Смекни!
smekni.com

Основы дизайна 10 класс профиль (стр. 2 из 7)

Собор Святого Петра Basilica di San Pietro

7


Трипільська кераміка Золота пектораль.

Скіфи

Золота чаша. Скіфи

Культурні пам’ятки бронзового віку, речі з кіммерійських та скіфських поселень і поховань свідчать про надзвичайно

високу культуру художньої обробки металу (бронза, золото, срібло, залізо), каменю, дерева, шкіри, тканин.

8

Характерні ознаки творців

(дизайнерів) сивої давнини і сучасності

Синтезуючі складові дизайнерського мислення

Характеристика синтезуючих складових дизайнерського мислення

Евристичне мислення

нестандартне цікаве бачення, вміти відмовлятися від стереотипів

Художньообразне мислення

розвиток відчуттів, чуттєвих асоціацій, чуттєвої логіки (інтуїції)

Раціональнологічне мислення

вміння робити економічно, доцільно, методично, послідовно

Аналітичне мислення

вміння збирати інформацію, аналізувати, робити об’єктивні висновки узагальнення

ПРОТОДИЗАЙН НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Археологічні знахідки місця перебування первісних людей на території нашої Батьківщини свідчать, що вони вміло добирали з дерева, каменю, кісток знаряддя для праці (обробка дерева, каменю, шкіри, кісток), для рибальства. Виготовляли зброю для полювання, самозахисту. Використовували саме те, що найкраще відповідало за формою, розмірами, вагою – точності, силі та темпу дії. Враховуючи, що цей відбір відбувався згідно з особистими фізичними даними й уподобаннями, скажемо: тодішні речі відповідали функціонально, ергономічно та естетично своєму призначенню. Тобто, на підсвідомому рівні первісна людина діяла як дизайнер. З часом, надаючи кожному предмету своє рідного, символічного значення у життєдіяльності людини, прадавні майстри прикрашали їх відповідними візерунками, знаками і символами.

Трипільська цивілізація на теренах нашої землі в 6-3 тисячоліттях до н. е. – одне з найбільш яскравих культурних явищ в історії первісного суспільства всієї Європи. В той час розбудовуються міста площею 100-450 га, де число мешканців доходило до 10-14 тис. осіб (Майданець, Талянки).

Забудова міст. Знайдені керамічні предмети побуту їх оздоблення із зображенням сонця, місяця, звірів, людини, птахів, рослин розкривають


Об’єкти протодизайну на території України


космогонічну сутність буття, де все знаходиться у єдності, гармонії, циклічному русі.

Будівництво, розвиток ремесел (кераміка, ткацтво, обробка деревини, каменю, кісток, шкіри), скотарство, землеробство, вирощування, збір, обробка та збереження зернових (жито, пшениця, горох тощо) зумовили створення досконаліших знарядь праці, одягу, зброї для полювання і захисту, побутові речі.

Вадим МИЦИК

9

ВИТОКИ СУЧАСНОЇ ПРОЕКТНО-ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Руська будівельна школа


Десятинна церква в 19 ст.

Фундамент Десятинної церкви

Джерело: П.А. Раппопорт, Зодчество Древней Руси, Издательство «Наука», Ленинградское отделение, Л., 1986

Софія Київська

Реконструкція початкового вигляду

В 1036 році Ярослав Мудрий отримав перемогу над печенігами, що стало фактичним звільненням Русі від їх набігів.

На згадку про перемогу над печенігами князь заклав знаменитий собор Святої Софії у Києві. Для розпису храму були викликані художники з Константинополя

10

Церква Спаса на Берестові

Церква, розташована безпосередньо на півночі від Киево-Печерскої лаври. Не дивлячись на те, що вона знаходиться поза стінами лаври, Церква Спаса на Берестові вважається частиною всього історичного комплексу, що відноситься до Всесвітньої спадщини

Берестове було приміською резиденцією київського князя Владимира Великого (помер в 1015 році), а також деяких його нащадків, включаючи Всеволода Ярославовича і Владимира Мономаха. Більшість істориків відносить початок споруди Церкви Спаса на Берестові до періоду правління Володимира Мономаха (1113—1125), на користь чого свідчать багато відповідностей з храмами в Переяславі, побудованими Володимиром Мономахом на початку XII століття

Києво-Печерська Лавра

Розфарбована (літографічна) листівка з видом Лаври XIX століття

Один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 р. при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча.

Ярослав Мудрий.

Покровитель наук і мистецтв в Київській Русі

Памятник Ярославу

«Ярослав Мудрий», Мудрому в Києві, 1941, Микола біля Золотих Воріт.

Костянтинович Реріх Автор: І. Кавалерідзе

Київська Русь за часи Ярослава Мудрого

Об’єднання слов’янських племен у державу Київська Русь, яка стала однією з найбільших і могутніших у середньовічній Європі, сприяло подальшому розквіту різних мистецтв, ремесел, будівництва. Був написаний збірник законів про містобудування «Кормча книга» 13 ст., за яким заборонялось будувати міста скупчено та монотонно.

Уперше в Києві побудована спочатку дерев’яна, а потім із каменю Десятинна церква, Софія Київська, Спаса на Берестові та інші, які на багато віків стали зразками для забудови храмових споруд у північно-східній Європі.

На Печерських пагорбах міста Києва засновуються школи: будівельна, іконописна, книгописання (де знаходилось більше 900 томів різних книг), там працював славетно відомий Нестор-літописець. В той час були написані: «Остромирове євангеліє» 1057 р., «Юрієве євангеліє» 1128 р., «Добрилове євангеліє» 1164 р. які стали зразками художньо-графічної культури.

Навчання мистецтву відбувалося безпосередньо під наглядом майстра, таким чином проводилися природня діагностика і відбір обдарованих учнів виконувати вправно і майстерно ту чи іншу мистецьку чи ремісничу роботу. Найчастіше – саме діти навчалися у своїх батьків і були продовжувачами їхньої справи. Тогочасні протодизайнерські твори (художні вироби з металу, кераміки, скла, дерева, шкіри, тканин) свідчать про самобутню художню культуру нашого народу, який не втрачав духовних зв’язків з минулими тисячоліттями.

11


Цеховий етап у протодизайні. Протягом 14-16 ст. розширення торговельних і культурних зв’язків між багатьма країнами Азії та Європи сприяло бурхливому розвитку різних ремесел, з’являється цехова організація ремісничого виробництва. Конструктивна досконалість, художня довершеність форм і вишуканість їх оздоблення сприяє зародженню мебл евого мистецтва яке виділяється у самостійне ремесло.

У 16 – 18 ст. в українській архітектурі, меблевому мистецтві, у виробництві посуду зароджується художній стиль «бароко», притаманними рисами якого були – багатство форм, особлива виразність у застосуванні різних матеріалів при декоруванні архітектурних споруд, інтер’єру, меблів, посуду.

У сільській місцевості розвивається і зберігається традиційне народне мистецтво. Утворюються місцеві центри ремісничих виробів, де переважає та чи інша спеціалізація. Інтер’єр традиційного житла стає більш функціональним. В одній кімнаті можуть розташовуватися: зона для роботи, для праці, для приготування та прийняття їжі, зона для відпочинку та зона домашнього храму «Червоний кут», який є домінуючим і організуючим у життєдіяльності людини.

У першій половині 19 ст. меблі, предмети культурно-побутового призначення не рідко створюються спільними зусиллями архітекторів, художників, інженерів (синтез образу і функції). Зовнішній вигляд виробу, його тектонічна виразність має відбиток технології виробництва. Цей період характеризується початком промислового виробництва товарів широкого вжитку та проникнення естетичних принципів у їх створенні.

12

Реконструкція традиційного вбранства української хати

Фортеця м.Камянець-Подільськ

Столик. Українське бароко