—Перекажіть своїми словами англійською мовою, якою вам бачиться кохана поета. Спробуйте зробити те саме українською. Які слова і чому ви дібрали, описуючи Шекспірову красуню?
— Знайдіть невідповідності між оригіналом та перекладами. В чиєму перекладові їх більше? Чи адекватними видаються вам запропоновані перекладачами заміни? Думку обгрунтуйте.
(Невідповідностей значно більше в перекладі Маршака. Так, він повністю змінює 9 та 10 рядки поезії і замість опису мови смаглявки говорить про досконалість ліній її чола, порівнює її очі із зірками, а не з сонцем, як в оригіналі. Якщо Шекспір говорить про запах дихання коханої, то перекладач —про запах її тіла. А Паламарчук не згадує у перекладі лише однієї несуттєвої деталі — він веде мову взагалі про троянди, тоді як в оригіналі йдеться саме про дамаські, чітко вказано їхні кольори).
—В якій частині сонета та як саме висловлено його ідею? Кому з перекладачів, на ваш погляд, вдалося передати її адекватніше?
(У двовірші, в словах «my love, as гаге». Ідею твору передано адекватніше У перекладі Паламарчука. Адже він залишив таке важливе для оригіналу слово — «найкраща», зберігши стильове протиставлення катрену та двовірша, перший з яких побудований на запереченні, а інший — на утвердженні).
V.Закріплення вивченого матеріалу.
Узагальнюючі запитання.
- Що сьогодні на уроці ми вивчали?
- Що таке сонет?
- Чий переклад сонету вам сподобався найбільше? Чому?
- Переклади, якого сонета ви б хотіли розглянути?
- Звернемося ще раз до епіграфу. Чи погоджуєтесь ви з ним? Чому?
VI. Підсумкова бесіда (оцінка).
VII. Домашнє завдання. Підготувати усну доповідь про сонет як літературний жанр чи про відображення ідей епохи Відродження в сонетах В.Шекспіра. Напам'ять вивчити сонет № 130 англійською та українською мовами.
3.2.2.Конспект №2
Тема: « Нехай потішить вас маленький скромний дар...»
Мета: поглибити знання учнів про поезію П.Верлена; розвивати уміння аналізувати переклади його поезії, навички виразного читання віршів; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.
Тип уроку: урок поглибленого аналізу П.Верлена
Метод: евристична бесіда з елементами виразного читання
Прийоми: порівняння творів
Шлях аналізу: слідом за автором
Обладнання: портрет П.Верлена, збірки творів, музика Гріга «Марення»
Епіграф: Чи гість минулих я століть,
Чи того віку, що прибуде?
Але востаннє, добрі люди,
За мене Господа моліть.
П. Верлен
Звучить музика Гріга "Марення".
Ланцюжок навчальних ситацій
I. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку, звернення до портрета, Поля Верлена.
Сьогодні на уроці ми пригадаємо основні сторінки творчості Поля Верлена, а також будемо аналізувати його поезії, з’ясуємо основні відмінності перекладів вірша «Осіння пісня».
У постаті письменника А. Франс, його сучасник, " убачав "найбільш оригінального, грішного, містичного, найбільш натхненного і справжнього серед сучасних поетів".
У збірці «Мудрість» Верлен писав:
Лучше расскажи приданье без прикрас
О рухнувших мечтах, тоскующих в долинах...
О новых горестях своих начни рассказ,
О разных женщинах, о злобе ежечасной,
О страхе, что всегда крадется по пятам,
И о политике, и о любви несчастной
Пиши чернилами, но с кровью пополам.
Своєю творчістю він визначив подальший розвиток лірики не тільки Франції, а й усієї Європи. Давайте ж ближче познайомимося із цим оригінальним поетом і спробуємо зрозуміти — хто ж він, «чи гість минулих століть, чи віку, що прибуде?», до чого він прагнув, чому вважав, що писати вірші потрібно «з кров'ю пополам».
Давайте звернемося до епіграфу уроку.
Ці слова належать людині, яка перебувала у вічному пошуку, у душі якої боролися протиріччя, яка страждала, грішила, помилялась, шукала істину, своє місце у житті.
Як сказав німецький поет Генріх Гейне: "Світ розколовся, і тріщина пройшла крізь серце поета". Бо поет — це людина, котра надзвичайно тонко і глибоко відчуває, прагне краси і гармонії — гармонії світу, людських : відносин. Ось чому будь-який відступ від цієї гармонії — зло, фальш, жорстокість, бездуховність — боляче вражають серця митців і народжують вірші. В одних — гнівні тa тривожні, а в інших — повні відчаю та туги.
Саме до останніх належав Поль Верлен.
II.Актуалізація опорних знань.
— Що відомо вам про життя Поля Верлена?
Життя П. Верлена було сповнене злетів і падінь, добропорядного існування й ув'язнення, захоплення Паризькою Комуною і пошуками Бога, радощами богеми і безпритульного злидарювання. Пристрасний... і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, він постійно шукав себе у суперечностях долі, виливаючи щастя і біль, тугу і самотність у віршах. -
Народився П. Верлен у місті Мец у сім'ї військового інженера 30 березня 1844 р. У 1851 р. сім'я переїхала до Парижа. Там Верлен закінчує ліцей і в 1862 р. записується на правничий факультет. Проте особливого захоплення юриспруденцією в нього не було. І не службовцем хотів бути Поль — він відчував себе поетом. Він і жив, як поет. Драматично довго весь плідний період творчості був невизнаним. Кохав, але його надії на щасливе подружнє життя не справдилися. Бився на дуелі і сидів у в'язниці. Визнання метром і захоплення його творами наздогнало вже зневіреного митця.
На традиційній церемонії обрання «короля поетів» 1891 р., по смерті Леконта де Ліля, найбільше голосів було подано за П. Верлена. Проте визнання прийшло надто пізно: здоров'я письменника похитнулося. Талановитий поет злидарював і майже постійно змушений був перебувати у лікарнях. Письменник Жуль Ренар зазначав у своєму щоденнику 1892 p.: «Від Верлена не лишилося нічого, крім нашого культу Верлена».
Так, П. Верлен не був зрозумілим сучасникам, тому що поети ідуть завжди попереду Своєї епохи, намагаються замінити людям очі, щоб тим самим змінити дійсність.
Поль Верлен став новатором у поетичному мистецтві. Його поезія відноситься до такого літературного напряму як модернізм.
— Що ж таке модернізм?
— Які загальні риси європейського модернізму?
Модернізм — (від фр. modern — сучасний, найновіший) — загальна назва літературно-мистецьких тенденцій, що виникли у європейських літературах на межі XIX - XX ст.
Назвіть загальні риси європейського модернізму:
— особлива увага до внутрішнього світу особистості;
— орієнтація на вічні закони філософії буття і мистецтва;
— надання переваги творчій інтуїції;
— схильність до містицизму, підсвідомості;
— пошук нових форм у мистецтві;
— прагнення віднайти вічні ідеї, що можуть перетворити світ за законами краси і мистецтва.
III. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
Засвоєння літературних понять.
Імпресіонізм — це напрям у мистецтві, який основним своїм завданням вважав відтворення особистісних вражень, миттєвих відчуттів та переживань. Назва пішла від картини Клода Моне «Імпресія: Схід сонця». Імпресіонізм був характерним і для живопису (Опост Ренуар, К. Моне. Поль Сезанн. Піссаро), і для музичного мистецтва (музикою Гріга «Марення» починався наш урок).
Ще одна особливість творчості Верлена — сугестивна лірика (лат. Suggestio — натяк, навіювання ). Слово у поета діє не стільки своїм прямим значенням, скільки смисловим ореолом, який «навіває» інші настрої.
Сугестія наближає Верлена до символістів, бо як такого символу в ліриці його немає.
Імпресіонізм і символізм — це течії модернізму. Тому, характеризуючи П. Верлена як модерніста, , його сучасник поет-теоретик Банвіль писав йому: «Часом ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте потрапити в музику. Хто зна, може, ви й маєте рацію».
Найхарактернішою рисою творів поета є мелодійність, дивовижне поєднання звуків із почуттями. У своїй поезії П. Верлен наблизився до розуміння душі, яка прагнула гармонії, але не знаходячи її у світі, плакала і страждала, виливаючи весь свій сум у мелодіях ліричних віршів.
IV.Бесіда за запитаннями.
Робота над текстами.
Осіння пісня
Неголосні
Млосні пісні'
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли
Б'є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду надвір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене.
Носить мене З жовтим листям.
Переклад Г. Кочура
Цей вірш увійшов до збірки «Сатурнічні поезії». — Як же пояснити таку дивну назву книги? Назва першої книги «Сатурнічні поезії» (1866) пов'язана з віршем Ш.Бодлера «Епіграф до засудженої книги». Згідно з уявленнями астрологів, Сатурн — похмура, сумна планета, і Верлен зарахував себе до людей, народжених під нею, які не мають щастя в житті (в одному із сонетів своєї першої збірки Поль Верлен писав: «Моя душа народилася для жахливих катастроф»). Перший розділ цієї збірки називався «Меланхолія». Причини цього самопочуття поет визначає так:«... втомився... не вірю в Бога... глузую з людей..." Таким чином, меланхолія — і поетичний образ, і власний стан душі поета — визначальна риса його світосприйняття. Можливо, тому Верлен був такий близький і українським поетам, багато з них перекладали його вірші на українську мову.
Зачитати підрядник і «Осінню пісню» у перекладі М.Рильського. Визначити, кому з перекладачів — Г. Кочуру чи М. Рильському вдалося точніше передати словесну, образну, поетичну структуру вірша П. Верлена.
Осіння пісня
Ячать хлипкі
хрипкі скрипки
листопада…
Їх тужний хлип
У серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю,
Як дні ясні.
Немов у сні.
Пригадаю.
Кудись іду.
Удаль бліду,
З гір в долину,
Мов жовклий лист
Під вітру свист —
В безвість лину.
Переклад М. Рильського
Осіння пісня
Довгі ридання
Скрипок
Осінніх
ранять моє серце
Томлінням...