Висновки
Як бачимо, соціальні погляди Івана Франка були суперечливими і своєрідними. Навіть сьогодні багато ідей Івана Яковича звучать свіжо і потребують поглибленого вивчення і аналізу.
Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Усе, що стосується Івана Яковича Франка – мислителя, викликає значний науковий інтерес, але, на жаль, із відомих причин (заборон та приховувань творів) мало досліджене.
У своїх творах Іван Якович постає мислителем-гуманістом світового масштабу. Багатогранна творчість Франка гідна великого подиву і викликає до себе постійний живий інтерес. Історичне значення творчості письменника дуже вагоме. Не було такого явища в тогочасному політичному й культурному світі, яке залишилося поза його увагою і яке б не знайшло у творчості письменника живого відображення. Та при тому Іван Франко не був просто письменником. У літературі він був першорозрядним майстром і теоретиком-учителем цілої генерації поетів і письменників-демократів, які виходили з гущі народних мас. Він був прекрасним драматургом, вченим-філологом, літературним критиком, пропагандистом, перекладачем, істориком, соціологом, філософом.
При всій багатогранній діяльності й титанічній праці в особі Івана Франка виступав мислитель з широким світоглядом, який не тільки дійшов до наукового розуміння природи і суспільства в історично минулому розвитку, а й дивився вперед, у майбутнє історії людства, для наближення, якого він невтомно і з гарячковою пристрастю трудився.
Оцінити належно творчість І.Франка як соціолога надзвичайно важко. Звичайно, Франко не був професійним соціологом, спеціально і тільки соціологією він не займався, не був професором вищого навчального закладу, але його твори, які, зрештою, мають науково-просвітницьку спрямованість, дуже яскраво відображають українську соціологічну парадигму, у якій досить легко поєднується «голова» і «серце», розум і почуття, постійне невдоволення наявним, постійні сумніви, питання, пошук, розум і віра.
Для світогляду Івана Франка характерне поєднання онтологічних, гносеологічних і морально-естетичних проблем при аналізі розвитку людського суспільства в цілому, й людини, як особистості, зокрема.
Іван Якович слушно критикував реакційних буржуазних соціологів які намагались опорочити суспільні ідеали соціалістів і комуністів. Він доводив, що соціалізм є ідеал найвищої організації виробництва, якої ще не знала історія розвитку суспільства.
В особі Франка виступав небезсторонній, небезпристрасний, некабінетний учений, а справжній мислитель і революційний демократ, для якого наука історії була основою вироблення передових політичних поглядів.
Що стосується Франка, то в нього є речі, що нещадно експлуатувалися різними партіями, об’єднаннями, орієнтаціями. Кожний у ньому щось знаходив, витягував і цитував. Незважаючи на те, що Франко розумів і знав свій народ, його долю, він говорив, що «для українського народу українська державність наповнена сутністю ...». Українському селянину все рівно, як умирати від голоду: від рук свого пана чи чужого. Йому абсолютно все рівно, хто з його буде «шкуру дерти» і податок знімати.
Соціологія Франка — це також заповідь любові до Батьківщини й до людства. В цілому ж, його філософія — це яскраве втілення філософії українського духу початку XX ст. витоки, якої йдуть від Г.Сковороди і Т.Шевченка.
Без сумніву багатогранна творчість Івана Франка справді гідна великої уваги і викликає до себе постійний інтерес дослідників у наш час.
Список використаних джерел
1. Брагінець А. Фільсофські і суспільно-політичні погляди Івана Франка. – Львів, 1956, 394 с.
2. Франко І. Вибрані суспільно-політичні і філософські твори. – К. 1956, 475 с.
3. Погребенник Ф.П. Іван Франко – поборник дружби народів. – К. 1986, 46 с.
4. Вісник книжкової палати о. Васьківська. До 150 річчя від дня народження Івана Яковича Франка 2000, №4
5. Різун В., Трачук Т. Нариси з історії та теорії українського літературознавства: Монографія. — К., 2005. – 251с.
6. Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. – Київ, 1986, Т.45, - 458с.
7. Франко І. Що таке поступ? // Зібр. творів: у 50-ти т.,К., 1986. Т.45, 511с.
8. Хамар У.В. Іван Франко про “національний ідеал” // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філософські науки. – 2000. – №8. – с.112‑115.
9. Хамар У.В. Іван Франко про здійснимість ідеалів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Філософія. – 2001. – №6. – с.29‑35.
10. Лисенко О. Я. Соціологічні погляди І. Франка. — К., 1953, 382 с.
11. Возняк М. С. Нариси про світогляд І. Франка. — Львів, 1955, 258 с.
12. Брагінець А. С. Філософські і суспільно-політичні погляди І. Франка. — Львів, 1985, 510 с.
13. Климась М. А. Світогляд І.Франка. — К., 1989, 402 с.