To swell a progress, start a sense
or two,
Advice the prince i no doubt, an
easy tool,
Referential, glad to be use,
Politic, cautious, and meticulous;
Full of high sentence, but
a bit obtuse;
At times, indeed, almoust ridiculous
Almost, at times, the Fool!
У цьому гіркому самоаналізі звучать гіркі ноти, вчувається голос людини, яка надаремно змарнувала себе. Проте йому добре відома жорстокість навколишнього світу:
And I have known the eyes
already, known
them all -
The eyes that fix you in a formulated phrase,
And when I am formulated, sprawing
on a pin,
When I am pinned and wriggling
on the wall,
Then how should I begin…
У Альфреді Пруфроці була задушена людина. Спроба протесту була невдалою. У вірші відчувається самотність героя, який готовий розчинитися у „жовтому тумані вечора”, який асоціюється в уявленні поета з бездомним котом.
У 1920р. виходить збірка віршів Т. Еліота „Poems”. Почуття розчарування і безвиході наповнює „Геронтіон” („Gerontion”) - один з програмних віршів збірки. Тут зображена та ж людська невблаганність, але вже не перед любов’ю, а перед смертю. Ліричний герой заховався у маску „старця”. Вірш наповнений анонімними роздумами.
History has many passages,
Contrived corridors
And issues, deceives with whispering
ambitious,
Guide us by vanities. Think know
She gives when our attention is
distracted
And when she gives, gives with such
Supple confusions…
Особистість тут повністю відсутня: є лише стан свідомості. Перед читачем - потік посилань, різноманітний набір імен і географічних назв. Людина перебуває наодинці сама з собою, вона створює свою історію, в хитрих колізіях якої - фальш і самообдурювання.
„Суїніх серед солов’їв” („Sweeney Among the Nightinggales", 1920) - один з віршів Т. Еліота сатиричного плану. Це своєрідний „тваринний епос", герой якого символізує незмінне начало в людині. З метою іронічного ефекту людина в тому чи іншому образі вимальовується на фоні паралельної міфологічної чи історичної літературної ситуації.
Відчай поета перед хаосом цивілізації, відчуття катастрофи, що наближається, особливо різко виражені у поемі „Неплідна земля", 1922 („The Waste Land”). Слово „waste” має ще й інше значення: „спустошена". Ця поема, незважаючи на її песимізм і відчай, є одним з найбільш значущих творів Т. Еліота. Провідний, об’єднуючий образ поеми - міф про безплідну землю, яка гине від недостатньої кількості животворної води. Здавалося, цей сюжет надзвичайно влучно передавав характеристику тодішнього світу з його похмурими містами, з людьми, які стали рабами речей, і жили висохлим життям, оскільки їх праця втрачала будь-який смисл.
У поемі Т. Еліоту вдалося висловити настрої інтелігенції, які поширювалися на заході після першої світової війни. Образи висохлої, спустошеної землі символізують духовне безсилля людини:
We are the roots that clutch,
want branches grow
Out of this stony rubbish? Son of man,
You cannot say, or guess,
for you know only
A heap of broken images,
where the sun beats,
And the dead tree gives no
shelter
the cricket no relief,
And the dry stone no
Sound of water
Смерть, розрухи, страждання, на думку Т. Еліота, складають постійний смисл земного життя. Все це змішано і зміщено у часі. Але у порівнянні переваги надаються минулому.
У поемі „Неплідна земля" знову використовується міфологічна основа. На користь задуманого академізму твору свідчить велика кількість приміток. Поема присвячена Езрі Паундові, який одним із перших оцінив її. „Неплідна земля" певним чином продовжує „Геронтіон”.
Як основу сюжету Еліот використовує легенду про святого Грааля. Грааль - магічний талісман, який знімає прокляття з казкової країни царя-рибалки. У поемі діє надзвичайний персонаж - живий мрець, якому немає спокою ні у смерті, ні у воскресінні. Образ набуває символічного значення.
Після поради Езри Паунда, Т. Еліот розбив свою поему на п’ять частин.
Своєрідним продовженням ідей „Неплідної землі" стала поема „Скорбна середа” („Ash - Wednesday”, 1930). Цей твір позначається тим, що у ньому автор відходить від реальності в містичну релігійність. Таким чином, душевна напруга була знята.
Протест поета проти моралі міщанства знаходить найбільш повне вираження у поемі („The Hollon men”, 1925). Вона також продовжувала мотиви відчаю і безнадії, які прозвучали у „Неплідній землі". Тут ці мотиви досягають своєї кульмінації:
Shape without form, shape
without colour,
Paralysed force, gesture without
motion;
Those who have crossed
with direct eyes, fo death’s
other Kingdom
Remember us - if all-not
as lort
Violent souls, but only
As the hollow men
The stuffed men.
Його ідейно-естетична позиція була чітко сформульована наприкінці 20-х років. Про Еліота можна сказати так: „Класицист у літературі, реаліст у політиці і англокатолик у релігії”. Поеми „Середовище диму” (1930 р) і „Чотири квартети” (1936-1943 рр) ще раз засвідчують утвердження в Т. Еліота цих принципів - і як поета, і як літературного критика.
Незважаючи на всі протиріччя, Т. Еліот залишається одним із значних явищ в англомовній поезії ХХ століття; оскільки він значно впливав на характер її подальшого розвитку.
Американська поезія ХХ століття - явище в основному „постромантичне”. Проте цей „постромантизм” був не запереченням, а своєрідним продовженням традицій, закладених У. Уїтменом і Е. Дікінсон у другій половині ХІХ ст. Власне їх творчість значною мірою визначила шляхи розвитку поетичного жанру у літературі США. Реалістична і модерністська поезія - два найбільш вагомі напрями - живилися з ідейно-естетичних джерел цих двох великих майстрів-романтиків.
„Поетичний ренесанс” 10-х років XX століття дав літературі Америки багато нових імен, серед яких були: Роберт Фрост, Карл Сендберг, Томас Еліот та інші. Ці поети могли об’єднуватися у різноманітні школи, проголошувати власні маніфести, робити революції у віршах і в житті, проте незмінним залишався у них величезний вплив уїтменівської традиції на їх творчість, що виявлявся в оновленні вірша і пошуках правди. Цей вплив не зменшився і в наступні роки, коли на поетичну арену виходять нові імена, нові поетичні таланти.
Характерною особливістю поезії США ХХ ст. було те, що основні її течії не перебували в самоізоляції; вони постійно взаємодіяли і взаємовпливами, створюючи одне цілісне явище. Без сумніву, між ними були відмінності, особливо в ідейно-естетичному плані, але також не можна заперечувати той факт, що нові художні засоби, прийоми, методи однієї школи ставали з часом набутком всієї американської поезії.
Велика роль у становленні реалістичного методу в ліричній поезії належить Р. Фросту, К. Сендбергові, Е. Робінсові, Е. Мастерсові та В. Ліндсею. Пошук нових художніх форм поєднувався в їхній творчості з правдивим відображенням життя.
Великі модерністи Т. Еліот і Е. Паунд, створюючи теорії і практику „імажизму", намагалися втекти з оточуючого світу у світ „поезії для вибраних". Інтелектуальність поезії, вишуканість, віртуозність форми роблять їх творчість зразком дуже високої поетичної майстерності. Е. Паунд і особливо Т. Еліот мали значний вплив на всю американську поезію ХХ ст. Їх новаторські винаходи були взяті на озброєння багатьма поетами, незалежно, до якої школи вони належали.
Отже, американська література кінця ХІХ - початку ХХ ст. характеризувалася різноманітністю стилів і напрямів, а також великою кількістю талановитих поетів, творчість яких стала прекрасним набутком не лише американської, а літератури взагалі.
| № з/п. | Слова | Транскрипція | Переклад |
| accent | наголос, поет. мова | ||
| acrostic | акростик | ||
| allegory | алегорія | ||
| alliteration | алітерація | ||
| allusive | алегоричний; той, що містить натяк | ||
| amphibrachys | амфібрахій | ||
| amplification | ампліфікація | ||
| analects | літературний збірник | ||
| analogy | аналогія | ||
| analyse | аналіз (літературного твору) | ||
| anapaest | анапест | ||
| annotation | анотація, коментар | ||
| anticlimax | зниження стилю | ||
| antiguity | античність | ||
| antonym | антонім | ||
| aphorism | афоризм | ||
| apocryphal | апокрифічний | ||
| apologue | навчальна байка | ||
| application | введення у літературний твір цитат з іншого твору | ||
| assonance | асонанс, співзвучність голосних | ||
| asyndeton | асиндетон, безсполучниковість | ||
| autobiography | автобіографія | ||
| avant-garde | авангард | ||
| character | дійова особа | ||
| classicism | класицизм | ||
| comedy | комедія | ||
| content | зміст | ||
| counteridea | контрідея | ||
| couplel | римовний двовірш | ||
| critique | критика, рецензія | ||
| cubism | кубізм | ||
| dactyl | дактиль | ||
| description | опис | ||
| dialogue | діалог | ||
| drama | драма | ||
| elegy | елегія | ||
| elision | елізія | ||
| ellipsis | еліпс | ||
| emphasis | наголос (логічний) | ||
| epic | епічний | ||
| epigram | епіграма | ||
| epigraph | епіграф | ||
| epitaph | епітафія | ||
| epithalamium | епіталама, весільна пісня | ||
| epithet | епітет | ||
| ex-libris | екслібрис | ||
| excursus | відхилення від теми | ||
| existentialism | екзистенціалізм | ||
| exposition | експозиція | ||
| expressionism | експресіонізм | ||
| fiction | художня література | ||
| free-verse | вільний вірш | ||
| futurism | футуризм | ||
| genre | жанр, манера, стиль | ||
| heroic verse | гекзаметр | ||
| hymn | гімн | ||
| iambus | ямб | ||
| idea | ідея | ||
| image | образ, метафора | ||
| impressionism | імпресіонізм | ||
| interpretation | інтерпретація | ||
| legend | легенда | ||
| lyric | ліричний вірш | ||
| measure | віршовий розмір | ||
| metaphor | метафора | ||
| method | метод | ||
| metre | ритм, метр (віршовий) | ||
| modernism | модернізм | ||
| myth | міф | ||
| mythology | міфологія | ||
| naturalism | натуралізм | ||
| novel | роман, новела | ||
| novelet (t) e | оповідання, новела | ||
| pattern | стиль | ||
| pentameter | пентаметр | ||
| poem | поема, вірш | ||
| poetical | віршований, поетичний | ||
| poetics | поетика | ||
| poetry | поезія, вірші | ||
| prose | проза | ||
| prosody | просодія | ||
| quatrain | чотиривірш | ||
| realism | реалізм | ||
| rhyme | рима, римований вірш | ||
| rhythm | ритм, розмір (вірша) | ||
| romance | романс, героїчний роман | ||
| romanticism | романтизм | ||
| sketches | ескіз | ||
| sonnet | сонет | ||
| stanza | строфа, станс | ||
| story | оповідання, повість | ||
| shot story | мале оповідання; фабула, сюжет | ||
| surrealism | сюрреалізм | ||
| syllabic | складовий, силабічний | ||
| symbol | символ | ||
| symbolism | символізм | ||
| tragedy | трагедія | ||
| tragicomedy | трагікомедія | ||
| versification | віршування | ||
| writing | літературний твір, стиль, мова (літературного твору) |