Льон-довгунець як екологічно чистий продукт (стр. 5 из 8)
Створилося тенденція до збільшення сухих речовин в стеблах льону у варіантах з підсівом злакових трав.
Так вага 100 повітряне сухих стебел у фазі ранньої жовтої стиглості у варіантах з підсівом трав становила 45,6 - 46,9 г, а без підсіву 43,8 г, або на 0,8 — 5,2 % більше, як на контролі. По даним І. С. Шилова (1920), І. С. Шилова і А. М. Щепетільникової (1923) кожен центнер сухого загального врожаю льону виносить із ґрунту азоту (М) 1,3 — 1,5 кг, фосфору (Р2О5) 0,37 - 0,52 кг, калію (К2О) 0,62 - 1,37 кг, і кальцію (СаО) 0,57-0,92кг.
Підсів райграсу пасовищного і костриці лучної створюєпідвищену стійкість рослин до вилягання (Табл.. 3.3.)
Таблиця 3.3.
Стійкість льону до вилягання залежно від щільності фітоценозу
(2002 -2003 рр.).
| Варіанту досліду | Полягання | В середньому за два роки | |
| 2002 | 2003 | ||
| Чистий посів льону (контроль) | 4,6 | 5,0 | 4,8 |
| Льон+райграс пасовищний | 4,8 | 5,0 | 4,9 |
| Льон+костриця лучна | 4,8 | 5,0 | 4,9 |
І бал - сильне вилягання, механізоване збирання не можливе;
II бали - вилягання обмежує механізоване збирання;
III бали - середнє вилягання, стебла нахилені на 45°;
IV бали - слабке вилягання стебла легенько нахилені;
V балів - вилягання відсутнє.
Відомо, що азот сприяє створенню в стеблах рихлої тканини. Вміст загального азоту в рослинах льону в період надмірного вилягання на контролі без підсіву трав становив 1,32 — 1,61, а рослин льону з підсівом трав 1,2 - 1,57%. Найменший вміст азоту спостерігали в сумісних посівах льону з підсівом райграсу пасовищного ( 1,12 - 1,16%).
Підвищення стійкості рослин льону до вилягання сприяє застосування комбайнової технології збирання і зберігання урожаю від загнивання. Ріст льону з травами не показав великого впливу на зміну господарських ознак у рослин льону.
Таблиця 3.4.
Структура льону-довгунця залежно від підсіву трав
| Варіанту досліду | Технічна довжина, см | Діаметр, мм | Кількість коробочок, шт.. |
| Чистий посів льону (контроль) | 71,4 | 1,56 | 3,4 |
| Льон+райграс пасовищний | 72,7 | 1,43 | 2,8 |
| Льон+костриця лучна | 73,1 | 1,42 | 2,7 |
Густота стеблостою льону у фазі повних сходів і перед збиранням була менша на ділянках з підсівом трав. В контролі в середньому за два роки, загинуло 14,4 % рослин, на ділянках з підсівом трав — 16,5 - 18,9%. Кількість рослин що загинули на ділянках з підсівом трав більше на 2,1 - 4,5% в порівнянні з контролем.
Густота стеблостою злакових трав і особливо райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав’яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі. Облік врожаю льонопродукції показав, що незначне знищення її з підсівом трав і без підсіву трав знаходиться в межах похибки досліду (табл. 3.5.)
За даними таблиці 3.5 видно, що сумісний посів насіння льону і трав не показав негативного впливу на продукційний процес льону. За рахунок поліпшення умов вилежування дещо підвищується врожайність трести льону-довгунця.
Таблиця 3.5.
Врожайність льонопродукції залежно від фітоценозу посівів
| Варіанти досліду | Врожайність, ц/га | |||||
| насіння | трести | |||||
| 2002 | 2003 | середнє за 2роки | 2002 | 2003 | середнє за 2роки | |
| 1. Чистий посів льону(контроль, без обертання) | 3,1 | 2,1 | 2,6 | 30,4 | 21,3 | 25,8 |
| 2. З обертанням | 3,2 | 2,1 | 2,6 | 31,7 | 21,1 | 26,9 |
| Льон+райграс пасовищний1. Без обертання2. З обертанням | 3,13,3 | 2,32,3 | 2,72,8 | 30,632,9 | 22,322,5 | 42,827,7 |
| Льон+костриця лучна1. Без обертання | 3,1 | 2,2 | 2,6 | 31,5 | 22,4 | 26,9 |
| 2. З обертанням | 3,2 | 2,3 | 2,7 | 32,4 | 22,8 | 27,6 |
При вирощуванні льону-довгунця на осушених дерново-глейових суглинкових ґрунтах в зоні Полісся України необхідно висівати 25 млн.шт.. схожих насінин на 1 га.
Таблиця 3.6.
Технологічні показники якості трести залежно від прийомів мацерації
| Варіанти | Якість трести, сортономер | Міцність трести, кгс | Вміст волокна, % | |||
| К | С | В | -Х | |||
| Чистий посів | ||||||
| 1. Без обертання | 1,0 | 20,1 | 20,9 | 21,2 | 20,7 | 30,5 |
| 2. З обертанням | 1,25 | 21,4 | 20,3 | 22,7 | 21,5 | 31,4 |
| Льон+райграс пасовищний | ||||||
| 3. Без обертання | 1,50 | 24,3 | 25,6 | 26,2 | 25,4 | 31,6 |
| 4. З обертанням | 1,75 | 26,6 | 28,1 | 28,8 | 27,8 | 32,6 |
| Льон+костриця лучна | ||||||
| 5. Без обертання | 1,5 | 24,2 | 25,3 | 25,8 | 25,1 | 31,8 |
| 6. З обертанням | 1,75 | 25,6 | 26,8 | 27,8 | 26,7 | 32,3 |
| НІР 0,95 | 0,24 | |||||
З даних таблиці 3.6 видно, що міцність трести по довжині стебла трести неоднаково. Високою міцністю характеризується волокно верхньої частина стебла, тому що в цій частині елементарні волоконця більш витягнуті, мають ребристу форму, щільно прилягають одне до одного, між ними невеликі міжклітинні простори і найменший вміст лігніну.
Обертання трести в процесі мацерації, незалежно від фітоценозу сприяє формуванню більше високої якості трести, а його міцність підвищується на 7,1-0,8 кгс. Сумісний посів насіння льону і рихлокущових злакових трав забезпечує штучне створення зеленого покриву, треста виміщується в оптимальних умовах за вологою і температурою повітря, в результаті чого міцність волокна без обертання трести збільшується на 4,4-4,7 кгс, а з обертанням на 6,0 –7,1 кгс. Вміст всього волокна в тресті льону з підсівом злакових трав і обертання трести достовірно збільшується на 2,1-1,5%.
Слід зазначити, що серед багатьох екологічних факторів важливе значення має забезпечення льону вологою (Алексєєва А.М., 1969).
Абіотичні фактори у період росту і розвитку за час вилежування трести характеризується показником ГТК (гідротермічного коефіцієнту).
ГТК підраховували згідно формули:
деΣm Х 10 – сума опадів за певний період;
Σt>100С – сума середньодобових температур за певний період;
10 – коефіцієнт переведення суми активних температур повітря у кількість випарованої води, мм.
За показниками ГТК погодні умови поділяються на:
0,1 – 0,9 – сухі;
1,0 – 1,4 – посушлеві;
1,5 –2,0 – зволожені;
2,1 – 2,5 – добре перезволожені;
>- 2,5 – перезволожені.
Ріст і розвиток льону-довгунця в умовах 2002 року у період швидкого росту і фазу бутонізації проходів при оптимальних абіотичних факторах, ГТК в цей період коливався у межах 1,04-4,23 , що відповідає біологічним вимогам льону.
Таблиця 3.7.
ГТК за період швидкого росту і мацерації трести льону-довгунця в агроекологічних умовах СТОВ ім. Чкалова
| Місяц | Декада | 2002 | 2003 | ||
| ГТК | Зволоження | ГТК | Зволоження | ||
| Травень | І | 4,26 | перезволожена | 3,75 | перезволожена |
| ІІ | 0,12 | суха | 3,11 | перезволожена | |
| ІІІ | 0,94 | посушлива | 0,14 | дуже суха | |
| Червень | І | 4,23 | перезволожена | 0,24 | суха |
| ІІ | 1,16 | зволожена | 0,69 | суха | |
| ІІІ | 1,04 | зволожена | 1,53 | зволожена | |
| Липень | І | 1,35 | зволожена | 0,59 | суха |
| ІІ | 1,96 | зволожена | 0,55 | суха | |
| ІІІ | 7,02 | перезволожена | 0,44 | суха | |
| Серпень | І | 3,40 | перезволожена | 0,83 | суха |
| ІІ | 4,58 | перезволожена | 2,29 | зволожена | |
| ІІІ | 6,1 | перезволожена | 0,41 | суха | |
| Вересень | І | 2,05 | добре зволожена | 3,15 | перезволожена |
| ІІ | 0,58 | суха | 0,36 | суха | |
| ІІІ | 2,5 | перезволожена | 0,92 | суха | |
Абіотичні фактори 2003 року характеризуються, як посушливі і дуже посушливі. Так, третя декада травні, перша і друга декада червня (період швидкого росту льону) були надто сухими, показники ГТК знаходиться у межах 0,14-0,69, льон підгорів. А у період мацерації трести кінець липня і серпень, також характеризується сухою погодою і вилежування трести відбування повільно, що в цілому привело до недобору врожаю з низькою якістю (табл.. 3.8.)
Таблиця 3.8.
Технологічні показники льонопродукції в умовах СТОВ ім. Чкалова
| Показники | 2002 | 2003 |
| Площа, га | 35 | 40 |
| Урожайність, ц/га:трестиволокнанасіння | ||
| 15,3 | 5,2 | |
| 4,5 | 1,6 | |
| 2,3 | 1,0 | |
| Сортономер трести | 1,78 | 0,5 |
| Прибуток, грн./га | 517 | -100 |
Таким чином при урожайності волокна > 4,0 ц/га кожен гектар забезпечує більше 500 грн. прибутку. За даними В.Г. Дідори (2003) на Поліссі кожен 5 рік посушливий, що приводить до загибелі врожаю і отримання трести низької якості. Тому з метою відродження льонарства в майбутньому необхідно розмішувати льон на понижених мікрорельєфах ґрунту з підсівом рихлокущових злаків трав із застосування зрошення.