Розробка лінії по виробництву рослинної олії (стр. 6 из 9)
В останні роки на олійницях широко використання отримали сепаратори типу ЗСМ (ЗСМ-50, ЗСМ-100), подібні за конструкцією, так, як сепаратор ЗСМ-100 є подвійний сепаратор ЗСМ-50. [1]
Сепаратор складається з наступних основних вузлів: станини, електродвигуна, приводу поливальника, дох ситових кузовів, ексцентрикового поливальника, приймального сита, каналу першої продувки, Дані по матеріальному розрахунку при очищенні соняшника від сторонніх домішок приведені в табл. 4.1.
приймальної коробки та патрубка, осадових камер, очисників сит та каналу другої продувки.
Але на ці сепаратори особливої уваги звертати не будемо, тому, що вони мають велику продуктивність 480 та 960 тон/добу відповідно. Для умов господарства більш раціонально буде використовувати такий сепаратор, як ПДП-10 бо він є більш простішим за конструкцією, а також має меншу продуктивність – 150 тон/добу, крім того, що він розділяє насіння за розмірами, аеродинамічними властивостями, він також розділяє і по магнітним властивостям, що позбавить від додаткових витрат на встановлення електромагнітного сепаратору.
Схема сепаратору ПДП-10 приведена на рис. 4.1.
Сепаратор ПДП-10 складається зі станини 1, подвійного ситового кузову 2 з горизонтальними рядами сит в кожній половині та загальними лотками для відносів, аспіраційної камери 3 з приймальною коробкою, аспіраційної камери 4 з магнітним пристроєм, вентиляторів 6, ексцентрикового вала 7, приведеного в рух від електродвигуна 8. для очищення сит машина обладнана щітковим механізмом з приводом. Ситовий кузов підвішений до станини на чотирьох пружних підвіска, розташованих під кутом 7о до вертикалі. Сита розміщені під кутом.
Рис. 4.1. Схема сепаратора ПДП-10
Принцип дії сепаратора наступний. Насіння потрапляє в приймальні коробки 13 сепаратора. Завантажувальні клапани 14 під дією ваги насіння відкриваються, і насіння рівномірним потоком падає в канал першої продувки. Повітря пронизує насіння та відносить з нього легкі домішки. Домішки, що відокремлюються осідають в першій половині аспіраційної камери 3 та падають в коливальний похилий лоток 15, котрий виводить їх на зовні. Повітря звільнене від крупних домішок, з камери по повітропроводу потрапляє в вентилятор першої продувки і з нього направляється в фільтр чи циклон. На підситку 9 сходом відбираються крупні домішки з насіння, а проходом – насіння, що направляється далі на розвантажувальні сита 11, з яких сходом іде більш крупніше насіння. Проходом насіння потрапляє на підсівні сита 12. Схід з розвантажувальних сит, представляє собою крупне насіння, виводиться з сепаратора окремо від дрібного. Підсівне сито відділяє від насіння дрібні домішки, мінеральні домішки, котрі збираються на піддоні кузова та виводяться з нього по лотку.
Очищене насіння, переборовши опір випускного клапана 16, потрапляє до каналу другої продувки, звідки легкі домішки, котрі відносяться з насіння повітряним потоком, осідають в другій половині аспіраційної камери 3, а повітря подається у вентилятор звідки в пилезбірник. Потік очищеного насіння проходить через них, звільнюючись від металомагнітних домішок, котрі знімаються та відводяться на зовні. Очищене насіння після цього подають в канал 17 та виводиться з сепаратора. [1]
Технічна характеристика сепаратора ПДП-10
Продуктивність добова, т/добу 150
Продуктивність змінна, т/зміну 50
Кількість електродвигунів, шт. 1
Потужність електродвигуна, кВт 4,5
За даними табл. 4.1 визначаємо необхідну кількість сепараторів для очищення насіння, за формулою:
шт., (4.2)де, пнеоч.н – кількість насіння яке подається на очистку. пнеоч.н=9561 кг.
QC – продуктивність сепаратора, змінна. QC=50000 кг/зміну.
Звідки,
Отже, приймаємо один сепаратор марки ПДП-10.
4.2.2 Обладнання для сушки насіння соняшника
Обладнання для сушки підбирати не будемо, так як на переробку соняшник доставляється з оптимальною вологістю, а при необхідності сушка його проводиться на сушилах які встановлені на території центрального складу господарства, де проводиться сушка не тільки насіння соняшника, а і всіх зернових культур, що вирощуються в господарстві.
4.2.3 Обладнання для обрушування насіння
Для обрушування насіння соняшника використовують різні машини, а саме насіннєрушки типу МНР, відцентрові насіннєрушки А1-МРЦ, та дискові лущильники.
На дискові лущильники уваги звертати не будемо так, як вони більше підходять для обрушування хлопкового насіння. А серед насіннєрушок МНР та А1-МРЦ більш вдалою для технологічної лінії, що проектується є насіннєрушка типу МНР, тому, що вона має продуктивність 50 т/добу, ще одним недоліком відцентрової насіннєрушки є велика потужність електродвигуна, яка складає 28 кВт, а потужність електродвигуна в МНР – 5,1 кВт. [1]
Схема насіннєрушки типу МНР Приведена на рис. 4.2.
Розглянемо будову та принцип дії насіннєрушки типу МНР. Бічева насіннєрушка складається з чотирьох основних вузлів: живильного пристрою, бічевого барабану, деки та корпуса.
До складу живильного пристрою входять: живильний бункер 4, рифлений валик 3 та регулювальна заслінка 2.
Конструкція бичевого барабану представляє собою вал з закріпленими на ньому трьома дисками 10 зі ступицями та 16 стійками 5 бичів. Жорсткість дисків забезпечується привареними з обох боків ребрами 7. на зовнішній кромці кожного диску приварено 16 пар уголків 6 під кутом 55о до вісі. До цих уголків болтами прикріплені 16 пар бичів 8. бичі виготовлені з полосової сталі товщиною 12 – 12 мм. Бічевий барабан встановлений в машині горизонтально в підшипниках і обертається з частотою 550– 630 об/хв.
Биче вий барабан зовні з боку на дузі 110о окружений хвилястою поверхнею, яка називається декою 1.
Бічева насіннєрушка працює наступним чином. Насіння потрапляє в живильний бункер де валиком рівномірно розподіляється по ширині робочої зони. Потік насіння, котрий регулюється заслінкою, потрапляє на похилу площину в живильному бункері і далі потрапляє на бичі барабана що обертається.
При достатній швидкості обертання бічевого барабана 23 – 27 м/с, сила удару бичів об насіння забезпечує їх обрушення. Так як окремі насінини відрізняються між собою властивостями, а саме міцністю, то для деякої частини насіння сила удару недостатня для обрушування, а для решти насіння вона занадто велика, що проходить не тільки руйнування шпор лузги, але і руйнування ядра.
Після удару бичами утворюється рушанка (суміш ядер, лузги, цілого насіння та січки ядра) відкидається на деку багаторазово, із-за пружності насіння при ударі. Таким чином рушанка б’ється об деку, і при цьому проходить обрушування цілого насіння та руйнування ядер. Частини рушанки, відскакують після удару від деки, потрапляють знову на бичі бічевого барабану що обертається. Далі цей процес повторюється багаторазово. [1]
За даними табл. 4.2 підраховуємо необхідну кількість насіннєрушок за формулою:
, шт. (4.3)де, пнеобр – кількість насіння, що подається на обрушування. пнеобр=8701 кг.
QНР – змінна продуктивність насіннєрушки. QНР=20000 кг/зміну.
Рис. 4.2. Схема насіннєрушки МНР
Звідки,
Отже, приймаємо одну насіннєрушку МНР.
Технічна характеристика насіннєрушки МНР
Продуктивність добова, т/добу 50 – 60
Продуктивність змінна, т/зміну 20
Потужність, кВт 5,1
Маса, кг 1380
4.2.4 Машини для розділу рушанки
Призначення технологічної операції розділу рушанки є отримання самостійних технологічних потоків:
- лузги, відділення якої як відходу виробництва пов’язане зі зниженням втрат олії;
- ядра, яке потрібне в подальшому процесі переробки з метою видалення олії;
- недоруша, що направляється на додаткове обрушування.
В наш час отримали розповсюдження два типи машин:
– машини, що розподіляють рушанку по розмірам на решетах, а потім в повітряному потоці по аеродинамічним властивостям (аспіраційні насіннєвійки використовуються при розділі рушанки насіння соняшника);
– машини, що розділяють рушанку на решетах з різним рухом (підвісні струшувачі та біттер-сепаратори – при розділі рушанки насіння хлопчатника).
Судячи з вище сказаного можна зробити висновок, що оптимальним варіантом буде аспіраційна насіннєвійка М2С-50.
Схема аспіраційної насіннєвійки М2С-50 зображена на рис. 4.3.
Вона складається з двох машин: розсіву 7 та війки 25, розташованих одна під одною та з’єднаними між собою гнучкими рукавами 11.
Розсів представляє собою дерев’яний короб 5, на похило розміщених (під кутом 3 – 5о) направляючих якого знаходиться три ряди рухомих решет 10. короб розділений на дві половини поздовжньою вертикальною перегородкою і відповідно на кожному ряді по дві одинакові видвижні решета. Під кожним решетом розташовані піддони 4 з різними кришками для збору та транспортування частин, що пройшли через решета.
Розсів підвішують на чотирьох тросах 8 до сталевої рами над війкою. Зверху розсіву встановлена приймальна коробка 6 з гнучким рукавом для подачі рушанки, а знизу розсіву з протилежної сторони кріпляться 6 гнучких рукавів для передачі отриманих в розсіві фракцій в канали аспіраційної війки.