У середині XX ст. тексти Керролла стали аналізувати не тільки філософи і психологи, а й астрономи, фізики і математики. Англійський астроном Артур Стенлі Еддінгтон, наприклад, порівняв формальну структуру балади "Джаббервоккі" з "Аліси в Задзеркаллі" з областю сучасної математики, відомої як "теорія груп", а вітчизняний біолог і психолог С. Г. Геллерштейн вважав, що у всій Керролова " нісенітниці "криється якась таємниця, розгадка якої небайдужа для науки.
На одному з недавніх Всесвітніх філософських конгресів проводився спеціальний симпозіум, присвячений Керроловим казкам. Філософи вважають, що, поряд з Ніцше і Вітгенштейном, Льюїс Керролл був одним з провісників постмодернізму та постструктуралізму. Як приклад звичайно приводиться знаменита парадоксальна фраза Аліси про те, що якщо б вона любила спаржу, довелося б їсти її, а їй це зовсім не подобається.
Список використаної літератури
1. Л. Кэрролл, “Приключение Алисы в Стране Чудес”, - М.; Дет,лит.,1988.
2. Зарубежные писатели. Библиогр. слов. В 2 ч. Ч. 1. А – Л / Под ред.
Н.П. Михальской, – М.; Просвещение: Учеб.лит., 1997.
3. Кэрролл Л. История с узелками. – М.: Мир. 1973г
4. Галинская И.Л. Льюис Кэрролл и загадки его текстов — М.: ИНИОН РАН, 1995