Сучасний стан готельного господарства України регіональний аспект на прикладі Харківського регі (стр. 1 из 7)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Кафедра туризму і готельного господарства
Курсова робота
на тему:
“Сучасний стан готельного господарства України: регіональний аспект (на прикладі ХАРКІВСЬКОГО регіону)”
Виконала
Студентка ІІІ курсу
Мирошник Ганна
ХАРКІВ 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Характеристика регіону
2. Характеристика регіонального ринку готельних послуг
3. Характеристика інших засобів розміщення
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Дана курсова робота присвячена оволодінню методикою формування бази даних засобів розміщення Харківського регіону України та навичками аналізу регіонального ринку готельних послуг, а також вивченню готельних підприємств та їх характеристики, дослідженню статистичної інформації щодо збільшення/зменшення кількості готельних підприємств, баз відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, дитячих таборів. В ній розкрита тема і проблеми зв’язані із розвитком заходів готельного господарства у даному регіоні і деякі можливі варіанти його покращення.
У ході роботи я виконала усі потрібні задачі:
1. Охарактеризувала Харківський регіон.
2. Зробила характеристику регіонального ринку готельних послуг у Харківській області.
3. Охарактеризувала інші засоби розміщення у Харківській області.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ
Ха́рківська о́бласть — область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.
Область розташована на сході України. Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України та з Росією.
Площа — 31,4 тис. кв. км
Населення — 2 760 948 осіб, в тому числі міського 2 208 029 осіб і сільського 552 919 осіб[1].
Густота населення — вище середньої по країні, 96,2 особи на кв. км.
Національний склад населення
(за переписом 2001 р.):
Українців 70,7 %
росіян 29,3 %
євреїв 2,7 %
білорусів 0,5 %
інших 1,2 %
вірменів 0,4 %
азербайджанців 0,2 %
грузинів 0,2 %
Рис.1.1- Карта Харківської області
| Селищні ради Харківської області | |||||
| Назва селищної ради | Район | Кількість селищ міського типу | Кількість сільських населених пунктів | Кількість селищ | Кількість сіл |
| Андріївська селищна рада | Балаклійський район | 1 | |||
| Бабаївська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Безлюдівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Березівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Білоколодязька селищна рада | Вовчанський район | 1 | 2 | 2 | |
| Бірківська селищна рада | Нововодолазький район | 1 | 4 | 4 | |
| Близнюківська селищна рада | Близнюківський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Борівська селищна рада | Борівський район | 1 | 3 | 3 | |
| Будянська селищна рада | Харківський район | 1 | 2 | 2 | |
| Васищівська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Введенська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 4 | 4 | |
| Великобурлуцька селищна рада | Великобурлуцький район | 1 | 15 | 2 | 13 |
| Височанська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Вільчанська селищна рада | Вовчанський район | 1 | |||
| Вільшанська селищна рада | Дергачівський район | 1 | |||
| Гутянська селищна рада | Богодухівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Дворічанська селищна рада | Дворічанський район | 1 | 1 | 1 | |
| Есхарівська селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Зачепилівська селищна рада | Зачепилівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Зідьківська селищна рада | Зміївський район | 1 | 3 | 3 | |
| Золочівська селищна рада | Золочівський район | 1 | 9 | 9 | |
| Кегичівська селищна рада | Кегичівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Ков'язька селищна рада | Валківський район | 1 | 4 | 4 | |
| Козачо-Лопанська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 4 | 1 | 3 |
| Коломацька селищна рада | Коломацький район | 1 | 1 | 1 | |
| Комсомольська селищна рада | Зміївський район | 1 | 2 | 2 | |
| Коротичанська селищна рада | Харківський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Костянтинівська селищна рада | Краснокутський район | 1 | 3 | 3 | |
| Кочетоцька селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Краснокутська селищна рада | Краснокутський район | 1 | 4 | 4 | |
| Краснопавлівська селищна рада | Лозівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Кулиничівська селищна рада | Харківський район | 1 | 13 | 7 | 6 |
| Куп'янськ-Вузлова селищна рада | Куп'янськ | 1 | |||
| Малинівська селищна рада | Чугуївський район | 1 | |||
| Малоданилівська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 4 | 4 | |
| Манченківська селищна рада | Харківський район | 1 | 9 | 5 | 4 |
| Нововодолазька селищна рада | Нововодолазький район | 1 | 1 | 1 | |
| Новопокровська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 1 | 1 | |
| Орільська селищна рада | Лозівський район | 1 | 7 | 7 | |
| Панютинська селищна рада | Лозова | 1 | 1 | 1 | |
| Пересічнянська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Печенізька селищна рада | Печенізький район | 1 | 3 | 3 | |
| Пісочинська селищна рада | Харківський район | 1 | 3 | 1 | 2 |
| Покотилівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Приколотненська селищна рада | Великобурлуцький район | 1 | 1 | 1 | |
| Прудянська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Роганська селищна рада | Харківський район | 1 | 1 | 1 | |
| Савинська селищна рада | Балаклійський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Сахновщинська селищна рада | Сахновщинський район | 1 | 3 | 3 | |
| Слатинська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 1 | 1 | |
| Солоницівська селищна рада | Дергачівський район | 1 | 3 | 3 | |
| Старомерчицька селищна рада | Валківський район | 1 | 5 | 2 | 3 |
| Старосалтівська селищна рада | Вовчанський район | 1 | 3 | 3 | |
| Утківська селищна рада | Харківський район | 1 | 4 | 4 | |
| Хорошівська селищна рада | Харківський район | 1 | |||
| Чапаєвська селищна рада | Кегичівський район | 1 | 2 | 2 | |
| Червонодонецька селищна рада | Балаклійський район | 1 | 4 | 4 | |
| Чкаловська селищна рада | Чугуївський район | 1 | 4 | 1 | 3 |
| Шарівська селищна рада | Богодухівський район | 1 | 2 | 1 | 1 |
| Шевченківська селищна рада | Шевченківський район | 1 | 8 | 8 | |
Рис.1.2- Схематична Карта Харківської області
Соціально-економічні ресурси
Потужні промислові підприємства у Балаклії (виробництво цементу та будівельних матеріалів),у м.Первомайський (хімічна промисловість), Ізюмі (приладобудування, оптика), Змієві (виробництво електроенергії), Лозовій, Куп'янську, Чугуєві (машинобудування та металообробка).
Розвинена переробна та харчова промисловість, які орієнтовані на місцеве сільське господарство.
Головні сільськогосподарські культури: кукурудза, соняшник, пшениця, кормові трави, цукровий буряк, ячмінь та ін. Розвинене садівництво (вишні, груші, суниці, сливи, яблука тощо).
В області функціонує потужна транспортна мережа. Найбільші залізничні станції — Ізюм, Куп'янськ, Люботин, Лозова. Важливі міжнародні автотраси у Донбас, на Київ, Москву, Сімферополь.
Рівень газифікації Харківської області (на середину 2009 року) - 68,8%, міст та селищ – 80,8%, сіл – 51,9%.[4]
Корисні копалини
Значні поклади природного газу (Шебелинка, Красноград), вапняку, крейди, інших корисних копалин.
За попередніми оцінками, запаси газу в межах відомих родовищ у на Харківщині становлять 75 мільярдів кубічних метрів. А перспективні прогнозні запаси газових ресурсів сягають 800 мільярдів. Харківщина була і залишається до 2010 року головним газовидобувним регіоном України. її перспективні запаси оцінено 8 мільйонами 100 тисячами тонн.
Історико-культурні ресурси
В області багато слідів поселень людей за останні 10000 років, наприклад, у Богодухівському, Борівському, Валківському, Коломацькому, Краснокутському, Ізюмському районах. Зустрічаються сліди скіфів, хозарів (салтівська культура), сарматів і печенігів (навіть є населений пункт з такою назвою — Печеніги). З історією слов'ян та Київської Русі пов'язують матеріали розкопок на Удах поблизу Харкова. У 1111 році у районі Ізюму київський князь Володимир Мономах воював з половцями. Через 70 років князь Ігор зупиняється у районі гори Кременець в Ізюмі, де тоді був умовний кордон Київської Русі. Ця подія відбита епізодом у літописі «Слово о полку Ігореві» («О, Русская земле, ти уже за спиною…»). Татаро-монголи, що зруйнували ці землі у середині XIII сторіччя, довгий час не дозволяли орати «Дике поле». У 1596 році південніше Ізюму була заснована перша російська фортеця — Цареборисів. Зберігся меморіальний камінь масою у кілька тонн, який позначив закладення фортеці у 1596—1612 роках. Освоєння у другій половині XVII сторіччя району, що дістав назву «Слобідська Україна», представлене назвами багатьох населених пунктів: Балаклія, Васищеве, Ізюм, Куп'янськ, Чугуїв та десятками інших. Після 1654 року сюди переселялись з Західної та Північної України цілими селами, іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Вільшана, Золочів та ін.). Склався оригінальний адміністративний устрій — поділ на полки (Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу від оборонних споруд росли села і міста. На заході області у 1708—1709 роках пройшли військові дії шведських і російських військ, що передували Полтавській битві. У першій половині XVIII сторіччя були споруджені на півдні області у районі Балаклії, Лозової, Первомайського потужні земельні укріплення — Українська оборонна лінія. Залишки фортець і валів цієї лінії збереглись у Краснограді та інших місцях.