Дніпропетровський національний університет
Кушнерюк Юлія Романівна
УДК 821. 161. 2: 82 – 31
Українська жіноча проза кінця ХХ століття:
світоглядні моделі й особливості художнього стилю
10.01.01 – українська література
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Дніпропетровськ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі української літератури Запорізького національного університету, Міністерство освіти і науки України (м. Запоріжжя).
Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Хом’як Тамара Володимирівна, Запорізький національний університет завідувач кафедри української літератури.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Турган Ольга Дмитрівна, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри культурології та українознавства;
кандидат філологічних наук, доцент Філоненко Софія Олегівна, Інститут філології Бердянського державного педагогічного університету, доцент кафедри української та зарубіжної літератури.
Захист відбудеться „28” лютого 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.12 у Дніпропетровському національному університеті (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Тараса Шевченка, 1, Палац культури студентів ДНУ).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, Дніпропетровськ, вул.Козакова, 8.
Автореферат розіслано „25” січня 2008 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.О. Глушко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Літературний період 80-90 рр. ХХ століття відзначається активними трансформаційними процесами, які проектуються на загальний стан культури й суспільства. Рецепція новітніх теорій гендерного аналізу, наративу, психоаналізу розширює методологічні горизонти українського літературознавства. Сучасна ситуація відзначається актуалізацією „жіночого” дискурсу в українській літературі пострадянського простору, представленого творчістю Г.Гордасевич, Л.Демської, О.Забужко, С.Йовенко, М.Кривенко, М.Ломонос, С.Майданської, М.Матіос, Г.Пагутяк та ін.. Кількість авторів жіночої прози значно зросла порівняно із літературною ситуацією 80-х років ХХ століття, що свідчить про зміни культурних орієнтирів суспільства. В українській жіночій прозі кінця ХХ століття спостерігаємо формування нової світоглядної парадиґми, у якій органічно переплетені різноманітні інтерпретації істин буття, позначені єдністю ідейно-тематичних тенденцій. Яскрава індивідуальність митця є підґрунтям формування індивідуального типу художньої свідомості й формування певних стильових тенденцій у літературі. Наприкінці ХХ століття були здійснені дослідження, присвячені аналізу світогляду, типу художньої свідомості, образу світу, який трансформується специфікою художнього мислення. Серед них – роботи Л.Бігун, М.Богач, О.Бондарєвої, Б.Криси, С.Лущій, І.Набитовича, Н.Плетенчук, Л.Шевченко та ін. Органічним є дослідження специфіки жіночого письма в контексті світоглядної рефлексії текстів українських сучасних письменниць в умовах трансформації глобальної моделі світу, зміни ціннісної парадиґми. Попри численну кількість публікацій, присвячених творчості О.Забужко, Г.Пагутяк, С.Йовенко, цілісні, системні і масштабні дослідження співвідношення жіночої суб’єктивності та світогляду особистості, специфіки моделювання картин буття в жіночій прозі практично відсутні. Суттєво вирізняються дослідження О.Карабльової, Л.Кулакевич, Т.Тебешевської-Качак, С.Філоненко, які з’явилися протягом останніх років.
Актуальність роботи зумовлена своєрідністю концепції світу, представленої в жіночій українській прозі кінця ХХ століття, потребою відновлення тяглості літературної традиції внаслідок залучення творчості авторів, які залишилися поза увагою літературознавців, наявністю дискусійних положень у зазначених дослідженнях, потребою ґрунтовнішого осмислення поетики й стилю художнього мислення жіночої прози з метою поглиблення літературознавчої інтерпретації феноменів фемінності-маскулінності в культурі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковим планом кафедри української літератури Запорізького національного університету „Література й історія”. Тема дисертації ухвалена на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми „Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури ім. Т. Шевченка 18 грудня 2003 р. (протокол № 5).
Мета дослідження: проаналізувати форми виявлення світоглядних моделей в українській жіночій прозі кінця ХХ століття й особливості індивідуальних стилів.
Для здійснення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
теоретично обґрунтувати проблему світоглядної моделі в художній творчості;
проаналізувати теоретичні аспекти понять „жіночої літератури” й „жіночого письма”;
дослідити специфіку моделювання ідентичності героя й визначити провідні типи характерів як стилетворчих чинників;
виокремити й проаналізувати системотвірні філософеми на позначення часопросторових концептів, їхній зв’язок із хронотопною специфікою творів;
проаналізувати аксіологічні концепти в системі світомислення жіночої прози;
визначити типологічні паралелі та специфіку виявлення світоглядних моделей;
розкрити вплив домінуючої світоглядної моделі на стильову своєрідність художнього тексту.
Об’єктом дослідження є твори жіночої прози: повість Г.Гордасевич „Ноїв ковчег”; повісті „Місто в тіні”, “Потяг до світла”, оповідання Л.Демської; повісті “Інопланетянка”, “Книга Буття. Глава четверта”, “Я, Мілена”, “Казка про калинову сопілку”, „Дівчатка”, роман “Польові дослідження з українського сексу”, есеї О.Забужко; повісті “Жінка у зоні”, „Про що мовчить книга Йова” С.Йовенко; повісті “На останнім стопню”, “Коротка екскурсія у минуле, або ціна Сівиллиних книг”, “Душа речей”, „Фантастичне оповідання, написане поетом Яремою Пальчиком і не прийняте жодним часописом до друку” Н.Конотопець; повість “Одкровення Вельзевула козачій дочці, Христом миропомазаній” М.Ломонос; романи “Землетрус”, “Діти Ніоби” і повість „Провідна неділя” С.Майданської; повісті “По праву сторону твоєї слави” і “Млин мерців” М.Матіос; повісті “Берег учорашньої ночі”, „Зрада”, оповідання Н.Околітенко; романи “Смітник Господа нашого”, “Радісна пустеля”, “Компроміс”, повісті “Записки Білого Пташка”, “Гірчичне зерно”, “Кіт з потонулого будинку” та оповідання (“Гола дитина, або Ще одна новорічна історія”, “Містерія небес”, “Плач ріки Бистриці”) Г.Пагутяк; роман “Межа” Ю.Шевчук;
Предметом дослідження є особливості реалізації світоглядних моделей та їхній вплив на формування специфіки художнього стилю в українській жіночій прозі ХХ століття..
Теоретико-методологічною основою дослідження виступають літературознавчі праці Р.Барта, М.Бахтіна, Ю.Лотмана, О.Лосєва, О.Соколова, Ю.Степанова, В.Топорова, О.Фрейденберг, Б.Успенського та ін. Суттєвими для роботи є концепції представниць феміністичних та ґендерних студій В.Агеєвої, С. де Бовуар, Г.Брандт, О.Вороніної, Т.Гундорової, Н.Габріелян, І.Жеребкіної, Н.Зборовської, С.Павличко. Філософським, культурологічним контекстом дослідження є праці М.Бердяєва, Г.Маркузе, Х.Ортеги-і-Гасета, Ж.-П.Сартра, М.Еліаде тощо.
Завдання дослідження передбачають використання методів, які б розкрили специфіку предмета. У процесі роботи застосовувалися в синтетичному поєднанні такі методи: ґерменевтичний, структурно-семіотичний, історико-типологічний, ґендерний аналіз, психоаналітичний (частково).
Наукова новизна роботи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що проблема світоглядних моделей в українській жіночій прозі вперше постала предметом спеціального дослідження. До цього часу літературознавці не розглядали її системно, порушуючи окремі аспекти в процесі розкриття поетики української жіночої прози.
Особистий внесок здобувача полягає в системному дослідженні специфіки виявлення різновидів світоглядних моделей в українській жіночій прозі кінця ХХ століття. У роботі на основі аналізу макро- і мікрорівнів поетики тексту аналізуються форми впливу домінуючої світоглядної моделі на формування особливостей художнього стилю в українській жіночій прозі кінця ХХ століття. У дослідженні актуалізований філософський дискурс, який сприяє розширенню методологічних можливостей трактування проблеми. За об’єкт аналізу дисертантом була обрана творчість письменниць (Н.Конотопець, М.Ломонос, Н.Околітенко, Ю.Шевчук), залишена поза увагою критики.
Практичне значення. Результати роботи можна використати при викладанні дисциплін історії української літератури та теорії літератури, в дослідженнях проблем поетики сучасної української прози.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації апробовані в доповідях на конференціях різних рівнів: Міжнародній науково-теоретичній конференції „Проблеми жанру, стилю, літературного напряму” (Запоріжжя, 2003), II Всеукраїнській науково-теоретичній конференції „Українська література у контексті світової літератури” (Одеса, 2002), V Всеукраїнській науково-теоретичній конференції молодих учених (Київ, 2002), IV Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Українська література: духовність і ментальність” (Кривий Ріг, 2004), Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми слов’янської філології (Бердянськ, 2005), Всеукраїнській науковій конференції „Творчість „шістдесятників” у координатах української і світової літератури” (Дніпропетровськ, 2005), Міжвузівській науково-практичній конференції „Російсько-український філологічний дискурс” (Запоріжжя, 2006), на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та студентів філологічного факультету Запорізького національного університету (2003, 2004, 2005, 2006, 2007).