Смекни!
smekni.com

Льон-довгунець як екологічно чистий продукт (стр. 8 из 8)

Забороняється працювати на машинах, які не мають огороджених механізмів передач та захисних кожухів робочих органів, на машинах з несправними органами і пошкодженим кабелем. Забороняється знаходитись поряд із карданною передачею чи працюючому двигуні трактора, різко зупиняти агрегат, перевозити працюючих на сільськогосподарських машинах при транспортуванні їх до місця роботи і назад.

При роботі плуга, сіялки, лущильника, борони, котка для очищення робочих органів від ґрунту і рослинних лишок слід використовувати спеціальні чистки. Не можна розрівнювати руками добрива і насіння в ящиках сіялки. Для цього слід використовувати дерев'яні лопатки.

При посіві протруєним насінням не можна курити і приймати їжу без попереднього миття рук.

При обприскуванні рослин пестицидами обслуговуючий персонал повинен працювати в спецодязі. Для захисту органів дихання слід застосовувати протипилові респіратори У-2К або протигази, для захисту очей - спеціальні окуляри. Пестициди необхідно зберігати в цілій тарі, яка має етикетку з назвою пестициду.

Не можна перевозити людей, а також продукти харчування і фураж на транспорті, який використовується для перевезення добрив і пестицидів.

Забороняється працювати на обприскувачах з несправними манометрами.

Працівники, які працюють з пестицидами, проходять обов'язковий медичний огляд та спецінструктаж. До роботи з пестицидами допускаються працівники не молодше 28 років. Забороняється працювати з пестицидами вагітним і кормлячим жінкам.

Робота з добривами та пестицидами не повинна перевищувати 6 годин, а при застосуванні сильнодіючих препаратів - 4 години.

Під час роботи з добривами і пестицидами забороняється приймати їжу, пити воду, палити, а також тримати в кармах одягу продукти харчування.

Перед їжею продукти і лице слід обмивати теплою водою з милом, а рот прополоскати. Забороняється приходити додому в робочому одязі.

Для надання першої допомоги персоналу, який працює з пестицидами, необхідно мати аптечку першої до лікарняної допомоги і бак з кип'яченою водою.

До роботи на льонокомбайні допускаються механізатори із стажем роботи на льонозбиральних машинах не менше 3 років. Карданний вал комбайна з'єднують з ВВП трактора після приєднання спиці до причіпної скоби при заглушеному двигуні. Розрівнювати ворох в причепі слід при зупинці агрегату.

Пункти сушіння і переробки лляного вороху повинні бути обладнані пилозахисними ліхтарями.

Працівники, які обслуговують повітря підігрівачі, повинні пройти спеціальне навчання та інструктаж по техніці безпеки.

Пункт сушки і переробки лляного вороху забезпечують необхідним протипожежним обладнанням та інвентарем.

Трактори, самохідні машини і причепи повинні мати справні гальма. Не допускаються до роботи машини без освітлювальних пристроїв. На машинах для внесення пестицидів повинно бути у відповідному стані ущільнення, не допускаючи проникнення пестицидів назовні. Не можна роз'єднувати шланги гідросистеми агрегату, коли вони знаходяться під тиском. льон довгунець вирощування

Попередити виникнення пожеж під час роботи на льонозбиральних машинах можна тільки при суворому дотриманні всіх правил протипожежної безпеки: в тракторах відрегулювати системи запалювання і живлення, при роботі не допускати намотування на вила та робочі органи, які обертаються і слідкувати за своєчасним змащуванням робочих поверхонь, що труться.

Висновки та пропозиції

1. На основі теоретичних і експериментальних досліджень встановлено, що підсів злакових трав не створює негативного впливу на висоту росту льону-довгунця і підвищує стійкість рослин льону до вилягання.

2. Густота стеблостою злакових трав і, особливо, райграсу пасовищного забезпечує суцільний трав'яний покрив особливо після збирання і розстилання льону на льонищі і забезпечує отримання екологічно-чистої трести льону-довгунця.

3. В різних зонах за щільністю радіозабруднення сумісний посів насіння льону і злакових трав забезпечує зниження накопичення 137 Cs в 4-5 разів.

4. Економічна ефективність застосування підсіву злакових трав досить висока. З урахуванням покращання якості льонотрести умовно чистий прибуток зростає на 60- 153 гривень з кожного гектара.

У зоні Полісся Житомирської області посів льону-довгунця на понижених мікрорельєфах сумісно зі злаковими травами гарантує вирощування високих врожаїв екологічно чистої продукції льону-довгунця , що і є основним технологічним заходом, щодо відродження льонарства на Поліссі України.


Список використаних джерел

1. Алексеев А. М. Основные представления о водном режиме растений и его показатели // Водный режим с.-г. растений. -М., 1969. -С.94-112.

2. Афонин М.И. Качество тресты будет выше // Лен и конопля, 1966.- № 10. – с.27-29.

3. Боярчинкова М.М. Совершенствование приготовления тресты на льонище при комбайновой уборке // Лен и конопля. – 1978. - №3.

4. Боярченкова М.М. О комбайновой уборке льна// Лен и конопля, 1975. - №3 . – с.25-28.

5. Валатка П.П. Подсев овсянницы луговой под лен долгунец и растил соломки на ленище // Лен и конопля, 1966. - №4. –28 с.Дидора В.Г. Подсев трав под лен // Лен и конопля.- 1969.- №.- с.24-25.

6. Дидора В.Г. Подсев трав под лен // Лен и конопля. –1969. -№ 2 –с.24. –25.

7. Дидора В.Г. Особенности роста льна-долгунца в зоне с повышенной загрязненностью радионуклидами.

8. Дідора В.Г. Агроекологічне обірунтування технологи вирощування льону-довгунця. -. —Житомир, 2003. -272с.

9. Дідора В.Г., В.I. Семченко. Особенности роста льна-долгунца в зоне с повышенной загрязненностью радионуклидами. //Пробл. с.-х. радиоэкологии - 10лет после аварии на Чернобыльской ЛЕС: Тез. докл. 2-й междунар. конф—Житомир, 1996. -С.202-204.

10. Данилович В. Осенняя розсилка льна в колхозах. – М. – 1931г. – 28с.

11. Зотов Г. Райграс и качество тресты // Лен и конопля, 1968. - №5. – С. 36 –37.

12. Карпец И.П., Лихман В.С. Оборачивание ленто повышает качество тресты // Лен и конопля, 1978. - № 4.- 14с.

13. Кудря С.А. Створення штучного стелища підсівом вівсяниці лучної під льон. – К., 1967. – 4 с.

14. Ковалев В.Б. Производство продукции в условиях радиоактивного загрязнения// Пробл. с.-х. радиоэкологии - 10 лет после аварии на Чернобыльской АЕС: Тез. докл. 2-й междунар. конф -Житомир, 1996. -С.26-29.

15. Лебедев П.А. Качество тресты будет выше // Лен и конопля, 1966. - № 10. – С. 27-29.

16. Леднева Н.П. Агротехніка первинна обробка льону. – Горький, 1948. – 171 с.

17. Лейкин С.О., Сивцов А.И. Технология первинной обработки льна и конопли. – М., 1935г., 187с.

18. Люпин Н. Поліський та прикарпатський шовк України//Пропозиція. -2003. -№12. С.56-57.

19. Макаров В.В., Мелешкевич М.С., Матвеев Н.Д., Пейве Я.В. Возделывание и первичная обработка льна-долгунца.-М., 1945. – 231 с.

20. Мищерский А., Шепунов А. Уборка и обработка льна и конопли. – Новосибирск, 1932. – 39с.

21. Макаров В.В., Суслов И.И., Трифанов В.Г. Первичная обработка лубяных волокн. – М. , 1961. – 164 с.

22. Пробл. с.-х. радиоэкологии – 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС: Под.ред. 2-й междунар. конф. – Житомир, 1996.- с.202 –204.

23. Прянишников Д.Н. Растение полевой культуры. – М., 1921. – 128с.

24. Рогаш А.Р. Северному шолку новую технологию производства / материалы Всеросийского совещания по увеличению производства и улучшению качества волокна лена-долгунца., -М., 1976. – 406 с.

25. Рогаш А.Ф. Итоги научно-исследовательской работы по льну-долгунцу и перспективы развития льноводства. – Торжок, 1970. – С.57-72.

26. Трухін А. Організація первинної обробки льону і коноплі. – К., 1931. -№8. –с 17-21.


Таблиця 3.5.

Продуктивність та показники якості льонотрести залежно від прийомів мацерації (середнє за 2002-2003 рр.)

Варіанти Врожайність трести , ц/га Якість трести , ц/га Вміст волокна, % Забрудненість льонотрести, 137 Сs
1. Чистий посів льону(контроль, без обертання) 25,8 1,0 30,5 29,6
2.Чистий посів льону з обертанням 26..9 1,25 31,4 26,3
3. Льон+райграс без обертання 24,3 1,5 31,6 27,4
4.Льон+райграс з обертанням 27,7 1,75 32,6 21,2
5.Льон+костриця без обертання 26,9 1,5 31,8 -
6.Льон+костриця з обертанням 27,6 1,75 32,3 -
НІР 0,95 - - 0,24

Таблиця 3.10.

Екологічна ефективність та якість льонопродукції залежно від фітоценозу льону довгунця.

Варіанти досліду Забруднення, % Період мацерації, днів Сортономер трести Вихід довгого волокна, % Група номеру за забарвлення Сума процент. номерів
Чистий посів льону (контроль) 18 24 1,0 12,4 1,6 159
Льон+райграс пасовищний 5 20 1,5 14,1 2,4 168
Льон+костриця лучна 6 18 1,5 15,6 2,2 170

Таблиця 3.14.

Енергетична оцінка технології виготовлення льонопродукції

(середнє за 2002-2003 рр..)

Показник Енергоємність
без підсіву з підсівом
МДм % МДм %
Витрачено
1. Механізми 1869 6,3 1869 5,4
2. Паливно-мастильні матеріали 641 21,7 641 18,4
3. Добрива 284 11,1 284 9,4
4. Пестициди і реторанти 874 2,9 874 5,4
5. Добрива 236 17,7 5236 15,0
6. Насіння 890 13,1 4100 11,8
7. Праця людей 4 27 1203 34,6
Всього 29567 100% 34805 100
Одержано:
Волокна - - - -
МДж 56177 - 93973 -
Кее 1,9 - 2,7 -

Таблиця 3.15

Економічна ефективність виготовлення трести льону-довгунця

Показники Контроль Підсів трав
без обертання обертання без обертання обертання
Урожайність трести, ц/га 22,2 21,1 23,3 23,1
Якість трести 1,0 1,5 1,25 1,5
Вартість, в грн. 1144 1470 1584 1610
Затрати, грн. 992 1085 1052 1145
Чистий прибуток 152 385 532 465
Рентабельність, % 16,2 35,5 50,6 40,6