де Рнгак – номінальне тягове зусилля на прийнятій передачі;
Gтр – вага трактора;
fтр – коефіцієнт опору кочення трактора;
і – нахил поля.
кН кН6. Визначаємо робочу швидкість (кН) агрегату з урахуванням буксування:
(3.2)де Vн – швидкість номінальна;
δ – буксування
км/год км/год7. Визначаємо питомий опір (кН/м) з урахуванням швидкості:
(3.3)де Ко – питомий опір с/г машини
П – коефіцієнт приросту, П=0,02…0,03, Vо = 5 км/год
кН/м кН/м8. Визначаємо опір (кН), який припадає на один плужний корпус
(3.4)де a – глибина оранки, м
b – ширина захвату одного корпуса, м
q – вага, що припадає на один корпус
Gпл – вага плуга, кН
n – кількість корпусів
c – корегуючий коефіцієнт, який враховує вагу грунту на корпусі, с=1,2
9. Визначаємо кількість корпусів:
(3.6) Приймаємо n1 =5 Приймаємо n2=410. Визначаємо опір агрегату (кН) по прийнятому числу корпусів:
(3.7) кН10. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля на прийнятих передачах:
(3.8)12. Визначаємо годинну продуктивність (га/год):
(3.9)де τ – коефіцієнт використання часу зміни
(3.10) м мде β – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату
га/год га/годВисновок: Агрегату в заданих умовах краще працювати на 1-й передачі, ніж на 2-й тому, що коефіцієнт використання тягового зусилля на ній вищий, продуктивність теж більша і склад агрегату не змінюється.
3.3 Спосіб руху агрегату. Його кінематичний розрахунок
Із тягового розрахунку оранкупісля озимої пшениці на полі площею 95 га проводяться агрегатом у складі трактора Т-150К та плуга ПЛН-5-35 на 1-й передачі з робочою швидкістю Vр=8,1 км/год.
Поле має розміри: довжину 1000 м, ширину 950 м. (рис. 1).
Рис. 1
1. Відповідно з рекомендаціями додатку №37 агрегат для передпосівної культивації може рухатись по полю човниковим способом, всклад, врозгін, з чергуванням загонів всклад та врозгін, беззагінковим круговим способами. Приймаємо з чергуванням загонів всклад та врозгін.
2. Знаходимо величину Х, тобто відстань між двома суміжними проходами по центру агрегату, в залежності від вибраного способу руху і повороту.
(3.11) мде
- коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату, знаходимо числове значення в додатку №153. Мінімальний радіус повороту агрегату (м), який залежить від типу агрегату та швидкості на повороті знаходимо користуючись рекомендаціями додатку №18.
(3.12) мПриймаємо Rmin=7 м, тому що з технічної характеристики трактора Т-150К його мінімальний радіус Rmin=6,7 м
4.Записуємо одержані числові значення Х та 2Rminі встановлюємо, який між ними треба поставити знак(<,=,>).
Ставимо потрібний знак і керуючись даними додатку №19 вибираємо вид повороту
Х=1,9<2Rmin=2*7=14
При роботі агрегату перші повороти на 180º будуть петльові, тобто до тих пір поки Х<2Rmin, як тільки Х=2Rmin – агрегат буде повертати по колу і далі, коли Х> Rmin– повороти будуть виконуватися без петлі з прямолінійною ділянкою.
5. Знаходимо кінематичну довжину агрегату Lа(м), тобто відстань між центром агрегату і лінією розміщення останнього (заднього) органу по формулі:
(3.13)де: lтр – кінематична довжина трактора (відстань від кінематичного центру трактора до точки причіпки чи навіски машини)
lм – кінематична довжина сільгоспмашини (відстань між місцем причіпки машини до трактора і до лінії задніх робочих органів)
6. Довжину виїзду агрегату е (м), тобто відстань, яку необхідно проїхати агрегатом від контрольної лінії на початку або завершення повороту з тим, щоб запобігти огріхам, визначаємо для начіпних агрегатів із заднім начіплюванням так:
(3.14) м7. Враховуючи, що більшість полів захищена лісосмугами і розворот агрегату за межами поля неможливий або утруднений, в кінці гонів залишаємо смугу, яка називають поворотною.
Мінімальну ширину поворотної смуги (м) знаходимо по формулі:
(3.15) м8. Остаточно прийнята ширина поворотної смуги має бути кратною робочій ширині захвату агрегату, що виключає проїзди з неповним захватом.
Знаходимо кількість проходів агрегату при обробці поворотної смуги шириною Еmin.
(3.16) м Приймаємо ncm=12мТаким чином, фактична ширина поворотної смуги буде:
9. Довжина робочого шляху (м) агрегату за один прохід на загінці
(3.18) м10. Оптимальну ширину загінки, тобто таку, при якій для даного (вибраного) способу руху забезпечується мінімальна довжина холостих ходів і максимальний коефіцієнт робочих ходів знаходимо по формулі:
(3.19)де Кс – коефіцієнт пропорційності; Кс =2
м11. З технологічної карти на вирощування озимої пшениці вибираємо значення змінної продуктивності агрегату Wзм – 8,9га/зм. Використовуючи це значення розраховуємо ширину загінки з умови, щоб площа загінки Fзаг в га чисельно дорівнювала змінній продуктивності Wзм в га/зм. Це дає змогу уникнути переїзду агрегату під час зміни з одної загінки на іншу.
Ширину загінки (м) з умови Fзаг=Wзм знаходимо по формулі:
(3.20) м12. Визначаємо кількість робочих ходів агрегату на загінці шириною Сзм=93,25м.
(3.21) Приймаємо Прх=50