3.3 Енергетична ефективність
Досягти продуктивної роботи інтенсивної ресурсо- і енергозберігаючої технології можна лише введенням у технологічний потік надійних у роботі високопродуктивних машин та механізмів, їх агрегатування для того, щоб вони за один прохід виконували декілька сумісних операцій. Обслуговуючий персонал, агрегат, хімічні речовини, паливо, електроенергія є частиною тривалого і складного технологічного потоку. Від обслуговуючого персоналу - вмілого керування технологічним процесом, не допускати в роботі помилок та хиб, залежить віддача інтенсивних технологій, яка виміряється величиною врожаю та фактичними витратами ресурсів і енергії на його створення.
Досліди та виробнича практика в експериментальних господарствах у 1985 - 1987 рр. (Мнронівський НДІ селекції і насінництва пшениці, Всесоюзний НДІ кукурудзи, НДІ землеробства, Український НДІ зрошувального землеробства) показали, що нормальна робота енерго- і ресурсозберігаючих технологій потребує постійного контролю за технологічними процесами та вмілого керівництва з боку агрономічного персоналу, як у період роботи так і в полі, забезпечення інтенсивних технологічних процесів, має бути на два порядки вищим порівняно із забезпеченням у застосованих раніше технологіях. І це тому, що в інтенсивних енерго- і ресурсозберігаючих технологіях використовується багато машин,
Так, у інтенсивній технолога вирощування озимої пшениці, розробленій Миронівськнм НДІ селекції та насінництва пшениці (1985 р.), застосовують близько 50 видів техніки вагою 281979 кг., та енергоємкістю 1186400 Ккал (1 кг маси техніки має 4,2 Ккал) енергії. У загальних витратах енергії на 1 га посіву на механізми і транспортні засоби припадає 15,9%. Це високий показник і він свідчить, що сільськогосподарська техніка, запасні до неї металоміські, енергоємні, приблизно такі самі механізми, що техніка і за інтенсивними ресурсо- і енергозберігаючими технологіями вирощування кукурудзи та цукрових буряків.
Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології в землеробстві потрібні для рішучого прискорення інтенсифікації сільськогосподарського і поліпшення якості продукції на її основі. Нові інтенсивні І енергозберігаючі технології першого покоління будуть створені до кінця 2010 року, що забезпечить якісний стрибок у землеробстві, поширюють науково - технічний прогрес у сільському господарств.
Інтенсивні енерго і ресурсозберігаючі технології другого покоління знайдуть своє місце на полях держави. Технології характеризуватись великою надійністю в роботі.
Енергетичний аналіз інтенсивних технологій сільськогосподарських культур є встановлення енергетичної ціни врожаю – співвідношенням кількості непоновлюваної енергії, яка міститься у вирощеній продукції до кількості непоновлюваної енергії витраченої на формування врожаю. Таке співвідношення називається коефіцієнтом енергетичної ефективності. Якщо, він великий то це свідчить, що технологія наближається до ресурсо - і енергозберігаючих.
Показник залежить від грунтовокліматичних умов, ступеня техногенного навантаження, структурнопосівних площ і наявності науково обґрунтованих сівозмін. У господарствах де застосовані науково обґрунтовані системи землеробства, окупність інтенсивних технологій завжди висока і вони дозволять у ході вирощування та виробництва економити багато ресурсів та енергії.
3.4 Екологічна ефективність
Стосовно екологічної ефективності сумісного посіву злакових трав дані наведено у таблиці 3.14.
Таблиця 3.14. Енергетична оцінка технології виготовлення льонопродукції (середнє за 2002-2003 рр..)
Показник | Енергоємність | |||
без підсіву | з підсівом | |||
МДм | % | МДм | % | |
Витрачено | ||||
1. Механізми | 1869 | 6,3 | 1869 | 5,4 |
2. Паливно-мастильні матеріали | 641 | 21,7 | 641 | 18,4 |
3. Добрива | 284 | 11,1 | 284 | 9,4 |
4. Пестициди і реторанти | 874 | 2,9 | 874 | 5,4 |
5. Добрива | 236 | 17,7 | 5236 | 15,0 |
6. Насіння | 890 | 13,1 | 4100 | 11,8 |
7. Праця людей | 4 | 27 | 1203 | 34,6 |
Всього | 29567 | 100% | 34805 | 100 |
Одержано: | ||||
Волокна | - | - | - | - |
МДж | 56177 | - | 93973 | - |
Кее | 1,9 | - | 2,7 | - |
З даних таблиці 3.14 видно, що вирощування льону-довгунця і виготовлення трести на створеному штучному зеленому, покриві забезпечує високий коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,7.
3.4 Економічна ефективність
Для запровадження нових технологій енерго і ресурсозберігаючих технологій необхідно розрахувати його приріст урожаю при цій технології, також необхідно проаналізувати витрати на збирання продукції чи вони отуплюються в нашій технології, розрахувати чистий прибуток і його рентабельності , а також ці всі показники підтверджуються застосуванням запровадженої нами технології виготовлення трести.
Таблиця 3.15
Економічна ефективність виготовлення трести льону-довгунця
Показники | Контроль | Підсів трав | ||
без обертання | обертання | без обертання | обертання | |
Урожайність трести, ц/га | 22,2 | 21,1 | 23,3 | 23,1 |
Якість трести | 1,0 | 1,5 | 1,25 | 1,5 |
Вартість, в грн. | 1144 | 1470 | 1584 | 1610 |
Затрати, грн. | 992 | 1085 | 1052 | 1145 |
Чистий прибуток | 152 | 385 | 532 | 465 |
Рентабельність, % | 16,2 | 35,5 | 50,6 | 40,6 |
З таблиці 3.15 видно, що урожайність трести без обертання менше, якщо її порівнювати з обертанням, крім того якість трести, тобто сортономер при без обертанні становить 1,0-1,25, а при обертанні він збільшується до 1,5. Додаткові затрати на обертання трести становлять 93 грн. На 1 га, а затрати на підсів трав – 60 грн. Таким чином загальні затрати за нової технології збільшуються на 60-153 грн. Проте отримання екологічно чистої високоякісної продукції забезпечує збільшення умовно чистого прибутку на 233-313 грн. Рентабельність коливається у межах 35,5 – 50,6 %.
Розділ ІV. Техніка безпеки та охорона праці при вирощуванні льону-довгунця
Державна політика в галузі охорони праці згідно "Законодавства України по охороні праці" 1.1. 1997 р. базується на принципах:
· пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
· комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;
· соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
· встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форми власності і видів їх діяльності;
· використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці;
· здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
· забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
· міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.
Згідно діючому законодавству і "Положенню про організацію по охороні праці в системі Мінагропрому України" відповідальність за стан і організацію охорони праці в СТОВ ім. Чкалова несе директор та посадові особи. Вони забезпечують дотримання норм і правил по техніці безпеки, виробничої санітарії, а також протипожежних вимог. З цією метою директор згідно з наказу призначає відповідальних осіб за організацію охорони праці, як в цілому по господарству, так і по виробничих відділках. По структурних підрозділах СТОВ ім. Чкалова відповідальними призначаються головні спеціалісти. Вони проводять навчання, інструктажі та перевірку знань працівників з безпеки життєдіяльності.
Використання великої кількості сільськогосподарських машин, застосування мінеральних добрив, пестицидів при вирощуванні льону-довгунця пов'язане із створення для працюючих шкідливих умов і різних небезпечних ситуацій для їх життя і здоров'я. З цією метою потрібно впроваджувати і дотримуватись основних заходів по охороні праці і техніці безпеки при вирощуванні культури.
До роботи на машинах і агрегатах допускаються працівники, які мають відповідну кваліфікацію, пройшли спеціальний інструктаж по техніці безпеки, вивчили будову машин та вміння управляти нею, забезпечують безпечну роботу і високу продуктивність праці.
Для з'єднання причіпних збиральних машин з трактором застосовують штирі, які закріплюють шплінтом, або корончатою гайкою. Під час навішування машин на трактор не можна знаходиться між повздовжніми тягачами навіски. Робочі органи причіпних і навісних машин при змазуванні, огляді і ремонті повинні бути опущені або встановлені на міцні підставки.
Перед початком руху чи роботи машини, агрегату дають сигнал і пересвідчиться, що в небезпечній зоні немає людей.