Способи сівби норма висіву. Способи сівби залежать від типу використовуваної сівалки. Ріпак можна сіяти різними сівалками:
зернотравяними (СЗТ-3.6), зерновими (СЗ-3.6), лляною (СЗЛ-3.6), бурячною (ССТ-12Б), овочевими (СО-4.2). Краще використовувати спеціальні ріпакові сівалки (СПР-6). Дуже важливо; швидкість руху трактора з такими сівалками не повинна перевищувати 5 км/годину. Оптимальним варіантом є використання імпортних сівалок, що забезпечують точний висів (Клен, Акорд, Амазоне, Джон Дир, Грейт Плейнс, Марліс та інщі). Залежно від типу сівалки ширина міжрядь може становити від 7.5 до 45 см. Добрі врожаї дають способи сівби з міжряддями 7,5, 12, 15 см [13,6].
Глибина сівби. Враховуючи, що насіння ріпаку дрібне, висівати його необхідно на глубину 2-3 см, а також важливо при сівбі забезпечити необхідний контакт насіння з вологим грунтом. Забезпечити ці умови можна застосувавши ущільнення грунту до і після сівби котками [20].
Догляд за посівами ріпаку. Для ярого ріпаку дуже небезпечною є ґрунтова кірка, яка може утворитися внаслідок весняних холодних дощів. Для її руйнування впродовж 5 днів після сівби можна застосувати після сходове боронування легкими зубовими боронами зі швидкістю руху агрегату 3 – 6 км/г.
Цей агрозахід також використовують після появи сходів на дуже загущених посівах.
На широкорядних посівах проводять першу культивацію на глибину 4 – 5 см. у фазу 3-4 справжніх листків. Повторний обробіток проводять на глибину 6-7 см. Для зниження бур'янів у загущених посівах проводять боронування сходів середніми боронами у фазі двох – чотирьох листків у другій половині доби, коли тургор у рослин знижується, і вони у меншому ступені пошкоджуються робочими органами. Серед хімічних препаратів використовують ті що і на посівах озимого ріпаку. Найбільшої шкоди у перші фази росту завдають бур'яни. Тому з внесенням гербіцидів не можна затримуватись. Найпоширенішими у посівах ріпаку є такі дводольні, як мокрець середній (Stelaria media), лобода біла (Chenopodium album), гірчак березковидний (Fallopia convolvulus), галінсога дрібноквіткова (Calinsoga parviflora), підмаренник чипкий (Galium aparine), ромашка не пахуча (Matrikaria perforate), осот польовий( Sonchus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvensis); серед злакових – мишій сизий (Setaria glauka), куряче просо (Ehinochloa grusgali). Пригнічення бур'янів рослинами ріпаку відбувається у другій половині вегетації, оскільки у цей час він формує велику наземну масу і може конкурувати з ними.
Необхідно використовувати препарати, рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік [25].
Застосування хімічних засобів захисту посівів ріпаку. Без надійного захисту ярого ріпаку від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. На посівах цих хрестоцвітих культур відмічено близько 30 видів шкідників. Найбільш небезпечними з них є хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця та ряд інших. За період вегетації рослини ріпаку уражуються грибними і бактеріальними хворобами, що зумовлюються вірусами і мікоплазмовими тілами. Важливим з цієї точки зору є період сходів – утворення першої пари справжніх листків та бутонізація[33].
Важливим профілактичним заходом проти пліснявіння, альтернаріозу, фомозу, переноспорозу, бактеріозу тощо є протруєння очищеного і каліброваного насіння ріпаку одним із фунгіцидів: Вітавакс 200, з.п. (2.0-3.0кг/т), Роврвль ФЛО, к.с.(8,0 л/т), Максим XL036FS т.к.с. (5.0 л/т).
З метою запобігання пошкодженню сходів хрестоцвітими блішками попелицями та іншими шкідниками насіння перед сівбою обробляють одним з інсектицидів: Хінуфур (18л/т), Космос 250, т.к.с. (8л/т), Чинук 20% т.к.с. (2.0л/т). Це важливий елемент системи захисту тому, що при масовому заселенні шкідниками та за спекотної погоди навіть за 1-2 дні сходи ріпаку можуть бути повністю знищені.
Таблиця 1.4 Економічні пороги наявності шкідливих організмів у посівах ріпаку
| Шкідник | Фенологічна фаза культури | Облікова одиниця | Економічний поріг | Період контролювання |
| Хрестоцвітні блішки | сходи | особин на 1м2 | 3-5 жуків | Поява сходів,температура повітря >15˚С, суха сонячна погода |
| Ріпаковий білан | вегетація рослин | особин на м2 | 2 гусениці | травень |
| Великий ріпаковий прихованохоботник | вегетація рослин | на 40 рослин | 1 жук | За температури>9 ˚С |
| Ріпаковий квіткоїд | бутонізація початок цвітіння | на 1 рослину | 5-8 жуків | За температури >12˚С |
| Борошниста капустяна попелиця | цвітіння | особин на 1 м2 | не більше 2-х колоній | Підвищена температура повітря |
Початок цвітіння ярого ріпаку припадає на відцвітання озимого, тому можна очікувати сильного поширення шкідників унаслідок їх переходу з озимого ріпаку. В окремих випадках посіви від шкідників захищають двічі. При цьому використовують інсектициди, дозволені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік. На даний момент одними з найефективніших є такі: Денис, 2,5% к. е., Карате 050 ЕС, к. е., Базулін, 600 EW, в. е, Сумі – альфа, 5 % к.е. (0,3 л/га), Фастак, 10% к.е., (0,1-0,15л/га), Бульдок, 2,5 к.е., (0.3 л/га), Нурел-Д (0,8 л/га).
Збирання врожаю. Сучасні сорти та гібриди ріпаку за своїми біологічними особливостями: стійкість до осипання, вилягання, дружне дозрівання – дають можливість збирати врожай прямим комбайнуванням. З точки зору збереження, якості урожаю, наявності робочої сили, економії ПММ прямому комбайнуванню ріпака доцільно надавати первагу перед іншими видами збирання. Пряме комбайнове збирання має таки переваги, порівняно з роздільним збиранням:
Підвищення врожайності внаслідок зниження втрат (втрати при роздільному збиранні більше 5 %);
Економія на дорогій укладці у валки:
Після дощів ріпак підсихає в стеблестої.
Під час сильної забур’яненості та нерівномірному дозріванні застосовується десикація (Реглон Супер, Скорпіон-по 3-4л га). Обмолот починають при повній стиглості насіння, коли воно набуває синьо – чорного забарвлення, не роздавлюється пальцями і шелестить в стручках при струшуванні. Вологість насіння при цьому становить 12 - 15 %. Для збирання урожаю краще використовувати комбайни Дон-1500 або комбайни імпортного виробництва із спеціальною жаткою. Найбільші втрати урожаю (90% від усіх втрат) – на ріжучому апараті. Щоб звести їх до мінімуму рекомендується збирання проводити на високому зрізі, на 2-5 см нижче рівня нижнього ярусу стручків.
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1 Характеристика ґрунту дослідних ділянок
Експериментальна частина досліджень виконувалась у 2009 – 2010 рр. на дослідних ділянках Сумського національного аграрного університету, який знаходиться в північно-східній частині Лісостепу України.
Дослідні ділянки Сумського НАУ знаходяться в межах м. Суми і відносяться до лісостепової природно кліматичної зони. Вона характеризується помірно-теплим кліматом при значній кількості опадів та дуже холодною зимою.
Рельєф даного району – типова, ледь нахилена до південного-заходу рівнина, пересічена ярами і балками з значною кількістю "блюдець До сходу від Сумського НАУ, на відстані близько 8 км, протікає річка Псел.
Ґрунт дослідної ділянки типовий для даного агроґрунтового району з наступними агрохімічними показниками (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Агрохімічна характеристика ґрунтів дослідного поля
| Ґрунт | Гумус, % | рН | Ємність вбирання, см г-екв. На 100 г ґрунту | Вміст рухомих форм, мг/100 г ґрунту | Азот легкогідролізований, мг/100 г ґрунту | |
| Р2О5 | К2О | |||||
| Чорнозем потужний важко-суглинковий середньо-гумусний на лесовидному суглинку | 4,0 | 6,0 | 20,4 | 14,0 | 6,7 | 9,0 |
Орний шар ґрунту становить 10-30 см. Кількість гумусу в орному шарі ґрунту становить від 4 до 4,1; бонітет ґрунту – 79 балів. Колоїдний комплекс насичений іонами кальцію та магнію. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН верхніх горизонтів – 6,0).
Орні землі знаходяться на рівних ділянках, що дозволяє вирощувати будь-які культури без загрози змиву верхнього родючого шару ґрунту. Описані ґрунти займають значну частину ґрунтового покриву зони Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони ґрунтових умовах.
2.2 Погодні умови за період досліджень
Відновлення вегетації озимих культур та багаторічних трав протягом років проведення дослідження припадало, відповідно, у 2007 р. на 16.03, у 2008 р. – на 08.03, у 2009 р. – на 29.03, у 2010 р. – на 31.03, що, відповідно, на 19, 27, 6 та 4 дні раніше за середньобагаторічну дату.
Температура повітря у березні 2007 та 2008 рр. була значно вища від середньобагаторічного показника (-0,10С), відповідно, на 5,5 та 4,90С. Вищою на 1,50С від норми була температура повітря і в 2009 році. Лише у 2010 році у березні температура повітря мала від`ємний показник, нижчий за норму на 0,50С. Опадів протягом березня 2007 та 2010 рр., при середньобагаторічному показнику 38,0 мм, випало, відповідно, на 10,6 та 30,3 мм менше. У 2009 році, навпаки, спостерігалося надмірне надходження опадів, в порівнянні з нормою на 64,7% (62,6 мм). Березень 2008 року за кількістю опадів був близьким до норми – протягом місяця випало 41,6 мм.