Смекни!
smekni.com

Розробка стратегії розвитку підприємства в пореформений період (стр. 9 из 20)

Великий вплив на результати господарської діяльності оказує рівень інтенсифікації виробництва. Як відомо, розширене відтворення в сільському господарстві може здійснюватись екстенсивним та інтенсивним шляхом. Якщо збільшення виробництва досягається за рахунок розширення посівних площ та поголів’я тварин, то таку форму розширеного відтворення називають екстенсивною. Якщо ж розвиток виробництва відбувається шляхом поліпшення якості ґрунту, додаткового вкладення засобів на одну і ту же площу і тим самим досягається підвищення врожайності культур і продуктивності худоби, то такий шлях збільшення виробництва продукції називається інтенсивним. Інтенсифікація є головним напрямом розвитку сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі. Постійний ріст інвестицій на розвиток більш сучасних засобів виробництва, більш кваліфікованої праці в розрахунку на одиницю земельної площі повинні забезпечити основну долю приросту виробництва валової продукції.

До показників, які характеризують рівень інтенсифікації в господарстві належать: сума вартості основних виробничих фондів і поточних виробничих витрат з розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь; затрати живої праці з розрахунку на гектар земельної площі або голову худоби. Для характеристики рівня інтенсивності сільського господарства використовують такі натуральні показники: кількість енергетичних потужностей, спожитої електроенергії на виробничі потреби з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь; кількість мінеральних та органічних добрив, обсяг тракторних робіт на 1 га ріллі; площа меліорованих земель тощо. Таким чином, рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва розглянемо в таблиці 2.11.

Аналіз показників рівня інтенсифікації господарства показав, що:

- у 2004 році по відношенню до 2000 р. на 72,2% зменшилась вартість виробничих фондів, яка припадає на 100 га сільськогосподарських угідь. Виробничі витрати при цьому зросли на 1,2%;

- внаслідок зменшення енергетичних потужностей в 2 рази на кожні 100 га с.-г. угідь скоротилися витрати електроенергії – на 47,3%, поголів’я продуктивних тварин – на 53,4%, обсяг механізованих робіт – на 6,5%;

- скоротилися обсяги внесення органічних та мінеральних добрив на 1 га ріллі, а також знизилися витрати праці як в рослинництві, так і в тваринництві на 27,8% та на 44,7% відповідно.

Таблиця 2.11

Рівень інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2004 у % до 2000
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн. 226,9 223,8 96,4 64,2 63,1 27,8
- виробничих витрат, т. грн. 50,2 73,1 64,7 30,5 50,8 101,2
- затрат праці, тис.люд.-год. 6,3 5,8 4,5 2,3 3,1 49,2
- вартості добрив, грн. 2,77 2,98 3,41 2,11 1,31 47,3
- енергетичних потужностей, к.с. 490,4 421,1 214,3 214,3 207,8 42,4
- витрат електроенергії на виробничі потреби,тис. кВт×год. 24 21 22 17,1 15,06 62,7
- поголів’я продуктивних тварин, ум. гол. 30 30 29 25 14 46,6
Обсяг механізованих робіт на 1 га ріллі, ум.ет.га 9,3 9,1 9,2 8,9 8,7 93,5
Внесено добрив на 1 гаріллі:
- органічних, т 0,16 0,21 0,24 0,19 0,13 81,2
- мінеральних, у д.р. 0,13 0,11 0,17 0,14 0,1 76,9
Витрати праці в рослинництві на 1 га ріллі, люд.-год. 46,4 41,1 33,4 19,7 33,5 72,2
Витрати праці в тваринництві на 1 умовну голову, люд.-год. 2196,7 2433,3 2137,9 1040 1214,3 55,3

Основні результативні показники інтенсифікації сільського господарства – це врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність окремих видів тварин, вартість валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь.

Якщо розглянути таблицю 2.12 ми побачимо, що результати інтенсифікації виробництва в господарстві в 2004 році порівняно з 2000 роком значно знижується, по деяким показникам понад як в два рази. Це пояснюється не лише зниженням рівня інтенсифікації, але і в цілому несприятливими природно - кліматичними умовами року.

Таблиця 2.12

Результати інтенсифікації

Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2004 у % до 2000
Урожайність, ц/га:
- зернових культур 13,0 24,7 24,7 21,5 13,9 106,9
- соняшнику 10,18 5,83 7,2 15,6 7,45 73,2
- плоди 69,8 108,2 93,0 66,5 98,6 141,27
Середньорічний надій молока від однієї корови, кг 1877 1447 1660 1630 283 15,1
Середньодобовий приріст молодняку ВРХ, г 203 246 321 242 60,2 29,6
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц:
- молока 21,3 7,5 8,3 11,4 10,1 47,4
- м’яса 16,9 3,6 1,4 1,3 1,1 6,5
Вироблено на 100 га ріллі, ц:
- зерна 475,9 1152,2 960,6 84,4 699,0 146,9
- насіння соняшнику 235,4 85,7 158,3 341,3 249,1 105,8

Економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства характеризують такі показники: продуктивність праці, фондовіддача, окупність виробничих витрат, розмір валового, чистого доходу і прибутку на 1 га земельної площі, окупність додаткових витрат. Проведемо аналіз показників економічної ефективності інтенсифікації, використовуючи дані таблиці 2.13.

Оскільки в 2004 році знижується рівень валового доходу, то показники одержання на 100 га сільськогосподарських угідь, 100 грн. виробничих фондів, а також на 100 грн. виробничих витрат мають тенденцію до зниження. Лише на одного середньорічного працівника ці показники зростають, що пояснюється різким скороченням персоналу підприємства.

Таблиця 2.13

Ефективність інтенсифікації

Показники 2000 2001 2002 2003 2004 2004 у %до 2000
Одержано валової продукції:
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. 0,50 0,53 0,48 0,37 0,61 122,0
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. 22,2 23,6 50,0 57,9 96,9 436,5
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. 100,2 72,2 74,4 122,1 120,6 120,4
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн. 17,2 15,7 14,9 13,1 22,1 128,5
Одержано валового доходу:
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. -0,22 -0,20 -0,17 0,07 0,11 -
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. -9,6 -9,1 -17,1 10,5 16,6 -
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. -43,2 -27,8 -25,5 22,1 20,6 -
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн. -7,4 -6,1 -5,1 2,4 3,8 -
Одержано прибутку (збитку):
- на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. -0,1 -0,01 -0,3 -0,3 +0,2 -
- на 100 грн. виробничих фондів, тис. грн. -3,8 -0,4 -28,0 -44,0 +23 -
- на 100 грн. виробничих витрат, тис. грн. -17,3 -1,3 -41,6 -92,8 +28,4 -
- на 1 середньорічного працівника, тис. грн. -2,9 -0,3 -8,3 -9,9 +5,2 -

Проте слід зазначити, що розміри валової продукції збільшились при цьому наступним чином:

- на 1 га сільськогосподарських угідь - на 22%;

- на 100 грн. виробничих фондів - на 336,5%;

- на 100 грн. виробничих витрат та середньорічного працівника - на 20,4% та 28,5% відповідно.

Внаслідок зростання отриманого збитку, збільшується збитковість земельних угідь, виробничих фондів, а також виробничих витрат. Валовий доход, який є прибутковим лише на протязі двох останніх років, має тенденцію до збільшення. А прибуток господарство отримує лише в 2004 році.

2.3 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Для отримання загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства можна порівняти зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства [виручкою від реалізації продукції (робіт і послуг), прибутком від реалізації]. Для цього розраховується коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:

КВБ = [(ВБ ср1 – ВБ сро)/ ВБ сро]×100,

де КВБ – коефіцієнт зміни валюти балансу;

ВБср1 та ВБсро – середня величина підсумку балансу за звітний і попередній періоди відповідно.

Середня величина підсумку балансу за звітний період розраховується як сума валют балансу на початок і кінець даного періоду, поділена на число 2. Аналогічно розраховується середня величина підсумку балансу за попередній період. Знайдемо вищезгадані коефіцієнти за аналізує мий період:

КВБ(2001) = (8942,7 – 9306,4)/9306,4×100 = -3,9;

КВБ(2002) = (6749,45 – 8942,7)/8942,7×100 = - 24,5;

КВБ(2003) = (4094,35-6749,45)/6749,45×100 = - 39,3;

КВБ(2004) = (3329,0-4094,35)/4094,35×100 = -18,7.

Графічна інтерпретація динаміки зміни цього коефіцієнту має наступний вигляд (рис.2.2).

Рис.2.2 – Динаміка коефіцієнта зміни валюти балансу

Аналіз рис.2.2 показує, що коефіцієнт валюти балансу за період з 2000 до 2003 року постійно падає, а потім починає зростати, залишаючись при цьому від’ємним протязі усього аналізуємого часу.

Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) розраховується так: