«Золота Маска» - один з найпрестижніших російських театральних фестивалів, що пропонує своїм глядачам можливість пильного погляду на театральний процес в країні, достатньо адекватно відображає стан театрального життя Росії. Унікальність фестивалю в тому, що на нім представлені всі види театрального мистецтва: опера, балет, оперета, мюзикл, драма, театр ляльок, сучасний танець.
Для подолання інформаційного вакууму в театральній сфері Асоціацією «Золота Маска» і СТД РФ була сформована інформаційна база даних “TEATRIUM”, до якої увійшли різноманітні відомості про театральний процес Росії і інших країн. База, що розробляється, включає інформацію про всі російські театри, їх історію, постановки і прем'єри, творчі склади, технічні можливості, архітектуру будівель, про нові театральні проекти, а також бази по акторах, режисерах, персоналіях. Нічого подібного цій базі в Росії до теперішнього часу не існувало.
Могутня культурна і соціальна домінанта «Золотої Маски», ставший вже національним символом, з успіхом демонструє головний закон побудови бренду : перетворення віртуальних нематеріальних цінностей на реальний дохід, в капіталізовану вартість.
Мета маркетингу і реклами полягає не тільки в залученні глядача, але головне - в утриманні його в орбіті художнього проекту. Це загальне прагнення всіх співробітників асоціації, організації, фестивальної команди по пошуку потенційних глядачів і підтримка з ними взаємин настільки довго, наскільки вони залишатимуться взаємовигідними. Це прагнення лежить в основі маркетингу взаємин з глядачами, як із споживачами особливого виду продукту видовищної сфери мистецтв – театрального спектаклю.
Поняття event marketing прийшло до нас із заходу не так давно, але вже достатньо міцно зміцнилося в лексичному мінімумі російських маркетологів. У перекладі з англійської мови воно означає «подієвий маркетинг» і є відносно новою маркетинговою стратегією, заснованою на клиентоориентированном підході.
Ділові заходи (trade events) розраховані на партнерів, клієнтів, ділерів і дистриб'юторів. До цієї групи входять конференції, презентації, прийоми, семінари, форуми, конгреси, саміти, pr-акции, спеціальні заходи на виставках-ярмарках, креативный промоуш і так далі Метою організації подібних заходів є представлення товару або послуги, наочна демонстрація їх достоїнств. Також заходи цієї категорії часто організовуються з метою презентації нових послуг, обміну досвідом, пошуку нових стратегічних партнерів і так далі
Всілякі фестивалі, концерти, шоу, масові заходи, road-show (рекламні тури), pr-акции. В цілому, спеціальні заходи (special events) - це комплекс заходів і подій, що благотворно впливають на імідж компанії або торгової марки. В більшості своїй special event проводяться ради представників ЗМІ, тобто розраховані на журналістів і відповідні публікації після заходу, також до цієї категорії можна віднести добродійні та інші соціальні акції, спонсорство великих заходів, після яких також характерний вихід інформаційних матеріалів в ЗМІ.
З появою електронних носіїв інформації та мережі інтернет видавнича справа відкрила нову сторінку свого існування. Мережеві електронні видання від самого початку мали ряд переваг над паперовими, що спричинило їх стрімкий розвиток. Уже в 1996 році кількість різноманітних газет та журналів в глобальній мережі перевищило 1000 назв. [[23], с.30]. І це статистика лише тих офіційних видань, що мали свою власну редакцію та працівників. Насправді кількість електронних видань була набагато більшою, оскільки кожен загальнодоступний сайт, що містив у собі інформацію – був електронним виданням. Стрімкому росту цього виду видавничої продукції сприяли: відсутність процесу тиражування; автоматична доставка видання до користувача у будь-яке місце на планеті засобами інтернету; легкий доступ користувачів до архіву видання; інтегровані системи пошуку потрібної інформації; можливість розміщення мультимедії. Окрім об’єктивних технологічних переваг, у розвитку цього нового виду видань багато відігравало суб’єктивне поняття престижу. Кожне поважаюче себе видавництво хотіло мати своє представництво в інтернеті. Спочатку таке бажання завжди перебувати на вістрі технологічного розвитку приносило значні збитки. Наприклад, американська газета “Washington Post” в середині 1996 року створює власний сайт – washingtonpost.com. Для утримання цього мережевого ресурсу були найняті 220 додаткових співробітників та взята в аренду окрема будівля. Збитки від утримання інтернет версії газети становили близько 70 мільйонів доларів у рік. Це без урахування збитків у продажі самої газети, оскільки частина користувачів електронного сайту просто відмовилися від підписки на друковане видання. Однак керівництво газети пішло на цей ризикований крок в 1996 році і тепер washingtonpost.com – одне з найпопулярніших електронних видань, що приносить прибуток. Сайтами цього видавництва користуються до 16 мільйонів користувачів в місяць [[24]].
Найпростіша метода отримання прибутку в інтернеті – реклама. Від видавця необхідно лише забезпечити популярність видання. Якщо сайт будуть відвідувати більше тисячі читачів, рекламодавці погодяться оплачувати місце для свого банера, або статтю в стилі product placement. Зараз існує безліч товарів, що спрямовують свої рекламні компанії в інтернет. Останні дослідження в Польщі довели ефективність інтернет реклами. Була запущена реклама неіснуючого безалкогольного напою Pomelo. Згодом провели соціологічне дослідження, опитавши 5 тисяч респондентів на вулицях, щодо цього напою.
Pomelo отримав 11 місце серед інших відомих брендів. 70% були впевненні, що довідалися про напій з телевізійної реклами, а 2 % сказали, що навіть пили його [[25]]. Сучасна масова культура, по перевазі, визуальна, що, на думку дослідників, пов'язано з більшою доступністю для сприйняття візуальної мови в порівнянні з вербальною. Непрямим підтвердженням феномена візуалізації культури є сам факт успішного розвитку графічного (візуального за своєю суттю) дизайну. Якщо візуальні явища (візуальна реальність) – це все те, що може бути носієм інформації сприйманою неозброєним поглядом, то феномен візуалізації культури – це естетичне відтворення дійсності в зручній для зорового сприйняття формі. Візуальні форми складаються з візуального матеріалу, тобто сукупності технічних, виразних засобів і їх значень. Можна виділити наступні чинники візуалізації культури: Техніка, технології. Розвиток фототехніки, комп'ютерних технологій і т.п. дозволяє створювати достовірні зображення з мінімальним ступенем умовності. При цьому прагнення до максимальної точності зображення нерідко приводить до створення гіпертрофованої реальності, що помітно відрізняється від відтворної, що є живильним грунтом для реклами. У ряді технологій особливе місце належить плагіату, який розглядається окремими дослідниками в якості допустимого і прийнятного способу створення як текстів, так і зображень. Проектні підходи, що реалізовуються в графічному дизайні (при створенні візуальної реклами), такі, як запозичення, цитування. Споживча система за допомогою графічного дизайну забезпечує візуальний характер об'єктів за рахунок постійного оновлення зовні сприйманого образу товарів (послуг), який привертає увагу споживача, впливаючи на їх емоційно-плотську сферу. Значущою виявляється не стільки якість функціональність самої речі, скільки створене рекламованим чином
враження художності, добротності, престижності. Мобільність сучасної людини, його потреба у отриманні інформації «на ходу», з мінімальними витратами часу – все це вимагає візуалізації інформації.