Господарювати [73, 124] – хазяювати [68, 137]; обл.. господарити [543], ґаздувати [29, 72, 149].
Давати [485] – (у формі дару) дарувати [444]; приносити [457]; (на деякий час) зичити [173], визичати [516].
Давити [92, 273, 312] – задавлювати [470], тиснути [501], душити [356].
Дбати [447, 599] – турбуватися [246, 391], опікуватися (ким) [593].
Двигати[ся][470, 511] – здвигнутися [468, 614]; рухати[ся] [580], рушати [483], порушати [472], заворуxатися [537], заворушитися [281].
Держати [448, 437, 468] – тримати [518, 569]; задержувати [287, 456], затримувати [600, 192]; здержувати [460]; видержувати [443]; додержувати [241]; видержувати [473]; додержувати [241]; повздержувати [473].
Дивитися [438, 449, 463] – (рідше) глядіти [442, 469]; (уважно) вдивлятися [440, 450, 460], придивлятися [433]; зоглядати [458, 470], видивлятися [471], споглядати [457, 467]; (образно) фаш. витріщитися [451]; витріщити [(очі) [453, 455], вп`ястися (очима) [472], губить (очі) [462], засягає (оком) [460].
Дістатися [454, 461] – добитися [510], прибути (куди) [459].
Діятися [451, 471] – відбуватися [473, 472], ставатися [475, 451, 458], чинитися [612].
Довідатися [465, 506] – дізнатися [516], розвідати[ся] [297]; рідк. вияснити [455].
Доглядати [561, 600] – (про нагляд) дозирати [307, 448], пильнувати [283, 309]; (з винятковою дбайливістю) упадати (коло кого) [73, 119].
Домагатися [555] – вимагати [524, 533, 599]; розш. допоминатися [489].
Допомагати (кому) [469, 483] – помагати [448, 469, 470]; подати помічну руку (уроч.) [470]; розм. (докон.) прислужити[ся] [356, 510].
Доторкатися [442, 454, 489] – дотикатися [167, 481]; (злегка) діткнутися [292], розм. підсил. помацати [448].
Дрижати [271, 434] – (звичайно під впливом психічних спонук) тремтіти [489, 461]; (при фізичній причині) трястися [469]; (про сльозу і под. ) бриніти [41, 435].
Думати [439, 449, 28] – подумати [79, 438, 467], додумати[ся] [458, 465], вдуматися [468], роздумувати [455, 516, 522], задумувати[cя] [455, 587]; міркувати [498].
Жалітися [469, 613] – нарікати [448, 562], бідкатися [585].
Жебрачити [454, 452] – жебрувати [470]; просити [557], приймати (милостиню) [458]; розм. ходити на жебри [560].
Жевріти [253] – жаритися [470], паленіти [330].
Жити [476] – заживати [587], розжитися [492], проживати свій вік [468], (про нуденне життя)розм. нидіти [432].
Забороняти [579, 585] – (про заборону) боронити [466].
Завмирати [460, 437, 508, 588] – припинятися [447, 563]; (про розмову і под.) уриватися [308, 411].
Загорятися [480] – (вогнем) запалюватися [459]; (сильним полум`ям) спалахувати [437],(докон.) спаленіти [467], запалати [442].
Закривати [436] – замкнути [38], зачиняти [557]; затумовати [521], заслоняти [470].
Занедбувати [457, 560] – покидати [488], залишати [565], забувати [560].
Заперечувати [438, 291] – (в гострій формі) відкидати [388].
Запрошувати [495] – спрошувати [519], прикликувати [549].
Заробляти [489, 506, 540] – (власною працею) запрацьовувати [505]; (роботою на службі, в наймах) заслужувати [492], (тяжкою працею – лише докон.) доробитися [415, 560].
Заслоняти (кому що) [613] – (світло, сонце) заступати [503].
Затримувати [436] – задержувати [448]; (того, хто спішить) розм. барити [312]; (рідше) гаяти [579].
Захворіти [211] – заслабнути [448], занедужати [580].
Збагнути [460] – зрозуміти [463, 469], зміркувати [440]; розм. відгадати [439, 467].
Збутися (кого, чого) [596] – позбутися [523].
Зважуватися (зробити що) [236, 374, 481] – відважуватися [328], наважуватися [605]; докон. посміти [447].
Звикати [243] – привикати [449]; призвичаюватися [504], розм. прилучатися (до кого, до чого) [608].
Згадувати [522] – пригадувати [472], нагадувати [458]; споминати [451]; (лише докон.) спогадати [441].
Згоджуватися [526] – погоджуватися [528], годитися [525]; розм. приставати (на що) [520, 527].
Здаватися [472] – ввижатися [356], бачитися [441]; показатися [487], видаватися [570]; справляти враження [479].
Здається [461, 470] – бачиться [432, 461].
Злякатися [525, 594] – налякатися [450], перелякатися [323]; (образно) сполошитися [323].
Зміцніти [38, 448] – скріпитися [29, 454].
Знайти [603] – розм. здибати [465, 508], надибати [567], подибати [597]; (рідше) відшукати [557], віднайти [290], здобутися [334].
Зневажати [456] – ображати [285].
Зрікатися (кого, чого) [524] – відмовлятися (від кого, від чого) [527].
Зупиняти [196, 218] – спиняти [174, 209], припиняти [351], тамувати [278, 403].
Зупинятися [588, 378] – спинятися [544, 552]; (на деякий час) затримуватися [392], припинятися [453]; (зовсім переставати діяти) ставати [588].
Зустріти [382, 421] – стрінути [369], стрітитися [291, 543, 548].
З`явитися [475, 529] – повстати [297], опинитися [278, 503].
Іти [467, 470, 492] –1) ступати [565, 461], прямувати [460, 474], рідк. маршувати [595, 603]; 2) (куди) докон. приступити [510, 555], зайти [557], прийти [558], прибути [557]; (звідки) перен. розм. вибиратися [560, 556];
3) розм. шкандибатиb [603], тюпати [581], брести [566]; 4) (туди й назад) проходжуватися [519]; пересуватися [567].
Їхати [71] – (щосили) гнати [13, 599], мчати [271], нестися [312]; (конем) скакати [566]; від`їхати [273], в`їхати [99].
Квапитися [437, 491] – поспішати [558]; (рідше) розм. хапатися [337].
Кидати [485] – метати [491], шпурляти [566].
Кидатися [453, 500] – кинутися [118], (неспокійно) метатися [485], метнутися [527]; (швидко) перетягнутися [492].
Коритися [458, 488] – скоритися [263], підкоритися [197, 534].
Кричати [469, 470, 589] – (на все горло) розм. горлати [454], (сердито на кого) розм. гримати [71, 502], загриміти [595]; (звати) кликати [294]; (з плачем), розм. зойкати [469, 518]; (про багатьох ) лементувати [219], галасати [315]; (з лайкою) накинутися [280]; (образно) дзвенькати [493].
Курити (папіроску) [494, 495] – палити [493]; (люльку) смалити [494, запалювати [492], підкурювати [448].
Лаяти [424, 581] – сварити [246], розм. клясти [424].
Ловити [448, 496] – зловити [461], вхопити [461, 468], схопити [461], спіймати [588], хапати [325].
Лунати [455, 468] – (про звуки) відбиватися [511], віддаватися [517], відзиватися [468]; (широко, далеко) розлягатися [468, 474]; (про різкий крик і под.) розтинатися [474]; (образно) пробиватися [511].
Любити [447, 520] – (про закоханих) кохати (кого) [522]; кохатися [278, 533], любитися (в кому) [358, 466]; докон. закохатися [560], залюбитися [541].
Любуватися (чим) [440, 493, 496] – тішитися [520, 228]; радуватися [587].
Лютувати [433, 524] – (несамовито) шаленіти [566], скаженіти [447], розм.. термосити [277].
Марніти [456] – перен. в`янути [547], зів`янути [489].
Мигати [449, 454] – мигтіти [244], миготіти [441, 527]; перен. дрижати [154, 219].
Минати [508] – оминати [560], обминати [509], обходити [595], (про час і под.) промайнути [548]; (про строк і под.) кінчатися [544], закінчуватися [612].
Мовчати [453, 466, 488] – замовкнути [453], заніміти [453]; справляти немоту [321]; замовкати [461, 561], умовкати (образно) [479].
Морщитися [482, 567] – зморщитися [352, 447] , поморщитися [283].
Мріяти [554] – марити [552].
Мучити [564] – (морально) розм. гризти [567]; замучити [527], покарати [608].
Мучитися [322] – каратися [584].
Мчати[ся] [460, 475] – (мов на крилах) нестися [523], проноситися [468, 485, 487], летіти [460, 489]; поез. линути [468].
Наважити[ся] (що зробити) [179, 381, 502] – розм. завзятися [153, 452].
Навчати [456, 523, 548] – вивчити [495]; привчитися [504]; (на добрий розум) виховати [588].
Надіятися [532] – сподіватися [424, 596], очікувати [231], дожидати [242, 363].
Наказувати [501, 594] – веліти [357, 419]; розм. казати [495].
Намагатися [274, 448, 563] – змагатися [491, 500], старатися [452, 461]; підсил. сулкуватися [288], силуватися [546, 460].
Намовляти [446, 498, 302] – (здебільшого до злого) підмовляти [89, 505].
Насміхатися [447, 461, 351] – сміятися (з кого) [449, 268], глузувати [446, 452, 506, 364]; розм. кепкувати [456, 237]; (злобно) глумитися [354, 239]; (в тонкій формі) книжн. іронізувати [563]; рідк. кпити (з кого, з чого і над ким, над чим) [461]; підсміюватися [569].
Наставати [433] – наступати [361]; (несподівано – в образній мові) упасти [559].
Оберігати [488, 519] – охороняти [289, 571], стерегти [524].
Обертатися [450, 461] – обернутися [450, 460]; відвернутися [451, 521]; повернутися [327, 448], звернутися [486], звертатися (обличчям до когось) [354, 491].
Обіцяти [546] – зарікатися [443], прирікати [458].
Обманювати [575, 178] – (довірливих) розм. дурити [516], здурити (кого) [508]; (на словах) розм. брехати [560], збрехати [516].
Обмірковувати [56, 118] – обдумувати [79]; (разом з іншими) обговорювати [480] ; задумуватися [490].
Обмовляти [137, 179] – розм. оббріхувати [496].
Обороняти[ся] [284, 598] – боронити[ся] [445, 448, 457]; супротивляться [181]; опиратися [577, 600].
Оглядати [438, 454] – поглядати [253, 316]; озирати [471]; (уважно) обдивлятися [395].
Оглядатися [438, 462, 494] – (назад) озиратися [450, 467]; (навкруги) розглядатися [340, 483], роздивлятися [494], рідк. роззиратися [340].
Одержувати [532] – діставати [555, 447], здобувати [328], видобувати [519].
Одружитися [356] – оженитися [540, 547], побратися [316, 466]; (вийти заміж) віддатися [525].
Одубіти [570] – задубіти [606], змерзнути [603], перемерзнути [571].
Оживати [338, 550] – перен. оживляти [456, 475] , відживляти [456].
Опам`ятатися [295, 82] – спам`ятатися [450, 357]; (після зомління тощо) опритомніти [137, 198];(прийти до розуму) схаменутися [294, 324], перен. прокинутися [470], розм. стрепенутися [603].
Опановувати [432] – оволодівати [436, 453], заволодівати [473, 451, 452].
Ослабнути [493] – ослабати [169], розм. підупадати (на cилах) [30]; (від важкої праці) розм. зморитися [494].
Остатися [537] – зостатися [297], лишатися [597].
Оставляти [559] – залишати [560], помішати [593].
Охоплювати [178, 273] – (з усіх боків) обхоплювати [443, 457]; (про почуття, сон і под.) обнімати [537, 445], огортати [523]; заволодіти [434], запанувати (ким) [445].
Панувати [474, 483] – царювати [474].
Пахнути [451, 479] – (рідше) пахтіти [219]; підсил. духмяніти [116, 479]; розм. душіти [474].
Пекти [499] – (про сонце) палити [465], випалювати [488], розпікатися [490], жарити [472, 486].
Переконуватися [525, 612] – (на досвіді) пересвідчуватися [472].
Перемагати [539, 450] – (силою волі труднощі і под.) переборювати [278, 337], (лише докон.) подолати [174, 495].
Перетерпіти [465] – перестраждати [186, 244]; розм. набідитися [73, 98].
Перешкоджати [447, 455, 595] –заважати [613, 615]; перебивати (кому) [613].
Питати [362, 463] – запитувати (кого) [266, 458], питатися [351, 458]; запитуватися [446, 503]; розпитувати [521],докон. спитати [345].
Підводитися [437, 445] – (з міста, з ліжка) вставати [468], підніматися[285]; (насилу) зволікатися [312, 361].
Піддаватися [452, 471] – здаватися [570]; (гіркій долі, силі тощо) скорятися [311], коритися [549].
Підкрадатися [595] – крастися [154], вкрадатися [486].
Піднімати [474, 476] – прям. підіймати [285, 464]; (голову, очі) підводити [546, 443]; (перен. ) підносити [520, 459], знімати [450].
Пітніти (вкриватися потом) [327] – потіти [332]; перен. розм. упрівати [330].
Плакати [163, 377] – (голосно) ридати [587]; (протяжно, приголошуючи) голосити [202], тужити [341]; (різко) вибухнути плачем [294]; (про дитину – ще) пхикати [313].
Поганити [472, 506] – опоганювати [592]; книжн. сквернити [385].