Льон-довгунець як екологічно чистий продукт (стр. 6 из 8)

В нашій країні склалась складна, а під час в деяких місцях і критична екологічна ситуація. Не дивлячись на велику кількість прийнятих мір, робота по екологічному оздоровленню країни ведеться незадовільно. Росте процент захворюваності різними хворобами. Відсутня достатня і оперативна інформація населення з екологічних питань. В даний час рішення екологічних питань виходить за рамки окремих рис і приймає глобальний характер. Стосовно льону-довгунця проведені дослідження (табл.. 3.9.) дозволяють зробити висновок про отримання екологічного чистої трести льону-довгунця шляхом створення штучного зеленого покриву на льонищі.

Таблиця 3.9. Забрудненість льонотрести залежно від технології її виготовлення, ¹³⁷ Сs

Обертання трести	Без підсіву трав		З підсівом трав
	Бк/кг	% до контролю	Бк/кг	% до контроля
1. Без обертання	29,6	0,0	27,4	92
2. Одне обертання	26,3	89	21,2	72

Серед міроприємств розроблених по охороні повітря на льонозаводі, можна виділити наступні:

- не застосовувати авіаційний обробіток посівів льону;

- на території льонозаводу будуються дороги з твердим покриттям.

Відомо, льон – довгунець одна із видів культур, що не акумулюють у процесі росту і розвитку радіоактивні речовини з ґрунту і повітря. Проте необхідно застереження від вторинного радіозабруднення у процесі вилежування льонотрести. Саме сумісний посів льону з травами передбачає запобігання вторинного радіо забруднення, покращення строків вилежування і якості трести.

Таблиця 3.10.

Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.

Варіанти досліду	Забруднення, %	Період мацерації, днів	Сортономер трести	Вихід довгого волокна, %	Група номеру за забарвлення	Сума процент. номерів
Чистий посів льону (контроль)	18	24	1,0	12,4	1,6	159
Льон+райграс пасовищний	5	20	1,5	14,1	2,4	168
Льон+костриця лучна	6	18	1,5	15,6	2,2	170

З данних таблиці 3.10 видно, що якість льонотрести отримані на льонищі з підсівом трав на один сортономер вища за тресту, яка вилежувалася на чистому ґрунті, а тому вихід довгого волокна на 2,3 – 2,6 % вищий від контролю. Ґрунтовий покрив стелища значно впливає на якість волокна за номером. Треста яка вилежувалася на зеленій траві за номером вища на 0,5 – 0,6 номера за контроль. Особливо слід звернути увагу на термін вилежи. Підсів трав дозволяє не тільки отримати штучне стелище, а й скоротити строки мацерації на 9 – 10 днів. Окрім того після збирання трести отримали й пасовища для великої рогатої худоби.

Аналізуючи стан льонарства в Україні, можна відмітити позитивну тенденцію зростання виробництва продукції, яка характеризується конкурентоспроможністю на міжнародному ринку де ціна однієї тони волокна коливається в межах 1500-2000 доларів США [5;6].

Для Житомирщини, значна частина якої забруднена радіонуклідами, актуальними є питання виробництва продукції льонарства з мінімальним вмістом радіонуклідів і високими показниками якості. Тому відродження льонарства на Поліссі України і отримання продукції, що задовольняє санітарно-гігієнічним вимогам є актуальним.

Основним періодом у життєдіяльності льону є невеликий проміжок часу, в межах 28 - 32 днів , що припадає, як правило на червень, і за цей період найбільше використовується поживних речовин і запасів продуктивно!" вологи.

За 20 років проведених досліджень частота повторень сухих років становить 1 раз на 10 років, а посушливих -4 рази на 10 років [2].

Умови формування продукційного процесу льону-довгунця залежно від ГТК показано на рис. 1-2.

Рис. 3.1. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2002 року

Аналіз даних рис.3.1. дозволяє зробити висновок, що в умовах 2002 року ГТК у період інтенсивного росту льону, а саме третя декада травня і перша та друга декада червня місяців коливається в межах 1,44 -7,12, що характеризується оптимальною забезпеченістю продуктивною вологою та сумою активних температур; 2003 рік можна характеризувати, як посушливий (рис. 3.2), тому що впродовж травня і червня місяців розрахунковий показник ГТК коливається в межах 0,56 - 0,38, що привело до формування невисокого за стеблестоєм льону-довгунця. Таке нестабільне природне явище вимагає розробки науково-обгрунтованих гіпотез, які б відображали систему заходів, що попереджують загибель льону як від посухи, так і від перезволоження, та пошуків шліхів їх реалізації. А це, в першу чергу розміщення льону на вологоємких суглинкових і супіщаних оглеєних та осушених мінеральних ґрунтах, на яких зберігається волога впродовж вегетаційного періоду, що забезпечує створення необхідного зеленого (штучного покриву) для вилежування і отримання екологічно чистої трести.

Рис. 3.2. Гідротермічні коефіцієнти впродовж росту, розвитку і вилежування льону-довгунця в умовах 2003 року

Льон - одна із небагатьох сільськогосподарських культур, що впродовж вегетаційного періоду не накопичує радіонукліди [5;6].

Таблиця 3.11.Накопичення радіонукліду ¹³⁷Сs рослинами льону-довгунця сорту Ескаліна в зоні посиленого радіологічного контролю (середнє за 2002 - 2003 рр.)

Варіант досліду	Щільність забруднення ґрунту, КБк/м2		Питома активність рослин, Бк/кг		Коефіцієнт переходу
			фаза сходів	період мацерації	фаза сходів	період мацерації
Контроль (чистий посів льону)
Без обертання		35	4	7	0,1	0,2
3 обертанням		37	6	9	0,2	0,3
Льон з підсівом райграсу пасовищного
Без обертання		38	3	4	0,1	0,1
3 обертанням		36	2	3	0,1	0,1
Льон з підсівом костриці лучної
Без обертання		37	3	4	0,1	0,1
3 обертанням		38	3	3	0,1	0,1

Аналіз таблиці 3.11 дозволяє зробити висновок про те, що незалежно від щільності фітоценозу активність рослин і коефіцієнт переходу ¹³⁷Сз впродовж вегетаційного періоду не високий. В процесі росяного мочіння, протягом 14 - 28 днів можливе вторинне її забруднення в зв'язку з тим, що солома вилежується на чистому від зеленого покриву ґрунті з товщиною стрічки до 4 см, зі щільністю розстилу 2000 - 2500 шт. стебел на 1 м.п.

Сумісний посів насіння льону і рихлокущових трав родини Роасеае не впливає на продуктивність соломи льону-довгунця, коливання в урожайності знаходиться в межах похибки досліду, НІР 095 становить 1,03 ц/га (табл. 3.12)

Таблиця 3.12

Показники продуктивності залежно від умов мацерації льону-довгунця (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіанти досліду	Без обертання треста			3 обертанням трести
	урожаиність, ц/га	вмістволокна, %	міцністьтрести, кгс	урожайність, ц/га	вміст волокна, %	міцністьтрести, кгс
Чистий посів льону	22,2	30,5	20,7	21,1	31,4	22,2
Льон + райграс пасовищний	23,3	31,6	25,4	22,5	32,6	27,8
Льон + костриця лучна	23,5	31,8	25,1	23,1	32,3	26,9

1. Урожайність трести: обертання - 0,83 ц/га;

сумісний посів—1,03 ц/га;НІР 095 в цілому по досліду - 1,45 ц/га.

2. Вміст волокна - 0,24 %.

3. Міцність трести - 0,4 кгс.

Треста льону-довгунця отримана на штучно створеному зеленому покриві має рівномірну вилежку по всьому профілю стрічки, однакове забарвлення, що відноситься до третьої групи за показниками по кольору волокна, міцність трести вище на 4,7 - 4,3 кгс, що підвищує вміст волокна на 2,1 -1,8%, при найменшій істотній різниці - 0,24%.

3 літературних джерел відомо, що льон забруднюється радіонуклідами шляхом вторинного надходження [3,4].

У наших дослідах близько 95% ¹³⁷Сs накопичується льоном-довгунцем в період мацерації шляхом адгезії і перенесення еолового матеріалу на рослини, при чому питома активність волокна і деревини з різних зон забруднення суттєво не відрізняється. Відмічено підвищення питомої активності лише у відходах переробки трести, а саме в пилу в зоні забруднення до 555 КБк/м² (табл. 3.13) .

Таблиця 3.13

Накопичення ¹³⁷Сs в процесі переробки льонопродукції

Варіанти	Питома активність по зонам забруднення, КБк/м2
	зона забруднення 37-185 КБк/м2				зона забруднення 185-555 КБк/м2
	треста	пиловидні домішки	костриця	волокно	треста	пиловидні домішки	костриця	волокно
Контроль (чистий посів льону)
Без обертання	15	58	3	2	52	240	7	5
3 обертанням	13	55	4	3	48	245	8	6
Льон з підсівом райграсу пасовищного
Без обертання	4	12	4	3	7	32	4	5
3 обертанням	3	10	2	3	10	35	5	5
Льон з підсівом костриці лучної
Без обертання	4	14	5	2	10	47	6	7
3 обертанням	3	13	4	4	12	39	5	6

У виробничих умовах постає питання зменшення забрудненості виробничих приміщень і зниження активності відходів з метою запобігання надходження пилу до організму робочих.