Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі (стр. 1 из 5)
Курсоваробота
на тему:
«Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку ВРХ та тварин на відгодівлі»
1. Огляд літератури
Важливим напрямом розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, впровадження нових форм господарювання та організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголів`я тварин, освоєння передового досвіду та інтенсивних технологій утримання тварин, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування. [1, 94]
Завдання статистики тваринництва:
1. Характеристика стану та розвитку галузі по окремим підприємствам, районам, областям та в країні.
2. Проведення наукового аналізу масових даних по галузі для розкриття резервів розвитку галузі.
3. Вивчення структури тваринництва та змін технологій виробництва.
4. Оцінка ефективності окремих зоотехнічних заходів в галузі.
5. Розробка та аналіз показників якості продукції тваринництва
Стан та розвиток тваринництва статистика вивчає за допомогою системи показників. Такі показники об`єднати в групи:
1) Показники наявності та складу тварин.
2) Показники відтворення та руху тварин.
3) Показники продуктивності тварин.
4) Показники рівня зоотехнічних заходів.
5) Показників виходу продукції тваринництва в розрахунку на 1га земельних угідь.
6) Показники ефективності тваринництва.
При вивченні складу тварин та їх кількості проводять оцінку м`ясного потенціалугалузі, розрахунок показників виходу продукції. Визначення потреби в кормових ресурсах. Чисельність тварин розраховують за різними показниками:
1) Чисельність поголів`я на визначену дату у фізичних одиницях тобто голови.
2) Середня чисельність поголів`я.
Даний показник можна розрахувати за місяць, квартал або за рік. Найбільш точним розрахунком середнього поголів`я євідношеннясуми кормо днів до кількості календарних днів періоду. 1 кормо день – це день перебування тварини у відповідній статево віковій групі. [8, 56]
Для загальної характеристики стану та розвитку галузі виникає потреба визначити загальну чисельність тварин. Оскільки тварини окремих видів істотно відрізняються, ми не можемо сумувати їх кількість. В зв`язку з цим розраховують показники умовного поголів`я. Для розрахунку умовного поголів`я необхідно фізичні голови перемножити на перевідні коефіцієнти. Такі коефіцієнти бувають двох видів:
- Вартісні
- Кормові
Важливим завданням статистики тваринництва є вивчення та розрахунок показників відтворення стада. Відтворення – це процес постійного відновлення стада за рахунок одержання приплоду, вирощування молодняку та зміна цим молодняком тварин, які вибули із стада. Разом із кількісними змінами відбувається якісне поліпшення складу поголів`я за природністю та продуктивністю. Для розрахунку показників відтворення тварин використовують абсолютні показники, які характеризують кількість тварин, що беруть участь в обороті стада. В статистичній практиці вихід приплоду розраховуються на 100 корів, які були на початок року на підприємстві. Вибракування тварин розраховується шляхом відношення кількості тварин, що були відраховані до середньої поголів`я тварин. До вибракування відносяться тварини, які були продані, а також тварини забиті на підприємстві. Окремо розраховують показники загибелі тварин - це відношення кількості тварин до середньорічної чисельності тварин. Аналізуючи зміни, які відбуваються в складі чисельності тварин необхідно вивчати умови годівлі тварин, умови годівлі тварин, умови утримання тварин, санітарний стан приміщень організація ветеринарного обслуговування. На якість показників відтворення та рівня продуктивності тварин впливають зоотехнічні заходи. До таких заходів відносять:
- рівень та якість годівлі
- умови утримання тварин
- догляд за тварин
- стан племінної роботи
Рівень годівлі аналізують за видами та групами тварин, а також за видом кормів. Основним показником рівня годівлі тварин є кількість споживчих кормів в розрахунку на 1 голову тварин. Споживання кормів може виражатись в різних одиницях: [15, 943]
- кормових одиницях
- енергетичних одиницях
- вартісних одиницях
В процесі аналізу зміни рівня годівлі за відповідний період розраховують індекси витрат кормів. Загальний індекс характеризує зміну рівня годівлі в середньому по всьому поголів`ї. Поряд із динамікою витрат кормів розраховують рівень забезпеченості тварин кормами. В цьому випадку можна розрахувати рівень забезпеченості тварин кормами шляхом порівняння фактичних витрат з витратами, які встановлені зоотехнічними нормами.[6, 41]
Продукція тваринництва складається з двох видів:
- продукція нормальної життєдіяльності тварин (молоко)
- продукція вирощування худоби (приплід і прирости живої маси)
До складу продукції тваринництва не включають продукти забою тварин, а також продукти промислової переробки (масло, сир).
Виробництво продукції тваринництва визначається в натуральних одиницях. Загальний обсяг валової продукції тварин обчислюють у вартісному виразі. Під продуктивністю тварин розуміють середній вихід продукції тварин об`єднані в таку систему:
І. Показники молочної продукції (в розділі цієї групи розраховують середній
Надій молока від однієї корови. В загальному молочна продуктивність розраховується шляхом відношення валового виробництва молока на чисельність корів.)
ІІ. Показники виробництва вовни (настриг вовни на одну вівцю).
ІІІ. Показники продуктивності птахівництва (середня несучість, вихід курча і середня маса однієї забитої птиці).
IV. Показники м`ясної продуктивності (середньодобовий приріст живої маси тварин, середньорічний приріст однієї голови за період вирощування, кількість вирощених тварин в живій масі в розрахунку на одну корову, середня жива маса 1 голови, яка реалізована).
V. Показник продуктивності бджільництва (вихід меду в розрахунку на одну бджоло сім`ю).
VI. Показник продуктивності рибництва (вага проданої риби в розрахунку на площу водоймища).
В статистичній практиці використовують показники виробництва продукції тваринництва в розрахунку на 100га земельних угідь. Такі показники вартості в натуральних та вартісних одиницях. Натуральний показник – вихід молока на 100га сільськогосподарських угідь. Вартісний показник характеризує галузь тваринництва в цілому і розраховується шляхом відношення вартості валової продукції тваринництва в цінах порівняльного року в розрахунку на 100 гектарів. [5, 11]
2. Статистичний аналіз продуктивності корів та валового виробництва молока
2.1Аналіз рівня факторів продуктивностікорів та валового виробництва молока методом аналітичного групування
Аналітичним називають таке групування, за допомогою якого визначають взаємозв`язок між окремими ознаками одиниць статистичної сукупності. Взаємопов`язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Факторною називається ознака, що впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміни. Результативною називається ознака, яка змінюється під впливом факторної ознаки (табл. 1).
1) Розмістимо підприємства за величиною групувальної ознаки в зростаючому порядку, тобто будуємо ранжирований ряд.
Таблиця 1Ранжирований ряд підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.
| № п/п | Шифри підприємств | середньодобовий приріст живої маси ВРХ на 1 голову, г. |
| 1 | 22 | 108,7832 |
| 2 | 5 | 149,9353 |
| 3 | 1 | 191,0268 |
| 4 | 25 | 205,4795 |
| 5 | 23 | 218,4376 |
| 6 | 10 | 220,9456 |
| 7 | 9 | 230,8951 |
| 8 | 11 | 254,3095 |
| 9 | 13 | 285,7988 |
| 10 | 8 | 287,9173 |
| 11 | 7 | 290,9444 |
| 12 | 15 | 300,5934 |
| 13 | 27 | 300,5934 |
| 14 | 24 | 301,9698 |
| 15 | 18 | 316,5072 |
| 16 | 30 | 316,5072 |
| 17 | 3 | 348,8584 |
| 18 | 2 | 372,4315 |
| 19 | 6 | 407,9809 |
| 20 | 16 | 409,7537 |
| 21 | 28 | 409,7537 |
| 22 | 19 | 440,2181 |
| 23 | 4 | 487,6824 |
| 24 | 12 | 488,4319 |
| 25 | 17 | 546,094 |
| 26 | 29 | 546,094 |
| 27 | 21 | 579,9169 |
| 28 | 14 | 588,8783 |
| 29 | 26 | 588,8783 |
| 30 | 20 | 742,0351 |
2) Для наочності відобразимо ранжирований ряд графічно. Побудуємо огіву Гальтона, в якій на осі абсцис запишемо порядковий номер підприємства в ранжированому ряду, а на ординаті – величину групувальної ознаки (рис. 1).
Рис.1 Розподіл підприємств за витратами кормів на 1 голову, ц. корм. од.
3) Визначимо кількість груп інтервального ряду за формулою:
або 
, деn - кількість груп;
N- чисельність сукупності.
4) Встановити величину інтервалу h за формулою:
, деh – величина інтервалу;
xmax – максимальна величина групувальної ознаки;
xmin– мінімальна величина групувальної ознаки;
n – кількість груп.
5) Побудуємо інтервальний варіаційний ряд розподілу по середньодобовому приросту живої маси ВРХ на 1 голову, г., тобто розподілимо підприємства по встановленим групам та підрахуємо їх кількість в групах (табл. 2).
Таблиця 2Інтервальний ряд розподілу підприємств за середньодобовим приростом живої маси ВРХ на 1 голову, г.