Зміст
Вступ................................................................................................................ 2
Вихідні дані..................................................................................................... 3
Розділ 1. Предмет, завдання і система показників ефективності сільськогосподарського виробництва............................................................ 4
1.1 Предмет і завдання статистики виробництва льоноволокна................... 4
1.2 Система показників статистики виробництва льоноволокна.................. 4
Розділ 2. Статистична оцінка показників виробництва льоноволокна...... 13
2.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності, їх характеристика, графічне зображення......................................................................................................................... 13
2.2 Статистична оцінка показників вибіркової і генеральної сукупності... 24
2.3 Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного ряду розподілу нормальному................................................................................................. 32
Розділ 3. Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна....................... 37
3.1 Проста прямолінійна кореляція............................................................. 39
3.2 Криволінійна кореляція.......................................................................... 44
3.3 Множинна кореляція............................................................................... 45
3.4 Непараметрична кореляція..................................................................... 51
Висновки........................................................................................................ 56
Література..................................................................................................... 57
Широке розповсюдження в економічному аналізі мають методи математичної статистики. Ці методи застосовуються в тих випадках, коли зміну аналізованих показників можна представити як випадковий процес. Статистичні методи, будучи основним засобом вивчення масових явищ, що повторюються, грають важливу роль в прогнозуванні поведінки економічних показників. Коли зв'язок між аналізованими характеристиками не детермінований, а стохастичний, то статистичні і імовірнісні методи - це практично єдиний інструмент дослідження. Найбільше розповсюдження з математико-статистических методів в економічному аналізі отримали методи множинного і парного кореляційного аналізу.
Для вивчення одновимірних статистичних совокупностей використовуються: варіаційний ряд, закони розподілу, вибірковий метод. Для вивчення багатовимірних статистичних совокупностей застосовують кореляції, регресії, дисперсійний, коваріационний, спектральний, компонентний, факторний види аналізу, статистики, що вивчаються в курсах теорії.
Економетрічеськие методи будуються на синтезі трьох галузей знань: економіки, математики і статистики. Основою економетрії є економічна модель, під якою розуміється схематичне представлення економічного явища або процесу за допомогою наукової абстракції, віддзеркалення їх характерних рис.
Метою даної курсової роботи є статистичне дослідження даних, які характеризують виробництво льнас метою виявлення взаємозв'язку між досліджуваними показниками.
| Урожайність льоноволокна, ц/га | Якість льонотрести, номер | Витрати праці на 1 центнер трести, люд/год |
| 7,8 | 0,85 | 6,9 |
| 6,6 | 0,5 | 3,33 |
| 10,7 | 1,23 | 3,97 |
| 11,8 | 0,77 | 3,24 |
| 5,9 | 0,56 | 6,67 |
| 3,7 | 0,6 | 1,43 |
| 9,8 | 0,54 | 2,66 |
| 5,6 | 0,58 | 3,59 |
| 8,7 | 0,65 | 3,28 |
| 5,1 | 0,63 | 7,85 |
| 7,2 | 0,7 | 5,75 |
| 3,7 | 0,64 | 3,94 |
| 6 | 0,72 | 6,63 |
| 5,7 | 0,5 | 4,74 |
| 9,8 | 0,97 | 4,05 |
| 7,5 | 0,88 | 7,25 |
| 5,2 | 0,65 | 5,52 |
| 4,3 | 0,5 | 2,33 |
| 7,6 | 0,6 | 5,4 |
| 6,3 | 0,78 | 2,32 |
| 10,9 | 0,72 | 6,68 |
| 12,1 | 0,88 | 10,38 |
| 13,1 | 1,37 | 3,81 |
| 3,7 | 0,56 | 4,51 |
| 13,4 | 1,46 | 3,23 |
Розділ 1. Предмет, завдання і система показників ефективності сільськогосподарського виробництва
Величезне значення в народному господарстві України має така культура як льон.
Льон є одним з найголовніших сировинних ресурсів текстильної промисловості. Велике застосування отримало використання цієї культури і в медичних цілях, особливо цінним є насіння льону.
Основні завдання статистики виробництва льону - збір, обробка і аналіз статистичних даних, що характеризують стан, розвиток галузі і виконання виробничих планів. Ці дані використовуються для складання річних і перспективних планів виробництва льону . Інформаційними джерелами статистики виробництва льону служать: періодична звітність і річні звіти колгоспів, радгоспів і ін. державних і кооперативних з.-х. підприємств, засновані на даних первинного бухгалтерського і виробничого обліку в цих господарствах; переписи; вибіркові обстеження. У статистиці виробництва льону застосовується наступна система основних показників: розмір земельної площі і угідь, склад і розподіл їх по землекористувачах; посівні площі і сортові посіви; валові збори і врожайність культури; чисельність і використання робочої сили, оплата праці, продуктивність праці; розміри основних фондів, їх структура, фондовооруженность і енергоозброєність праці, собівартість продукції, рентабельність виробництва окремих продуктів і всього господарства і ін.
Для обліку і планування вироблюваної промислової продукції застосовуються натуральні, умовно-натуральні і вартісні показники. Вказані показники широко застосовуються в статистичній звітності підприємств за підсумками своєї діяльності.
Натуральні показники продукції виражаються в певних натуральних одиницях, об'єднуючих певними фізичними властивостями, вимірювані вагою, об'ємом, завдовжки відповідними мірами ваги, об'єм, довжина і тому подібне (кг, т., кубометри, метри, кілометри і так далі).
Облік продукції в натуральному виразі не може дати повного уявлення про величину проведеної продукції. У натуральних показниках неможливо визначити в одному показнику підсумкову величину виробництва за наявності багатообразного асортименту проведеної продукції, не можна також виразити і величину незавершеного виробництва.
Умовно-натуральні показники близько стоять до натуральних показників з тією тільки різницею, що різні види продуктів, виробів виражаються в одиницях одного певного продукту за допомогою перекладних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти можуть бути побудовані або на основі споживчого значення продукту, або на основі трудомісткості, або на основі витрат на виробництво і так далі
Умовно-натуральному методу обліку продукції властиві недоліки натурального методу. Умовно-натуральні показники використовуються для отримання узагальнювальних показників об'єму більш менш однорідної продукції.
Вартісні (ціннісні) показники є прийнятнішими як узагальнювальні показники величини, об'єму проведеної продукції на даному підприємстві або галузі в цілому, а також і по всьому народному господарству.
Умножаючи кількість проведених продуктів на їх ціни і підсумовуючи отримані твори, отримують узагальнювальний показник кількості проведеної продукції в ціннісному виразі. За допомогою даного показника враховуються також об'єми проведених напівфабрикатів, незавершеного виробництва і інші види виконаної роботи промисловими підприємствами. Оцінка у вартісних показниках роботи промислових підприємств припускає фіксацію результатів діяльності виробничих структур на певну дату або в рамках певного відрізання часу.
При виборі оцінного показника у вартісному виразі необхідно також користуватися одними і тими ж різновидами цін, і саме, цінами оптом, роздрібними, цінами підприємств або цінами промисловості даної галузі. Проте і в цьому сенсі ціни повинні характеризуватися одними і тими ж принципами їх формування.
Особливості статистики сільськогосподарського виробництва пов'язані із специфікою даної галузі виробництва. Головні особливості сільськогосподарського виробництва пояснюються сезонним характером відтворення сільськогосподарської продукції. Завдяки сезонності сільськогосподарського виробництва його продукція, що складається з продуктів землеробства і тваринництва може повною мірою врахована тільки в рамках річного періоду.
Річна продукція підраховується у всіх господарствах з різними формами власності.
Для отримання сумарних об'ємів створеної продукції проводять її оцінку у вартісних показниках, про що мова піде в наступному параграфі.
Загальний об'єм того або іншого продукту землеробства, проведеного за вегетаційний період, - період від проростання рослини до їх прибирання, зміряний у вагових одиницях, називається валовим збором або урожаєм.
Середня величина цього ж продукту, отримана з розрахунку на одиницю земляної пощади, зайнятою даною культурою, носить назву врожайності.
Валовий збір кожної культури дорівнює твору врожайності на посівну площу зайнятою даною культурою.
В зв'язку з цим важливе значення надається обліку площ, придатних для вирощування відповідних сільськогосподарських культур. У зв'язку з цими в статистиці існує декілька категорій посівних площ:
1. обсіменена (тобто засіяна);
2. весняна продуктивна;
3. прибиральна;
4. фактично прибрана;
5. зайнята під посів.
1. Обсіменена площа - це площа. на якій проведені витрати насіння, праці, пального, тяглової сили і тому подібне Ця площа підраховується в двох варіантах:
а) площа, обсіменена під урожай даного року, яка включає озимі посіви восени минулого року і ярини - весною поточного року. Причому площі всіх ділянок, де насіння висєєвалісь кілька разів, стільки ж раз включаються в загальний підсумок даного показника;