Незаперечні заслуги Глібова в розвитку поетики байки. Він сміливо розсунув її жанрові межі, урізноманітнив форми, вперше в українській літературі збагатив байку рисами пісні й балади, демонструючи широкі, невичерпні можливості цього найтради-ційнішого літературного жанру.
Байка «Цуцик» відноситься до другого періоду творчості Глібова, в якому порушувалися переважно морально-етичні проблеми. Перо сатирика байкар спрямував на висміювання паразитизму, лакейства, лицемірства, прислужництва, егоїзму. Байка «Цуцик» - кращий твір цього періоду. Вона побудована на діалозі двох собак - Бровка та Цуцика.
Цуцик - кімнатна собачка. Нероба, прислужник, він з гордістю вихваляється перед Бровком своїми лакейськими здібностями, умінням вислужуватися. Сите благополуччя отруїло Цуцика чадом погорди, він тепер зверху, спесиво дивиться на всіх, бо дуже запанів, байдужий до страждань свого колишнього друга. Бровко - дворовий пес. Він стереже добро хазяїна вдень і вночі, за це змушений терпіти знущання, їсти що прийдеться, спати під парканом. Він усвідомлює своє рабське становище, якому не може зарадити, але з огидою ставиться до панського лакея. Бровко справедливо називає своє життя «собачим», бо воно повне приниження, голодування, побоїв та тяжкої праці, але це не вбиває в ньому гідності. Перед Цуциком він не запобігає, не лащиться до нього, а навпаки, сміливо нагадує, що той колись був звичайнісіньким щеням.
В алегоричному образі Цуцика автор засудив зрадництво, паразитизм, моральну ницість, плазування панських «цуциків»,«які заради легкого життя втрачають людську гідність і людську подобу, їм він протиставив Бровка, в алегоричному образі якого втілено риси чесного, щирого, працьовитого трудівника, з високим почуттям людської гідності, у душі якого визріває протест проти нікчемних і підлих цуциків. Але якщо подивитись на проблематику цієї байки під кутом нашої дійсності то не можна не помітити, що, иа жаль., такі «цуцики» мають місце і в нашому «некріпзцькому» суспільстві.
Інтерес до. жанру байки не зник в українській літературі й наприкінці XIX - на початку XX ст. Діяльність Глібова-байкаря викликала цілу плеяду послідовників і наслідувачів - Т. Зіньків-ський, М. Кузьменко, Олена Пчілка, Я. Жарко та ін. Але у більшості з них байка втратила виразну сатиричну і соціальну гостроту, якими відзначалися твори Л. Глібова, і нерідко набувала, особливо в Олёда Пчілки, розважального, так би мовити, «дитячого» характеру.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
Байки «Жаба й Віл», «Мірошник», «Щука», «Громада», «Цуцик», «Вовк та Ягня», «Муха й Бджола», «Жаба і Віл», ліричні твори «Журба», «Думка», «У степу» («Як за лісом, за пралісом...»).
Л.І. Глібова Іван Франко назвав поряд з Гребінкою найкращім українським байкописцем, а його ліричні вірші перлинами української лірики.
"Нащадки сіверян, полян, дулібів,
Малята вчать ті сонячні слова,
що, ніби чародійник, з рукава
Ти висипав їм і в мудрості не схибив".
Максим Рильський.
П.Г. Тичина у своїх спогадах пише, як на ялинці, що її влаштувала вчителька Серафима Миколаївна, він одержав разом з мішечком позолочених горіхів дві книжечки українські. І одна з них – байки Леоніда Глібова...
Йому належить провідна роль
серед численної сім'ї байкарів
XIX ст. як письменникові, який
Утвердив жанр української байки
на глибоко професіональному ґрунті.
Іван Пільчук.
Леонід Глібов за словами М. Рильського, "був, безперечно, продовжувачем Гребінки і, подібно до цього останнього, перебував під значним впливом Крилова".
...Але не вмре поет у пам'яті людській!
Згадаємо ми тебе в недоленьці лихій
І в кращій час нової долі!
Володимир Самійленко.
1. Глібов Л.: Цяцькований осел. Вибрані твори./ Передм. Д. Білоуса. – К.: Вид-во дитячої літератури "ВЕСЕЛКА", 1978.- 134 с., іл.
2. Глібов Л.І. Твори./ Передм. С. Зубкова.- К.: Дніпро, 1982.- 231 с., іл.
3. Рідне слово. Українська дитяча література: Хрестоматія. У 2 кн.. Кн. 1/ Упорядкував З.Д. Воровкін.- К.: Либідь.- 1999.- 400с.
4. Українська дитяча література: Хрестоматія / Вступна ст. та упорядкув. Л.П. Козачок.- К.: Вища шк., 2002.- 519 с.
5. Українська література XIX століття: Навч. метод. посібник для абітурієнтів.- Ч I /За ред. д-ра філол. наук, проф. Я.В. Януш.- К.: КНЄУ, 2002.- 134с.
1. Бондар М. Леонід Глібов: негативи, позитиви, маски // Слово і час. - 1997. - № 1.
2. Деркач Б. Леонід Глібов: Життя і творчість. -К., 1982.
3. Пільгук І. Леонід Глібов (До 150-річчя з дня народження). -К., 1977.
4. Деркач Б., Косяченко В. Жанр байки в українській літературі // Українська байка. - К., 1983.