Рослинництво є кормовою базою для тваринницької галузі сільськогосподарського виробництво. Ось чому важливо отримувати високі врожаї сільськогосподарських культур, адже це дозволить забезпечити худобу необхідним кормом місцевого виробництва. Створення місцевої кормової бази в господарстві, заготівля кормів високої якості, правильне їх зберігання забезпечить успішно вирішувати питання підвищення продуктивності с. - г. тварин. В СТОВ “Новинське” для годівлі тварин використовують різні види кормів: грубі, соковиті, концентровані. Структура посівних площ господарства дає змогу отримати всі види кормів. Так як господарство спеціалізується на м'ясо-молочному напрямку то видно, що кормові культури в структурі посівних площ займають половину від загальної посівної площі. Це дає змогу майже повністю забезпечити кормами тваринницьку галузь. Наявність в господарстві пасовищ і сінокосів дає можливість інтенсивно випасати худобу, а також заготовляти грубі корми.
Таблиця 1.2
Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га
Назва сільськогосподарських культур | Роки | |
2008 | 2009 | |
1 | 2 | 3 |
Зернові | 37 | 45 |
Картопля | 84 | 103,5 |
Кормові: | ||
Коренеплоди | 248,3 | 210 |
Кукурудза на силос | 158,2 | 174 |
Однорічні трави (на сінаж) | 83,2 | 77,4 |
Багаторічні трави (на сіно) | 15,3 | 13,5 |
Овочі | 108,2 | 98,5 |
Аналізуючи таблицю 1.2 можна зазначити, що в порівнянні по роках, урожайність дещо коливається. З однієї сторони це пов'язано зі зміною погодньо-кліматичних умов. Також на дані часи стоїть одна проблема нехватка коштів, що не дає змоги закупити мінеральні добрива, гербіциди, пестициди, що в свою чергу веде до порушення технології з вирощування культур. Великий негативний вплив на врожайність всіх без винятку с. - г. культур має переущільнення ґрунту.
В цілому підвищення врожайності с. - г. культур залежить від виконання всіх агротехнічних вимог до технологічних процесів рослинництва, впливу на структуру ґрунту, запровадження прогресивних технологій передпосівного обробітку, сівби догляд за посівами та збирання врожаю.
На даний час відтворення худоби є найважливішою проблемою на фермі. В господарстві ця проблема майже вирішена. Але стан тваринництва знаходиться на невисокому рівні. Тваринництво в СTOB “Новинське” має м'ясо-молочний напрямок. Структура поголів’я тварин господарства наведено в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Структура поголів’я тварин в господарстві
Види тварин | Роки | |||
2008 | 2009 | |||
К-ть, голів | % | К-ть, голів | % | |
Всього | 593 | 100 | 538 | 100 |
ВРХ: | ||||
Молочного напрямку | 184 | 31 | 175 | 32,6 |
М'ясного напрямку | 260 | 43,8 | 224 | 41,7 |
Молодняк | 135 | 22,8 | 124 | 23 |
Конярство: | ||||
основне стадо | 11 | 1,9 | 11 | 2 |
молодняк | 3 | 0,5 | 4 | 0,7 |
Аналізуючи таблицю 1.3 видно, що в основному структура тварин не змінилась. Зменшення кількості ВРХ пояснюється структурним економічним становищем господарства.
В господарстві запроваджено стійло-пасовищна система утримання тварин. При утриманні корів на прив'язі затрати праці на 1 ц молока збільшуються в 1,3 - 1,5 рази порівняно з безприв'язним способом. Тому існує тенденція використовувати безприв'язне утримання.
Для перспективного розвитку тваринництва необхідно покращити стадо, умови утримання тварин, впровадити комплексну механізацію тваринницьких ферм.
Для підвищення продуктивності виробництва продукції тваринництва необхідно забезпечити його належною матеріально-технічною базою, впроваджувати комплексну механізацію. За рівнем механізації процесів у тваринництві СTOB “Новинське” можна відносити до господарства з середнім рівнем.
Тракторна бригада нараховує 7 тракторів і 3 зернозбирольних комбайнів СК-5 "Нива". Склад та технічний стан машинно-тракторного парку господарства наведено в табл.1.4 - 1.6.
Таблиця 1.4
Склад та технічний стан тракторного парку
Маркатрактора | Річне планове завдання, ум. ет. га | Кількість в господарстві, шт | Кількість на перспективу, шт | Примітка |
ДТ-75МТЗ-80ЮМЗ-6КЛТ-25 | 1980875800740 | 1321 | 2321 |
Таблиця 1.5
Склад автомобільного парку господарства
Марка автомобіля | Річне планове завдання, км | Кількість в господарстві, шт | Кількість на перспективу, шт | Примітка |
ГАЗ-52КамАЗ-55102 | 3500039500 | 31 | 22 |
Таблиця 1.6
Номенклатура і кількість сільськогосподарських машин в господарстві
Назвас. - г. машини | Маркамашини | Кількість, шт | |
ПлугиВього | ПЛН-3-35ПЛЯ-4-35ПН-4-35 | 4116 | |
ЛущильникиВсього | ЛДГ-5 | 22 | |
Культиватори | КПС-4КПГ-2КРН-4,2 | 311 | |
Всього | УСМК-5,4КОР-4,5КОН-2,8КПШ-5КТФ-2,8 | 2111111 | |
СівалкиВсього | СЗ-3,6ССТ-12БСЗТ-3,6СУПН-8 | 22116 | |
КартоплесаджалкиВсього | КСМ-4 | 22 | |
БорониВсього | БЗСС-1,0БЗТС-1,0БНГ-34БДТ-3,0БДТ-7,0БП-9,0ШБ-7,5 | 243612211177 | |
КоткиВсього | 3ККШ-63КВГ-1,43КВТ-1,4 | 2226 | |
КомбайниВсього | СК-5 "Нива"РКС-6КСКУ-6 | 3115 | |
ГрабліЖаткиВсього | ГВК-6ЖРН-6ЖРБ-4,2 | 2114 | |
КосаркиВсього | КНР-1,5КСФ-2,1КСС-2,1КРН-2,1 | 21115 | |
ЗчіпкиВсього | СП-11 | 22 | |
Гичкозбиральні машиниВолокушіРозкидачі міндобривОбприскувачі і обпилювачіПричіпи тракторні | БМ-6АВТУ-10НРУ-0,5РУМ-8МВУ-5ОПШ-15ОП-20002ПТС-41ПТС-9 | 132211181 |
Дані таблиці 1.4; 1.5; 1.6 свідчать про те, що підбір тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин не забезпечують нормальну роботу машинно-тракторного парку протягом року.
На перспективу планується поновлення тракторного парку.
Для визначення зоотехнічної якості подрібнення зернових матеріалів, які входять до складу комбікормових сумішей, необхідно визначити розміри часток, найбільш придатних до засвоєння системою травлення тварин.
Аналіз зоотехнічних нормативів крупності часток корму [1, 14, 15, 18, 19, 20] для різних вікових та статевих груп свиней і великої рогатої худоби показав, що для годування практично для всіх оглянутих категорій тварин використовуються частки розміром від 0,7 до 2 мм, отже даний інтервал можна визначити, як раціональні зоотехнічні розміри часток (рис.2.1, 2.2).
Згідно ДСТУ 2411-94 “Дробарки. Термiни та визначення“ процес подрібнення визначається, як: “руйнування твердого кускового матеріалу на дрібні кусочки" [14]. Поживні речовини засвоюються організмом тварин тільки у розчинному вигляді, а швидкість обробки часток корму шлунковим соком прямо пропорційна площі їх поверхні.
Подрібнення матеріалів відбувається роздавлюванням, розколюванням, ударом і стиранням. При здрібнюванні звичайно мають місце кілька супутніх видів подрібнення. Наприклад, стирання супроводжується роздавлюванням, розколюванням, здрібнюванням при ударі.
При стиранні матеріалів утвориться велика кількість пилу й у ряді випадків має місце надлишкове подрібнення, що іноді неприпустимо згідно вимог виробництва.
Вибір методу подрібнення залежить від крупності і міцності шматків матеріалу, що подрібнюються. Міцні і крихкі матеріали подрібнюються роздавлюванням і ударом, міцним і в’язкі - роздавлюванням, в’язкі матеріали середньої міцності - стиранням, ударом і розколюванням. Подрібнення проводять в один або кілька прийомів, у відкритих або замкнутих циклах.
При здрібнюванні у відкритому циклі шматки матеріалу проходять через подрібнювач один раз. Якщо у вихідному матеріалі присутні дрібні домішки, то їх попередньо відсівають. У відкритому циклі проводять, як правило, крупне і середнє подрібнення.
При здрібнюванні в замкнутому циклі після подрібнювача встановлюють пристрій, що класифікує, за допомогою якого частки, що перевищують установлений кінцевий розмір, знову транспортуються на повторне подрібнення (система рециркуляції).
Машини для подрібнення шматкових та сипучих матеріалів підрозділяються на такі типи [11, 14, 20]: щокові дробарки, конусні (гіраційні), молоткові та роторні дробарки ударної дії; валкові млини (див рис.2.3).
Крім того, для тонкого подрібнення використовують протиральні машини, кульові і стрижневі млини, кільцеві, вібраційні, колоїдні млини (таблиця 2.1).
До подрібнювальних машин висувають загальні вимоги [13, 15, 28, 43, 44] а саме:
рівномірність шматків здрібненого матеріалу;