Технології вирощування ярого ріпаку (стр. 5 из 9)
В таблиці 2.4. приведена структура посівних площ по ННВК за 2006-2009 роки.
В структурі посівних площ найбільшу площу займають зернові. В 2007 році кількість га під зернові дещо зменшилась, але збільшилась за рахунок озимого ріпаку, кукурудзи та особливо соняшника. Також набагато більше було посіяно гречки.
Таблиця 2.4 Структура посівних площ 2007-2009 років
| Культура | Площа посіву | % до загальної площі посіву | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Озима пшениця | 234,0 | 250,0 | 116 | 53,9 | 59,8 | 17,17 |
| Ячмінь | 98 | 104 | 61 | 22,58 | 24,89 | 9 |
| Овес | 32,0 | 10,0 | 41 | 7,37 | 2,39 | 6 |
| Гречка | 15,0 | 24,1 | 133 | 3,54 | 5,77 | 19,69 |
| Картопля | - | 6,0 | 9 | - | 1,43 | 1,33 |
| Буряк стол.,капуста,морква | 2,0 | 2,1 | 5,1 | 0,46 | 0,5 | 0,75 |
| Багаторічні трави на сіно | 15,5 | 21,5 | 19 | 3,57 | 5,14 | 2,81 |
| Горох | 19,0 | - | - | 4,37 | - | - |
| Яра пшениця | 17,0 | - | - | 3,9 | - | - |
| Цибуля, по- мідори, огірки | 1,4 | - | 2,18 | 0,32 | - | 0,32 |
| Озимий ріпак | - | - | 15,0 | - | - | 2,22 |
| Кукур./зерно | - | - | 80 | - | - | 11,84 |
| Соняшник | - | - | 194 | - | - | 28,72 |
| Всього, га | 433,9 | 417,7 | 675,28 | 100 | 100 | 100 |
Основними показниками розвитку рослинництва є структура посівів та врожайність сільськогосподарських культур, тому що саме вони визначають кількість виробленої продукції – валовий збір. Врожайність культур за останні 3 роки наведено в таблиці 2.5.
Аналізуючи таблицю 2.5 можна виділити, що в 2009 році дещо зросла врожайність гречки порівняно з іншими роками. Також непоганою є врожайність озимого ріпаку, кукурудзи на зерно та соняшника. Щодо інших культур, то їх врожайність залишається з роками приблизно такою ж або ж зменшується. Це пов’язано з несприятливими погодними умовами чи недотриманням технологій вирощування.
Таблиця 2.5 Врожайність с/г культур за 2007-2009 роки
| Культури | Врожайність, ц/га | Валовий збір, ц | ||||
| 2007 | 2008 | 2009 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Озима пшениця | 44,58 | 17,5 | 23,4 | 10431,72 | 4375,0 | 2714,4 |
| Ячмінь | 26,4 | 33,7 | 24,0 | 2587,2 | 3504,8 | 1464,0 |
| Овес | 33,8 | 15,0 | 19,7 | 1081,6 | 150,0 | 807,7 |
| Гречка | 9,1 | 8,3 | 10,0 | 136,5 | 200,0 | 1330,0 |
| Картопля | - | 175,3 | 100,82 | - | 1051,8 | 907,38 |
| Буряк стол.,капуста,морква | 180,0274,2164,0 | 176,8229,0145,0 | 200,0265,0160,0 | 9000,027420,08200,0 | 10608228707250 | 100,0291,5560,0 |
| Багат.тр./сіно | 25,0 | 10,0 | 20,0 | 387,5 | 215,0 | 380,0 |
| Горох | 9,8 | - | - | 186,2 | - | - |
| Яра пшениця | 18,1 | - | - | 307,7 | - | - |
| Цибуля,помідори, огірки | 396,0100,0170,0 | - | 270,0156,0168,0 | 3957,32,03,4 | - | 540,04,6825,2 |
| Озимий ріпак | - | - | 35,0 | - | - | 525,0 |
| Кукур./зерно | - | - | 50,0 | - | - | 4000,0 |
| Соняшник | - | - | 18,0 | - | - | 349,2 |
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Завдання досліду – метою даного дослідження було з’ясування агробіологічних особливостей деяких сортів і гібридів ярого ріпаку та придатність їх для вирощування в Північній частині Лівобережного Лісостепу.
Схема досліду: сорти ярого ріпаку: Аіра – селекція Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН; Микитинецький - селекція Іванофранківського Інститут АПВ УААН; Отаман, Обрій - селекція Інституту олійних культур УААН; Марія, Оксамит – ТОВ «Рапсодія»; Байкал, Гайдн, Кліфф, Ольга, Сієста, Терра – Нордойче Пфалнцецухт Ганс-Георг Лембке КГ (Німеччина); PR-72, PR-73 - Піонер (Італія).
Параметри досліду: la = 14, n=4, облікова ділянка 12,5 м2. Розміщення ділянок: повторень – чотириярусне, варіантів – рендомізоване.
Дослідження проводились в 2009-2010 роках в умовах ННВК Сумського НАУ. При проведенні досліджень агротехніка була загальноприйнятою для даної зони, окрім елементів, що вивчались (додаток А). Попередник ріпаку – ячмінь. Спосіб сівби рядковий (15 см). Норма висіву - 150 насінин на 1 м. кв. (1,5 млн./га).
Застосувалася інтегрована система захисту з урахуванням порогів шкодочинності хрестоцвітих блішок, попелиці та ріпакового квіткоїду.
Методи досліджень. Основними загальнонауковими методами досліджень були лабораторний та польовий. Так, візуальний метод застосовували для реєстрації фенотипічних фаз росту й розвитку рослин; вимірювально-ваговий - для аналізу рослин за морфологічними показниками; ваговий - для визначення врожайності насіння з облікових ділянок, порівняльний - для встановлення відхилень від стандарту; математично-статистичний - для оцінки достовірності різниць між варіантами та взаємозв’язків між окремими показниками.
Досліди проводились згідно існуючих методик дослідної справи [13]:
- фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин;
- визначення біометричних показників рослин ;
- визначення показників структури врожаю;
- облік врожайності насіння (біологічної, фактичної);
- визначення хімічного складу насіння.
З метою вивчення морфологічних параметрів досліджуваних сортів визначали висоту рослин, кількість пагонів та плодів у особин з 1 м. кв. Збирали насіння вручну в паперові пакети з обов’язковим позначення номеру рослини для подальшого визначення показників продуктивності та якості. Для визначення фактичного врожаю проводили збирання за допомогою комбайну „Volvo” окремо з кожної ділянки на повтореннях досліду, з наступним перерахунком на гектар. Математичну обробку результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу, використовуючи пакет статистичних програм "STATISTICA 7.0" [42]. Розрахунок економічної ефективності проводили за цінами, встановленими на момент збирання врожаю у 2010 році.
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Досить важливим елементом технології вирощування є правильний підбір сортів відповідно до конкретної природно-кліматичної зони. Саме з цією метою в 2009-2010 рр. проводились визначення придатних сортів ярого ріпаку для умов Лівобережного Лісостепу України. Вивчались 11 сортів та 3 гібриди вітчизняної та іноземної селекції (рис. 4.1, 4.2).
Рис. 4.1. Розбивка дослідів (ННВК Сумського НАУ, 2010 р)
Під час вегетації проводили фенологічні спостереження за проходженням фаз розвитку рослинами ріпаку різних сортів. Отже, при висіві одночасно в другій декаді квітня сходи з‘явились майже одночасно в першій декаді травня.
Утворення розетки майже в усіх сортів почалося з другої декади травня. Візуально різниця в проходженні фаз розвитку спостерігалася з 5 макростадії (Розвиток закладання квіток, ВВСН 50-59). Так, у гібридів PR-72, PR-73, Сієста сортів Аіра, Байкал, Марія та Микитинецький проходження даної макростадії було більш інтенсивним. Квітконоси почали з’являтись в першій декаді червня.
Рис. 4.2. Дослідна ділянка для вивчення сортів та гібридів ярого ріпаку (ННВК Сумського НАУ, 2010 рік)
Початок цвітіння (ВВСН 60) у основної маси досліджуваних сортів та гібридів ярого ріпаку був зафіксований в другій декаді червня. Слід відзначити одночасність (вирівняність) цвітіння у гібридів у PR-72, PR-73. З деяким запізненням (на 3-5 дні) відмічено настання фази цвітіння у сортів Ольга, Оксамит, Отаман.
Початок достигання плодів (ВВСН 80) був зафіксований в першій декаді липня. Повна стиглість (ВВСН 89) припадала на кінець липня-початок серпня. Збирання проводили в першій-другій декаді серпня.
Для визначення морфологічних особливостей досліджуваних сортів у фазі достигання визначалася висота рослин, кількість пагонів, кількість масу стручків. Так, найвищими рослинами характеризувався гібрид PR-72 (110,2 см). Низькорослими рослинами був представлений гібрид Сієста (84,0 см). У решти сортів середній показник висоти рослин варіював від 92,3 см до 108,6 см (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 Параметри вегетативної та генеративної сфери рослин ярого ріпаку
| Сорт/гібрид | Морфологічні параметри | |||
| Висота, см | Кількість пагонів, шт | Кількість стручків, шт. | Маса стручків, г | |
| Аіра | 98,3 | 4,7 | 73,1 | 9,5 |
| Байкал | 108,6 | 4,9 | 72,2 | 9,4 |
| Гайдн | 101,0 | 4,7 | 65,8 | 8,6 |
| Кліф | 92,3 | 5,1 | 68,8 | 8,9 |
| Марія | 107,7 | 4,4 | 69,4 | 9,0 |
| Микитинецький | 100,7 | 4,0 | 70,8 | 9,2 |
| Обрій | 102,3 | 5,0 | 62,7 | 8,2 |
| Ольга | 96,7 | 4,0 | 70,9 | 9,2 |
| Оксамит | 104,8 | 4,2 | 62,5 | 8,1 |
| Отаман | 103,0 | 3,9 | 70,4 | 9,2 |
| Сієста (F1) | 84,0 | 4,2 | 73,4 | 9,5 |
| Терра | 100,1 | 5,3 | 65,9 | 8,6 |
| PR-72 (F1) | 110,2 | 5,3 | 74,2 | 9,6 |
| PR-73 (F1) | 98,3 | 4,1 | 73,7 | 9,6 |
| Duncan test | 8,6 | 1,0 | 9,9 | 2,2 |
Кількість пагонів як здатність рослин до галуження змінювалась від 3,9 до 5,3 шт. Максимальну кількість пагонів мали рослини гібриду PR-72 та сорту Тера (5,3 шт.).
За середньою кількістю стручків на одній рослині слід відзначити гібриди PR-72 (74,2 шт.), PR-73 (73,7 шт.), Сієста (73,4 шт) та сорт Аіра (73,1 шт.). Мінімальна кількість плодів було сформовано на рослинах сортів Оксамит (62,5 шт.) та Обрій (62,7 шт.). У решти сортів цей показник був на рівні 65,8-72,2 штуки.