Уста говорять: „Він навіки згинув!”
А серце каже: „Ні, він не покинув!”
Ти чуєш, як бринить, немов струна якась тремтяча?
Тут, в глибіні, і б’ються враз зімною:
- Я тут, я завжди тут, я все з тобою!...
[28,І, 185].
Тяжко і довго сумувала Леся за коханим, але не піддалася розпуці, не похилилася. Пізніше вона писала:
Нехай собі минає рік за роком,
Нехай мій вік уплине за водою,
Ти житимеш красою серед квітів,
Я житиму сльозою серед співів
[28,І, 259].
Та попри все життєві негаразди, у багатьох ліричних творах головним образом виступає молода дівчина, яка сприймає життя як провесну, а в її душі весняна сила грає і звучить чарівна музика. Так цикл „Мелодія” нагадує великий музичний твір, який починається картиною тривожної передгрозової ночі, яка гармоніює з переживанням юної героїні твору:
Ох, яка мене туга взяла!
Серце гострим ножем пройняла...
Спалахнула далека зірниця...
Наступний вірш „Не співайте мені сеї пісні...” звучить як елегійна мелодія, що обіцяє перепочинок від душевних мук, а у вірші „Знов весна, і знав надії...” народжуються „сни щасливі”. Поступово зростає і набирає сили світлий мотив („Дивлюсь я на ясні зорі...”, „Стояла я і слухала весну...”), щоб у поезії „Хотіла б я піснею стати...” вилитися в розлогу, вільну, сонячну мелодію. Ще змагаються мотиви смутку і радості (вірш „Перемога”): „темний гай”, „красує в зеленій наряді”, „темна хмарка”, „освітилася огнем блискавиці”, „темна земля” вкрилася „зіллям-рястом дрібним”. Але з тієї боротьби постає перед нами ніжна, стійка, мужня авторка (вірш „У чорну хмару зібралася туга моя...”), яку не зломили невимовна туга та гіркі ридання, „до землі не прибили”, а, навпаки, загартували волю і серце:
Весняная сила в душі моїй грає,
Її не зломили зимові морози міцні
Її до землі на прибили тумани важкі,
Її не розбила і ся перелітная буря весняна.
Я вийду сама проти бурі
І стану, - поміряєм силу!
[28,І, 286].
Постать Л.Українки – помітний внесок у розвиток української літератури. Її творчість – це крок у становленні лірики, у збагаченні мови ліричних творів. Кращі з них увійшли в золотий фонд української літератури. Можемо бачити як змінюється світ на прикладі її творчості.
Список використаних джерел
1. Аврахов Г.Г. Художня майстерність Лесі України – лірика – К: Рад. Школа, 1974. – 234 с.
2. Алєва Віра . Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К: Либідь, 2001-264 с.
3. Денисюк І.О. Краса : сила одного циклу // Леся Українка. Зоряне небо: Поезії. – Львів, 1988 – с. 9-11.
4. Деркач М. Передмова. Леся Українка . Неопубліковані твори .- К., 1947.- с. 3-8.
5. Дорошевич О. Підручник історії української літератури. – К., 1929 / Фото передрук з післямовою О. Горбача. – Мюнхен, 1991.
6. Євшан М. Леся Українка // Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998. – с.160-163.
7. Новінська Ш. Боротьба Лесі Українки проти „утішительства” і зради // Лесі Українка. Публікації. Статті. Дослідження. – Т.2.- К.: Вид-во АН УРСР, 1956, - с. 6-13.
8. Забужко О. Vneprincesselointaine: Леся Українка як культурно-інтерпретаційна проблема // Слово і час . – 2001. - №2 . – с. 18-27.
9. Зеров М. Леся Українка / Зеров М. Твори : У 2 т. К., 1990. Т.2 с.380.
10. Кодак М. Дві з`яви одного ангела (Леся Українка і Максимиліан Волошин) // слово і час. – 2001.- №2. – с. 18-21.
11. Коряк В. Нарис історії української літератури: Література буржуазна. – ТЛІ. – Х., 1929 / Фотопередрук О. Горбача .- Мюнхен, 1904.
12. Косач – Борисова І. Фрагмент спогадів. (Із листування) // Спогади про Лесю Українку .- К.,1971.
13. Косач – Кривинюк О. Леся Українка : Хронологія життя і творчості. – Нью-Йорк, 1970.
14. Костенко А. Коментарі // Спогади про Лесю Українку. - К., 1971.
15. Лариса Петрівна Косач – Квітка (Леся Українка): Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія. – Нью-Йорк;Київ,2004.
16. Леся Українка в воспоминаниях современников. – М., 1971.
17. Леся Українка. Документи і матеріали. 1871-1870- К.,1971.
18. Мірошниченко Лариса. Над рукописами Лесі Українки : Нариси з психології творчості та текстології.- К., 2001- 263с.
19. Міщенко Леоніла. Тридцять українських поетес. Упорядкування текстів, вступна стаття і примітки. – К., 1964.- с. 3-30.
20. Міщенко Леоніла. Хвилі моєї туги.../ Леся Українка. Хвилі моєї туги. – Львів, 1992. – с. 5-13.
21. Міщенко Леоніла. Леся Українка. Посібник для вчителів – К.: Радник., 1986.-303с.
22. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна : Польща.-К., 2002.
23. Мороз М. Літопис життя та творчості Лесі Українки. – К., 1992.
24. Томенко М. Теорія українського кохання.- К.,2002.-276с.
25. Рисак О.О. Лесин Дивосвіт. – Львів, 1992. 242с.
26. Українка Леся . Досвітні огні: Вірші. Поеми.К.,1978.
27. Українка Леся. Збір творів: У 2 т.- К., 1986,-604с.
28. Українка Леся. Збір творів; У 2 т. – К., 1975-1978.