувних підприємств за місцем базування на узбережжі Каховського водосховищі
У порівнянні з 2005 роком кількість рибодобувних підприємств збільшилась на 2 одиниці, по одній в Запорізькій та Дніпропетровській областях.
Як зазначалося вище у 2003 році на Каховському водосховищі в Запорізькій області було зареєстровано 23 рибодобувні підприємства. Склад підприємств за організаційною формою налічує 11 товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних підприємств, 5 приватних підприємців, та 1 товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином лише 12 рибодобувних організацій здійснюють плату за використаний ресурс відповідно до нормативів плати [31], інші сплачують фіксований єдиний податок. В межах Запорізької області на узбережжі Каховського водосховища розташовано 38 рибоприймальних пунктів, що належать 21 рибодобувній організації, тобто в середньому по 1,8 РПП на одну рибодобувну організацію. Кількість РПП, що входять до складу рибодобувних організацій коливається від 1 до 4 (РПП „Рибний”). Ті організації, що не мають власного рибоприймального пункту, а таких організацій було зареєстровано у 2007 році дві, використовували рибоприймальні пункти інших організацій за договором про спільне використання. На Каховському водосховищі основною одиницею рибопромислового флоту є баркас промисловий – дерев’яний човен, що може вмістити до 500 кг. вантажу, в рух приводиться за допомогою підвісного човнового двигуна, екіпаж складає дві-три людини. Промисловий баркас використовується для здійснення основних промислових операцій: встановлення та вибирання, переборки промислових знарядь лову, тощо (рисунок 3.2). Головним поставником промислових баркасів в Запорізькій області є РПП „Рибний”. На інших водосховищах Дніпровського каскаду використовуються для промислового лову також дюральалюмінієві човни, наприклад типу „Прогресс”.