Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці (стр. 2 из 6)
Проти виконання операції з одиницею виміру «га» записуємо площу с/г культури по завданню, а транспортні та навантажувальні роботи, які вимірюються в «т» знаходимо обсяг множенням площі на: норму внесення добрив, норму висіву (садіння) насіння; врожайність (зерна, соломи, картоплі, соняшнику, силосу, коренів і т.д.).
Календарні строки виконання операцій приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робіт та досвіду господарства (графа 4). Для суміжних операцій календарні строки повинні бути однаковими. Наприклад підвезення насіння і добрив, передпосівна культивація та сівба календарні строки виконання операції встановлюють на основі агротехнічних вимог.
Кількість робочих днів (графа 6) встановлюємо в залежності від продуктивності агрегату і коефіцієнта змінності, при цьому враховуємо, що кількість робочих днів може бути рівна, або менша кількості календарних днів (графа 5). Для взаємозв’язків операцій значення (графа 6) повинно бути однаковим.
Склад агрегату для виконання кожної технологічної операції (графа 7,8,9) необхідно вибирати так, щоб забезпечити задану якість роботи, максимальну продуктивність МТА, повне використання тягових можливостей трактора при мінімальних витратах коштів на одиницю роботи.
МТА підбирають так, щоб вони були взаємозв’язані у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю.
Норму виробітку за зміну (графа 10) та норму витрати палива на одиницю роботи (графа 19) встановлюють за типовими нормами виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи.
Виробіток агрегату за годину змінного часу (графа 11) визначають за формулою:
або графа 1 = 
де Тзм - час зміни, Тзм = 7 год
Wр.зм – виробіток агрегату за зміну, га/зм (графа 10)
Wр.год – виробіток агрегату за годину змінного часу
Кількість нормозмін всього (графа 12) визначаємо діленням обсягу робіт (графа 3) на змінну продуктивність агрегату (графа 10) округлюючи результати до 1…2 знаків після цілого числа.
Кількість нормозмін на один день (графа 13) визначаємо діленням кількості нормозмін всього (графа 12) на прийняту кількість робочих днів (графа 6).
Коефіцієнт змінності (графа 14) приймаємо в залежності від кількості нормозмін на один день при цьому враховуючи що двозмінна праця зменшує кількість агрегатів, але по агротехнічним вимогам сівбу, міжрядний обробіток не можна проводити за межами світлового дня. У графі 14 можуть бути тільки цифри 1; 1,5; 2.
Кількість агрегатів (графа 15) необхідних для виконання даної операції визначають:
де n – кількість агрегатів, приймаємо ціле число
Q – обсяг робіт (графа 3), га,т.
Wдоб – виробіток агрегату за добу, га/доб, т/доб
Др – тривалість робочих днів.
Кількість с/г машин (графа 16) приймаємо маючи на увазі, що числові значення їх повинні бути цілими і враховуючи значення графи 9.
Необхідна кількість робітників (графа 17) для виконання операцій визначаємо за формулою:
де nр – численність механізаторів необхідно для роботи
nm – численність механізаторів, що обслуговують 1 агрегат
nq – численність допоміжних працівників, що обслуговують один агрегат.
Обсяг транспортних робіт в умовних еталонних гектарах (графа 18), визначають за формулою:
Wе.зал – обсяг транспортних робіт в ум.ет.га для виконання заданої операції
Hзм – кількість виконаних нормозмін, шт
Wе.зм.тр – еталонний виробіток даної марки трактора за зміну, ум.ет.га
Витрати палива для виконання даної операції визначаємо за формулою (графа 20):
або гр.20 = гр.19 
гр.3де Qзаг – витрати палива на одиницю роботи, кг/га
Wзаг – загальний обсяг роботи, га, т.
Затрати праці на одиницю роботи визначаємо за формулою (графа 21):
або гр.21 = 
Затрати праці на всю операцію (графа 22):
або гр.22 = гр.21 гр.32.2 План механізованих робіт
Після уточнення окремих операцій і розрахунку технологічних карт на вирощування всіх сільськогосподарських культур приступають до складання річного плану механізованих робіт. Річний план складається за такою ж формою, що і технологічні карти. Всі операції по вирощуванні сільськогосподарських культур записується в річний план механізованих робіт і розміщується в послідовності за початком їх виконань. Однакові операції по вирощуванню декількох культур, які виконуються в один і той же час одним і тим же агрегатом з однаковою продуктивністю можна об’єднати. Так наприклад: можна виконати снігозатримання чи весняне боронування і другі операції в один строк для декількох культур. Обсяг робіт в цьому випадку додається. Технологічні операції річного плану механізованих робіт повинні мати нумерацію.
2.3 Графік машиновикористання
Для з’ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництва заданої культури на підставі розробленої технічної карти будують графік машиновикористання.
Графіком машиновикористання називається діаграма, яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.
Графік будують у прямокутниках декартових координат. З плану механізованих робіт використовуємо гр. 15 і 18. У прийнятому масштабі на вісь абсцис відкладають (1…2мм на один рівень) календарні строки по місяцям, а по вісі ординат відкладають кількість тракторів (наприклад, 30мм – один трактор). При цьому на графіку одержують прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість тракторів (тракторо-днів) необхідних для виконання виробничої операції.
Для зручності користування в прямокутники проставляють номер операції. Прямокутник штрихують залежно від того, яким енергетичним засобом виконується операція.
Корегування виконують наступним чином:
1. Збільшення кількості годин роботи тракторів за добу за рахунок введення двох змін роботи в напружений період, якщо це не зашкодить якості роботи.
2. Перерозподіл робіт між тракторами різних марок і другими енергетичними засобами.
3. Зміною часу виконання операції в межах агротехнічного строку чи деякою зміною строку виконання робіт, які технологічно не пов’язані з другими операціями.
Отже інвентарна кількість тракторів визначається враховуючи коефіцієнт технічної готовності парку, який становить 0,85 – 0,95%.
3. Технологічний розділ
3.1 Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці
Мета: розрихлити шар ґрунту, що оброблюється, для створення благоприємного водно-повітряного, теплового режимів і умов для накопичення, збереження та використання вологи атмосферних опадів; заорати в ґрунт мінеральні і органічні добрива, а також бур’яни та пожнивні рештки.
Агротехнічні вимоги:
1. Початок, глибину та тривалість оранки встановлює агроном господарства, враховуючи фізичну стиглість ґрунту, потужність орного шару та засміченість поля
2. Полицеву оранку (крім оранки зябу, пару та заорювання добрив) проводять плугами з передплужниками.
| Показник | Значення і допуски |
| відхилення глибини оранки на полях:- вирівняних- невирівняних | ±1 см±2 см |
| Викривлення рядів оранки | ±1 м на 500 м гону |
| Вирівняність поверхні | Довжина профілю не більше 10,7 м |
| Оборот пласта | повний |
| Заорювання рослин, бур’янів, добрив | Не менше 95% |
| Рихлення пласта | Не більше 15% |
| Висота гребенів | Не більше 5 см |
| Висота звальних гребенів та глибина розвальних борозен | Не більше 7 см |
| Огріхи та необроблені поворотні смуги | Не допускаються |
| Незароблені розвальні борозни та незорані звальні гребні | Не допускаються |
3. Швидкість руху повинна складати для орних агрегатів зі звичайними корпусами 1,4…2,2 м/с (5…8 км/год), зі швидкісними – 2,2…3,3 м/с (8…12).
4. Після закінчення оранки вирівнюють звальні гребені, заорюють розвальні борозни, розорюють поворотні смуги.
3.2 Тяговий розрахунок агрегату
1. З технологічної карти на вирощування озимої пшениці знаходимо запланований склад агрегату для виконання оранки і записуємо:
марку трактора Т-150К
С/г машину ПЛН-5-35
2. Визначаємо інтервал робочих швидкостей, на яких у відповідності з агротехнічними вимогами рекомендовано виконувати задану операцію і записуємо їх. (8...12 км/год)
3. З технічної характеристики трактора, який виконує операцію, знаходимо передачі, на яких теоретична швидкість знаходиться в межах, рекомендованих агровимогами, причому цих передач повинно бути не менше двох і записуємо числові значення швидкостей і відповідно зусилля на гаку:
Vн1= 8,53 км/год Рнгак1= 35,0 кН
Vн2= 10,08 км/год Рнгак2= 33,2 кН
4. Уточнюємо площу поля Fполя= 95 га, нахил поля і= 2%, буксування δ= 5%, питомий опір с\г машини Ко= 45 кН/м, опір кочення трактора fтр=0,08, опір кочення с/г машини fсм = 0,14, вага с/г машини Gм= 8,0 кН, ширина захвату bмк = 1,75кН.
5. Визначаємо тягове зусилля (кН) трактора з урахуванням умов роботи на прийнятих передачах: