Інтенсивний перебіг процесів самозігрівання більшою мірою проявляється саме в курудзяному силосі, що містить велику кількість поживних речовин та енергії. Погане ущільнення субстрату, недостатня ізоляція сховищ, неправильний підхід при заборі корму тощо сприяють активізації цих гідролітичних процесів. Чим ретельніше були виконані всі операції при заготівлі корму, тим краще. Особливо критично до питань заготівлі корму слід підходити в тих випадках, коли самозігрівання силосу стає постійним явищем. Тут потрібно виявити слабкі місця в загальному технологічному ланцюжку виробництва й виключити їх подальше виникнення. Небезпека виникнення самозігрівання пов’язана ще й з тим, що не завжди вдається додержувати величини тижневого відбору корму на рівні 2–3 м. Навіть проведення таких заходів, як обробка поверхні зрізу пропіоновою кислотою, не рятує.
А от застосування біологічних консервантів із штамами гетероферментактивних молочнокислих бактерій набуває усе більшого поширення при заготівлі об’ємистих кормів, адже консерванти протистоять розмноженню цвілі та дріжджів [3].
4.2 Вибір правильного консерванту
Консерванти стримують мікробіологічні процеси бродіння. Для вибору правильного засобу треба чітко визначити механізм його дії (щодо силосної кукурудзи це має бути стабілізація аеробної мікрофлори) і сферу застосування (приготування рослинних кормів). Однак варто врахувати, що не кожний продукт однаково підходить для будь-якої культури, що заготовлюється. Так, наприклад, штами молочнокислих бактерій відрізняються за типом бродіння субстрату: гетеро- або гомо ферментативні культури. Гомоферментативні молочно-кислі бактерії гідролізують цукри рослин виключно у молочну кислоту. Важливою відмінністю є той факт, що молочна кислота не діє проти грибів і дріжджів, а навпаки — слугує відмінним поживним середовищем для цих мікроорганізмів.
Саме тому консерванти, що містять переважно гомоферментативні молочнокислі бактерії, не тільки не запобігають ризику самозігрівання/пліснявіння кукурудзяного силосу, але навіть збільшують його.
Інакшим є перебіг гетероферментативного типу бродіння. Молочнокислі бактерії цього типу розкладають рослинні цукри не тільки на молочну кислоту, а й на інші компоненти, які пригнічують дію дріжджів. Найбільш відомими з них є оцтова кислота й пропіленгліколь. Цей керований тип бродіння не приводить до надмірного розкладання цукрів, а також поліпшує смакові якості заготовленного силосу.
Механізм дії цих консервантів простий: особлива комбінація молочнокислих бактерій типу Lactobacіllus buchnerі вноситься у рослинний субстрат, що силосується.
Збільшення концентрації інгібіторів цвілі та дріжджів поліпшує аеробну стабільність кукурудзяного силосу, що в підсумку підвищує вміст енергії в кормі й збільшує його споживання. Для досягнення таких результатів потрібна також повна ізоляція сховища протягом 4–6 тижнів від дня його закриття. У цьому разі небезпека самозігрівання й наступного горіння силосу повністю виключається.
Кукурудзяний силос має підвищену схильність до самозігрівання. Тому біологічні консерванти на основі гетероферментативних молочнокислих бактерій забезпечують повну аеробну збереженість обробленого силосу. За допомогою цього можна запобігти втратам і підвищити якість силосу [7].
5. Розрахункова частина курсового проекту
Завдання:
Середньорічне поголів’я корів – 235 голів
Середня жива маса 1 корови – 500 кг
Середньорічний надій на корову – 4100 кг
Середньорічне поголів’я свиноматок – 129 голів, відлучення в 45 днів
Скласти комбікорми і раціони:
а) Раціон для бугайця при (вирощуванні плідника до 16 міс. віку, жива маса 380 кг) вік 9 міс.;
б) -//- на літній період;
в) Раціон для ремонтної свинки, жива маса 45 кг, середньодобовий приріст 575 г на зимовий період;
г) -//- комбікорм для цієї ж групи;
д) Раціон для лактуючої вівцематки вовново-м’ясної породи (друга половина лактації), жива маса 50 кг на літній період;
е) Раціон для лошат верхової породи, вік 11 міс. (жеребчик 250 кг) на зиму.
Для визначення потреби в кормах необхідно розрахувати середньорічне поголів’я тварин. У цей розрахунок покладені наступні нормативи: вихід телят на 100 корів – 90 голів, щорічне бракування корів – 40%, введення в основне стадо з групи нетелей 0,4 голови на 1 корову, падіж та вимушений забій 0,1 голови молодняку в розрахунку на 1 корову.
1. Розрахунок структури стада ВРХ за кількістю корів 235 голів
Група тварин | Середньорічне поголів’я тварин | |
у розрахунку на 1 корову, гол | різних груп, гол | |
Корів, всього | 1 | 235 |
у т.ч. дійних | 0,82 | 193 |
сухостійних | 0,18 | 42 |
Приплід: | 1,3 | 306 |
від корів | 0,9 | 212 |
від нетелей | 0,4 | 94 |
Збереженість: | ||
теличок | 0,6 | 141 |
бичків | 0,6 | 141 |
Телички 0-6 міс. | 0,3 | 71 |
6-12 міс. | 0,3 | 71 |
12-18 міс. | 0,3 | 71 |
Нетелі і телиці 18-24 міс. | 0,3 | 71 |
Нетелі 24-30 міс. | 0,2 | 47 |
Бички 0-6 міс. | 0,3 | 71 |
6-12 міс. | 0,3 | 71 |
12-18 міс. | 0,3 | 71 |
235·0,82=192,7=193
235·0,18=42,3=42
При такій структурі стада в розрахунку на 1 корову за рік реалізується на м’ясо 0,4 голови корови із середньою масою 500 кг, 0,2 голови телиць що залишилися незаплідненими із середньою масою 3,6-4,0 ц та 0,6 голови бичків після вирощування та відгодівлі з масою 3,6 – 4,0 ц в залежності від середньої маси корів у дорослому стані. Орієнтовне виробництво молока і м’яса наведено в таблиці 2.
2. Розрахунок продукції великої рогатої худоби (молока і м’яса у живій вазі)
Група тварин | Поголів’я на 1 корову | Надій молока на корову за рік, т | Реалізовано за рік, гол. | Жива маса 1 голови при реалізації, т | Вироблено, т | |
молока | м’яса | |||||
Корови | 1 | 4,1 | - | - | 963,5 | - |
Корови | 0,4 | - | 94 | 0,500 | - | 47 |
Телиці | 0,2 | - | 47 | 0,370 | - | 17,4 |
Бички | 0,6 | - | 141 | 0,395 | - | 55,7 |
Разом | - | - | - | - | 963,5 | 120,1 |
Вироблено молока: 4100 кг молока :1000 = 4,1 т ∙ 235 голів корів = 963,5 т;
Вироблено м’яса: 235гол∙0,4=94голів∙0,5 т жива маса корови = 47 т
5.1 Розрахунок річної потреби в кормах для корів
Розрахунок річної потреби в кормах розпочинають з підбору типової структури їх енергетичної поживності.
3. Річна потреба в кормах для 235 голів корів живою масою 500 кг при надої 4100 кг молока жирністю 3,8%
Корм | Структура кормів за ОЕ, % | ОЕ кормів на корову, ГДж | ОЕ кормівна все стадо, ГДж | Корму, т | В кормах міститься, т | |
кормовиходиниць | перетравногопротеїну | |||||
Сіно бобово-злакове | 9 | 4,5 | 1057,5 | 157,6 | 69,34 | 10,24 |
Сінаж гороху | 15 | 7,51 | 1764,85 | 460,8 | 129,02 | 22,12 |
Силос кукурудзяний м.с. | 16 | 8,01 | 1882,35 | 896,36 | 188,24 | 8,96 |
Буряк кормовий | 6 | 3 | 705 | 440,63 | 61,69 | 3,97 |
Зелена маса (злакова) | 29 | 14,52 | 3412,2 | 1287,62 | 218,9 | 27,04 |
Концентрати | 25 | 12,52 | 2942,2 | - | 340,96 | 30,84 |
Разом | 100 | 50,06 | 11764,1 | - | 667,19 | 72,33 |
Норма | - | 50,07 | 11766,45 | - | 1008,15 | 103,17 |
Щоб вирахувати кормові одиниці і перетравний протеїн по строчці концентрати потрібно ці показники додати по всім кормам і відняти від норми. Різницю поставити на концентрати.
к.од. 1008,15-667,19=340,96; ПП 103,17-72,33=30,84.
Провірити по строчці концентрати:
30,84 т ПП : 2942,2 ГДжОЕ=0,010 т ПП/ГДж ОЕ.
Для того, щоб правильно підібрати концентровані корми ця цифра повинна бути (0,010 тПП/ГДж) або близькою до неї.
Норма на 235 голів корів:
ОЕ 50,07 ГДж (з додатку)∙235голів=11766,45 ГДж
к.од. 4,29 т к.од.∙235 голів=1008,15 т к.од.
ПП 0,439 т ПП∙235 голів=103,17 т ПП
Розрахунок до таблиці 3:
1. Структура із довідника.
2. 50,07– 100% Х=50,07∙9:100=4,5 ГДж ОЕ,
х – 9
3. 4,5 ГДж∙235 голів= 1057,5 ГДж ОЕ
4. Сіно 1057,5 ГДж:6,71ГДж=157,6 т (6,71 МДж в 1 кг корму)
5. Сіно 157,6 т∙0,44 к.од.=69,34т к. од. (0,44 к. од в 1 кг корму)
6. Сіно 157,6т∙65 гПП=10244г:1000=10,24 т ПП (65г в 1 кг)
В таблиці 4 зроблено підбір концентрованих кормів.
4. Розрахунок співвідношення концкормів у річній потребі
Концкорми | Часткана 1 т, т | В кормах міститься | ||
ОЕ, ГДЖ | ПП, т | ПП на 1 ГДж | ||
Злакова суміш | ||||
Зерно пшениці озимої | 0,20 | 2,25 | 0,017 | 0,008 |
Зерно ячменю озимого | 0,70 | 7,96 | 0,052 | 0,007 |
Зерно проса | 0,10 | 0,91 | 0,006 | 0,007 |
Всього | 1,000 | 11,12 | 0,075 | 0,007 |
Білкова суміш | ||||
Зерно бобів | 0,80 | 8,93 | 0,18 | 0,02 |
Макуха соєва | 0,20 | 2,51 | 0,068 | 0,027 |
Всього | 1,000 | 11,44 | 0,248 | 0,022 |
0,20∙11,27МДж=2,25ГДж (11,27МДж в 1 кг)
0,20∙85 гПП=17:1000=0,017 т ПП (85 г ПП в 1 кг)
0,017:2,25=0,008 т ПП/ГДж
Розрахунок співвідношення у загальній кількості концентрованих кормів проводиться з використанням методу квадрату, де в якості норми приймають концентрацію перетравного протеїну на 1 ГДЖ (0,010 т ПП/ГДж), яку порівнюють з аналогічними показниками для кожної суміші.
Злакова суміш Білкова суміш
0,007 0,022