Реституція. Великого значення набуває проблема реституції - повернення в Україну з Росії, Німеччини, Польщі, Румунії та інших країн, вивезених свого часу культурних цінностей. За допомогою українських дипломатів повернуто в Україну особисті речі В.Винниченка, архів О.Ольжича. Згідно Гаагської конвенції 1954 р. підлягають поверненню законним власникам всі художньо-історичні цінності, вивезені під час другої світової війни.
Релігія. Відновлюється в Україні діяльність УГКЦ та УАПЦ. В 1991 р. в Україну з Рима повертається патріарх Іван, кардинал Мирослав Любачівський. Греко-католикам повернуто Собор св. Юра, яки знову став резиденцією УГКЦ. В 1990 р. в Києві відбувся Всеукраїнський собор відновленої УАПЦ, який обрав патріархом УАПЦ митрополита Мстислава (Скрипника) з титулом "Патріарх Київський та всієї України." Того ж року у Софійському соборі відбулася його урочиста інтронізація.
В 1990 р. архієрейський собор Руської православної церкви надав статус екзархату українській православній церкві з назвою "Українська православна церква" (УПЦ). Екзарх України отримав титул митрополита Київського і всія України. Того ж року грамоту про незалежність УПЦ вручено митрополиту Філарету. Але весною 1992 р. останній розірвав з Москвою і проголосив себе головою Київського патріархату УПЦ. Того ж року на Всеукраїнському Православному Соборі відбулося об'єднання УПЦ та УАПЦ в єдину УПЦ-Київський Патріархат на чолі з Мстиславом. Собор скасував акт 1686 р. про переведення Київської митрополії до Москви. Після смерті у 1993 р. Мстислава церкву очолив патріарх Володимир (колишній дисидент Василь Романюк), а після його раптової і загадкової смерті у 1995 р. - Філарет. Похорон Володимира відбувся в умовах протистояння нового керівництва церкви і влади і супроводжувався порушеннями громадського порядку на Софійському майдані. УАПЦ знову відкололася від УПЦ-Київського Патріархату. Таким чином, в Україні діє 3 православні церкви: УПЦ Московського Патріархату, УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ та католицька УГКЦ (або УКЦ). Протиріччя між ними призводять до міжконфесійних конфліктів.
Негативні тенденції. Стара тенденція фінансування культури за залишковим принципом набула всеохоплюючих розмірів. В декілька разів скоротилися тиражі періодичних видань. Випуск українських книжок знизився до рівня, якого він не досягав у найгірші часи сталінізму. Брак коштів веде до перепрофілювання або закриття багатьох культосвітніх установ. Під загрозою повного знищення опинився український кінематограф. Загрозливих форм для української духовності набуло поширення західної, особливо американської поп-культури (зокрема через телебачення) з її розгулом насильства, сексу, аморальності, бездуховності, саме те, проти чого вже багато років ведуть боротьбу громадськість та уряди багатьох європейських країн. Для молодої української держави, яка фактично заново створює власну політичну та економічну систему, національні моральні цінності та пріоритети, зрештою державну українську націю, таке неконтрольоване поширення низькопробної іноземної (сучасної американської та російської) культурної продукції становить серйозну загрозу для національної безпеки.
Висновки.
Післявоєнний період української культури був неоднозначним. Він проходив в умовах боротьби за незалежність, за право на художню творчість без ідеологічного контролю та обмежень. Досягнення незалежності, через фінансові та інші негаразди, не дозволяє використати можливості нового державного стану України для розвитку національної культури.
Контрольні питання.
1. Чим займалися українські заклади культури та творча інтелігенція, евакуйовані на схід?
2. Яка доля спіткала українську інтелігенцію, яка опинилася під німецькими окупантами?
3. Які причини нової хвилі репресій проти української інтелігенції після війни?
4. Що таке ждановщина? В чому вона проявилася?
5. Яке відлуння в Україні мали постанови ЦК ВКП(б) про журнали "Звезда" та "Ленинград" та ін.?
6. Яке значення мала "хрущовська відлига" для української культури?
7. Які труднощі переживає українська культура на сучасному етапі?
Найголовніші культурні події в Україні.
Хронологічна таблиця.
988 - прийняття християнства в Києві.
989-996 - будівництва Десятинної церкви.
990-992 - заснування митрополії в Києві.
1015-1054 - князювання Ярослава Мудрого.
1016 - створення "Руської правди".
1017-1037 - будівництво Софійського собору. При Софійському соборі створена перша на Русі бібліотека.
1037 - збудовано Золоті ворота.
1051 - заснування Києво-Печерської Лаври.
1051 - висвячення київським митрополитом Іларіона - першого не-грека.
1051 - "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона - похвала Володимиру Великому і Ярославу Мудрому.
1054 - завершення розколу християнства на православ'я та католицизм.
1056-1057 - "Остромирово Євангеліє".
1073-1078 - будівництво Успенського собору Києво-Печерської Лаври.
1096 - "Повчання дітям" Володимира Мономаха.
1108-1113 - будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря.
1113 - "Повість временних літ".
1185 - "Слово о полку Ігореве".
1187 - перша літописна згадка терміну Україна.
1250 - заснування Львова.
1439 - засновано Львівське братство при церкві Успіння Богородиці.
1550-1620 -Іван Вишенський.
1556-1561 - "Пересопницьке Євангеліє".
1757 - створена Академія Мистецтв в Петербурзі.
1564 - заснування друкарні І.Федорова в Москві.
1573 - заснування друкарні І.Федорова у Львові.
1574 - І.Федоров надрукував перші в Україні книги "Апостол" та "Буквар".
1578 - заснування Острозької колегії.
1580-1581 - "Острозька біблія" І.Федорова, надрукована в Острозькій типографії.
1583 -помер І Федоров.
1586 - заснування Львівської братської школи.
1596 -Берестейська унія.
1596-1647 - Петро Могила.
1615 - заснування Київського Богоявленського братства та братської школи.
1632 - заснування Києво-Могилянської Колегії.
1661 - заснування Львівського університету.
1685 - перехід української православної церкви під зверхність Московського патріархату.
1687 - заснування Слов'яно-греко-латинської академії в Москві.
1687-1709 - гетьманування І.Мазепи.
1710 - - затвердження Конституції Пилипа Орлика.
1722-1794 - Г.С.Сковорода.
1755 - заснування Московського університету.
1769-1838 - І.П.Котляревський.
1798 - надрукована "Енеїда" І.Котляревського.
1805 - заснування Харківського університету та Кременецького ліцею.
1809 - в Одесі відкрито перший в Україні оперний театр.
1814-1861 - Т.Г.Шевченко.
1817 - заснування Ришельєвського ліцею в Одесі.
1819 - засновано Петербургський університет.
1834 - заснування Київського університету.
1837 - у Будапешті видано "Русалку Дністрову".
1840 - надруковано "Кобзар" Т.Шевченка.
1850-1860 - створення співтовариства російських композиторів "Могутня кучка".
1861-1862 - видання в Петербурзі першого українського громадсько-політичного та літературного журналу "Основа" українською мовою.
1863 - Валуєвський циркуляр.
1863 - М.Вербицький написав музику на слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна".
1865 - заснування Новоросійського університету в Одесі.
1865 -заснування малювальної школи в Одесі.
1870 - створення Товариства пересувних художніх виставок в Росії.
1875 - заснування малювальної школи М.Мурашка у Києві.
1876 - Емський указ.
1886 - заснування Одеської бактеріологічної станції.
1887 - споруджено оперний театр в Одесі.
1890 - засновано Товариство південно-російських художників в Одесі.
1892 - створено Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові.
1904 - заснована Київська музично-драматична школа М.Лисенка.
1917 - відкриття Української Академії Мистецтв у Києві.
1918 - відкриття Української Академії наук.
1922 - створення в Києві театру "Березіль" Леся Курбаса.
1923-1933 - радянська українізація.
1925 - заснування Одеської Держдрами.
1925-1928 - літературна дискусія.
1926-1929 - робота О.Довженка на Одеській кінофабриці ВУФКУ.
1930 - процес СВУ.
1933 - самогубство Скрипника та Хвильового.
1946-1948 - ідеологічні кампанії "ждановщина".
1947-1951 - псевдонаукові сталінські дискусії.
1956 - початок хрущовської відлиги.
1964 - пожежа в державній бібліотеці АН в Києві.
1965 - перша хвиля арештів дисидентів.
1970 - загибель художниці Алли Горської.
1979 - загибель композитора Володимира Івасюка.
1989 - ухвалення Закону про державний статус української мови.
ЛІТЕРАТУРА.
1. М.Семчишин. Тисяча років української культури. - К., 1993.
2. Н.Полонська-Василенко. Історія України. У 2-х т. К., 1992.
3. Українська культура: Історія і сучасність. Львів., 1994.
4. Історія української культури. Під ред. І.П.Крип"якевича. К., 1993.
5. Історія української літератури ХХ ст. в 2-х кн. К., 1994.
6. Онопрієнко В., Щербаков Т. Доля науки в Україні (кінець ХІХ - 30 роки ХХ ст.).// УІЖ 1993. № 4-6.
7. Розовча Д.Ф. Центральна рада й українська культура.// УІЖ, 1993, № 2-3.
8. Культура українського народу. Навчальний посібник. К., 1994.
9 .Антонович. Українська культура. - К., 1993.
10. В.Рубан. Забытые имена. Рассказы об украинских художниках ХІХ - начала ХХ вв. - К., 1990.
11. А.Жаборюк. Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ ст. - К., 1986.
12. А.Жаборюк. Український живопис останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. - К., 1990.